Пропонуємо ознайомитися з добіркою ключових змін у законодавстві, що стосуються діяльності організацій громадянського суспільства. У випуску за травень Український незалежний центр політичних досліджень зібрав головні теми про які варто знати:
- Оновлення законодавства у сфері діяльності омбудсмена;
- новий законопроєкт про ОСН-и підтримано профільним комітетом;
- обговорення законопроєкту про політику у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності.
Читайте детальніше про ці зміни та дізнавайтесь, як вони вплинуть на роботу ОГС
Парламент прийняв за основу новий законопроєкт про омбудсмена
Про що документ: Законопроєкт має на меті оновити правову основу діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та привести її у відповідність до міжнародних стандартів захисту прав людини задля підвищення рівня додержання прав і свобод людини в Україні.
В контексті взаємодії з громадськими організаціями документ передбачає низку нововведень:
- на отримання у будь-який спосіб копій документів, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, від громадських об’єднань
- вимагати від організацій, незалежно від організаційно-правової форми, сприяння проведенню перевірок діяльності підконтрольних і підпорядкованих їм організацій, виділення спеціалістів для участі у проведенні перевірок, експертиз і надання відповідних висновків, а також ініціювати проведення такими органами перевірок діяльності підконтрольних і підпорядкованих їм організацій;
- направляти в організації незалежно від організаційно-правової форми та незалежно від форми власності акти реагування Уповноваженого у разі виявлення порушень прав і свобод людини і громадянина для вжиття цими органами заходів;
- без попереднього повідомлення відвідувати організації незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, бути присутнім на їх засіданнях чи на засіданнях утворених ними органів;
- додано окрему норму щодо взаємодії омбудсмена із правозахисними організаціями та громадськими об'єднаннями. Для забезпечення постійного зв’язку між Уповноваженим та громадськими об’єднаннями, надання консультаційної підтримки Уповноваженому, проведення наукових досліджень, а також вивчення пропозицій щодо поліпшення стану захисту прав і свобод людини і громадянина Уповноважений утворює консультативну раду. Омбудсмен також може утворювати експертні ради - для забезпечення фахової експертно-консультаційної підтримки діяльності представників омбудсмена.
Чому це важливо: Розширення повноважень Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини посилює національну систему захисту прав людини та створює додаткові механізми впливу на державну політику і законодавство. Для ОГС це відкриває нові можливості для адвокації, співпраці з Омбудсманом у моніторингу порушень прав людини та документуванні воєнних злочинів, а також підсилює захист прав вразливих груп населення.
Проте законопроєкт містить норми, які викликають занепокоєння, зокрема, право омбудсмена без попереднього повідомлення відвідувати громадські організації, бути присутнім на їх засіданнях чи на засіданнях утворених ними органів. На відміну від суб’єктів господарювання, діяльність органів управління ОГС має свою специфіку, яка потребує завчасного повідомлення членів організації та дотримання визначених строків. Крім того, в умовах війни частина членів керівних органів може перебувати за кордоном, на тимчасово окупованих територіях або в районах, де існують обмеження комунікації, що ускладнює оперативне скликання засідань та взаємодію з представниками Уповноваженого. За відсутності чітких підстав і процедур реалізації такого повноваження це може створювати непропорційний адміністративний тягар для ОГС та ризики втручання в їхню автономну діяльність.
Профільний комітет ВРУ підтримав законопроєкт щодо покращення правових умов для діяльності органів самоорганізації населення
Про що документ: Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування рекомендував ВРУ прийняти за основу законопроєкт № 15165.
Законопроєкт пропонує оновити визначення органу самоорганізації населення як представницького органу, що створюється жителями, які проживають у межах частини території громади, а також у містах Києві та Севастополі, для вирішення питань місцевого значення відповідно до Конституції та законів України.
Він також визначає види ОСН залежно від територіального рівня – будинок, вулиця, квартал, мікрорайон тощо, та встановлює вимоги до їх складу, порядку обрання, строків повноважень і підстав дострокового припинення діяльності.
Окремо передбачається можливість здійснення ОСН представницьких функцій, участі у виконанні місцевих програм, організації заходів із благоустрою, соціальної підтримки населення, громадського контролю та інших форм участі жителів у вирішенні питань місцевого значення. Також уточнюється механізм делегування ОСН додаткових повноважень органів місцевого самоврядування на договірній основі з передачею відповідних ресурсів – коштів або майна.
Фінансовою та матеріальною основою діяльності ОСН визначаються кошти місцевих бюджетів, благодійна допомога та інші не заборонені законом надходження. Законопроєкт також встановлює вимоги до відкритості, звітування та контролю за діяльністю ОСН.
Чому це важливо: Законопроєкт оновлює правові засади створення та діяльності органів самоорганізації населення, що безпосередньо впливає на можливості жителів брати участь у вирішенні питань місцевого значення. Оновлення законодавства у сфері діяльності ОСН позитивно оцінюється громадським сектором та відповідає євроінтеграційним зобов’язанням України, зокрема в межах Дорожньої карти з питань функціонування демократичних інституцій. Громадянське суспільство підтримує ідею оновлення законодавства у сфері діяльності органів самоорганізації населення та активно слідкуватиме за рухом законопроєкту.
Мінмолодьспорту винесло на громадське обговорення законопроєкт щодо засад внутрішньої і зовнішньої політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності
Про що документ: Законопроєкт передбачає доповнення до чинного Закону «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» нормами у сфері сприяння утвердження української національної та громадянської ідентичності.
Так, пропонується запровадити:
- всебічний розвиток і захист утвердження української національної та громадянської ідентичності;
- основними засадами внутрішньої політики в гуманітарній сфері є, зокрема, сприяння утвердженню української національної та громадянської ідентичності, оборонної свідомості та громадянської стійкості, готовності до національного спротиву шляхом проведення заходів з національно-патріотичного виховання, військово-патріотичного виховання та громадянської освіти;
- основними засадами зовнішньої політики є, зокрема, є створення сприятливих умов для задоволення національно-культурних і мовних потреб, формування і збереження української національної та громадянської ідентичності, українців, які проживають за межами України, підтримання з ними сталих зв'язків.
Також законопроєкт передбачає зобов'язання Кабінету Міністрів України прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього законопроєкту.
Чому це важливо: Законопроєкт закріплює утвердження української національної та громадянської ідентичності як окремий напрям внутрішньої та зовнішньої політики держави. Документ формує нормативну основу для реалізації політики у сфері національно-патріотичного виховання, громадянської освіти, розвитку оборонної свідомості та громадянської стійкості.
__________________________________________________________________________
Дайджест створено ГО «Український незалежний центр політичних досліджень» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст дайджесту є відповідальністю УНЦПД та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
Якщо маєте питання або пропозиції, будемо раді вашим відгукам на Facebook-сторінці УНЦПД.
Читайте також: Нова система євроінтеграційного планування: УНЦПД проаналізував Національну програму адаптації законодавства України до права ЄС