Законопроєкт №7153 несе позитивний характер в частині прискорення прийняття управлінських рішень місцевого рівня в умовах війни. Запропонована процедура вилучає політичну складову з цього процесу та нівелює протистояння між головою та депутатами, яке мало місце в мирний час. Разом з тим, такі зміни збільшують вплив керівника обласної військової адміністрації на місцеве самоврядування, через процедуру погодження рішень, прийнятих головою місцевої ради.

Загальний контекст

В умовах воєнного стану для організацій громадянського суспільства зʼявляються численні можливості співпраці з місцевими органами влади, щоб допомогти в задоволенні оборонних та гуманітарних потреб громад. Даний законопроект пропонує по-іншому врегулювати повноваження органів місцевого самоврядування в умовах воєнного стану для ухвалення швидких рішень нагального характеру. Тому нові положення будуть важливі тим організаціям, які планують локальні гуманітарні проекти.

Запропоновані зміни

Законопроектом передбачається внести зміни до ст. 9 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” для уточнення повноважень сільського, селищного та міського голови. Так, в умовах воєнного стану, якщо на території громади не ведуться бойові дії, відповідний голова може одноосібно приймати рішення, зокрема, про:

• тимчасову структуру апарату ради та виконавчого комітету;
• передачу муніципальних коштів Збройним Силам України;
• управління комунальним майном (крім відчуження та довготривалої оренди);
• створення та реорганізації комунальних підприємств;
• створення центрів надання безоплатної правової допомоги;
• управління комунальними закладами;
• внесення змін до місцевого бюджету.

Більше того, договори, укладені головою ради під час дії воєнного стану з цих питань, не підлягають затвердженню відповідною місцевою радою.

Рекомендації

Законопроєкт пропонує необхідні зміни, під час перебування держави чи її окремих територій в умовах воєнного стану. Разом з цим, певні положення законопроєкту потребують доопрацювання.

1. Зміни до ч. 3 ст. 9 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” передбачають, що рішення сільського, селищного, міського голови територіальної громади набувають чинності з моменту їх погодження керівником відповідної обласної військової адміністрації. Будь-якої процедури оприлюдення рішень не визначено. Це не відповідає вимогам ч. 3 ст. 57 Конституції України, де зазначається, що нормативно-правові акти, що визначають права і обов’язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

Абзацом 2 ч. 2 ст. 10 до Закону України “Про правовий режим воєнного стану” пропонується, що у разі утворення військової адміністрації населеного пункту повноваження сільської, селищної або міської ради, її виконавчих органів протягом дії воєнного часу та 30 днів після його припинення або скасування здійснюються такою військовою адміністрацією. Це суперечить ст. 21 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, адже обмеження прав територіальних громад на місцеве самоврядування може бути застосоване лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Тобто після закінчення чи скасування воєнного стану права громад на місцеве самоврядування мають бути поновлені негайно.

Висновок 

Законопроект потребує схвалення, оскільки, несе позитивний характер та спрямований на прискорення прийняття управлінських рішень державного та місцевого рівня в умовах війни, забезпечення безперервності функціонування влади та державного і комунального секторів економіки. Разом з тим документ потребує доопрацювання та узгодження з нормами діючого законодавства.

Законопроект №7153 передбачає також додаткові повноваження Кабінету Міністрів України в частині встановлення податкових норм. В умовах воєнного стану така новація виглядає слушною, адже дозволить оперативно реагувати на виклики для податкової системи.

Загальний контекст

Законопроект задуманий, щоб в умовах воєнного стану:

1. Спростити процедуру прийняття кадрових рішень щодо політичних посад, посад державної служби, посад в органах місцевого самоврядування, посад керівників суб’єктів господарювання державного та комунального секторів економіки.
2. Врегульовувати повноваження органів місцевого самоврядування.
3. Розширити повноваження КМУ для ухвалення рішень у найкоротші терміни.

Однією з найважливіших новацій є надання Кабінету Міністрів України (далі — КМУ)  можливості вносити зміни до складу та структури податкової системи України. При цьому вирішення питань адміністрування податків (наприклад, облік платників, оперативний облік платежів, управління податковим боргом тощо) прямо не згадується.

Запропоновані зміни

Законопроектом передбачаєтся, зокрема, внести зміни до статті 121 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” для уточнення компетенції КМУ в умовах воєнного стану. Так, КМУ зможе приймати рішення з усіх питань, що потребують законодавчого врегулювання в умовах воєнного стану, з дотриманням статті 64 Конституції України щодо обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина. Зокрема, КМУ зможе:

• визначати платників податку, об’єкти оподаткування, бази оподаткування, ставки податків, порядок обчислення податків, податковий період, строк та порядок сплати податків, строк та порядок подання податкової звітності, податкові пільги та порядок їх застосування;
• відстороняти міністрів від виконання обов’язків та призначати виконувачів обов’язків міністрів.

Вплив на громадський сектор 

За загальним правилом, встановленим ст. 2 Податкового кодексу України, внесення змін до кодексу може відбуватись виключно шляхом прийняття законів про внесення змін до ПКУ. Не зважаючи, що ця норма прямо не скасовується, однак законопроектом встановлюється інший порядок запровадження податкових норм.

Враховуючи оголошений в України воєний стан надання КМУ можливості оперативно змінювати правила оподаткування ймовірно допоможе швидше реагувати на потреби країни. Велика кількість положень Карти правових реформ для громадянського суспільства може бути імплементована для покращення податкового середовища для ОГС та розширення фінансових можливостей ОГС та благодійництва.

В той час, сам законопроект суперечить ч. 1 ст. 10 діючого закону, де зазначено, що у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України. Відповідно до висновоку Головного науково-експертного управління ВРУ, має йти мова про нормативно-правове регулювання Урядом певної виключної низки питань, а не всієї законодавчої функції.

Крім того, законопроект може нести певні загрози для ОГС. У разі погіршення умов оподаткування для громадських обʼєднань та благодійних організацій не передбачено ніяких запобіжників.

Назад до переліку матеріалів