Український незалежний центр політичних досліджень презентував результати дослідження «Працювати попри війну: реальність ОГС на прифронтових територіях», присвяченого викликам, з якими щодня стикаються організації громадянського суспільства в регіонах, наближених до зони бойових дій.
Презентація відбулася у Медіацентрі Україна за участі представників громадського сектору, міжнародних організацій та державних інституцій.
Дослідження охопило Харківську, Сумську, Чернігівську, Донецьку, Луганську, Запорізьку, Дніпропетровську, Миколаївську та Херсонську області. Воно базується на результатах онлайн-опитування 36 організацій громадянського суспільства та серії фокус-групових обговорень із представниками сектору.
Виконавча директорка УНЦПД Валерія Скворцова наголосила, що від початку повномасштабного вторгнення саме громадські організації стали одними з ключових учасників реагування на виклики війни.
«Попри надзвичайно складні умови, організації продовжують евакуйовувати людей, доставляти гуманітарну допомогу, підтримувати військових та працювати з громадами. Водночас про те, в яких умовах вони самі здійснюють свою діяльність, говорять недостатньо. Саме тому ми вирішили дослідити ці виклики та напрацювати рекомендації, які могли б полегшити їхню роботу», – зауважила Валерія Скворцова.
Водночас старший менеджер з моніторингу та оцінки Фонду Східна Європа Володимир Купрій підкреслив важливість доказового підходу до ухвалення рішень у сфері підтримки громадянського суспільства.
«Як спеціаліст з моніторингу й оцінювання, я добре розумію, наскільки важливо спиратися на дані, а не на загальні враження або відчуття. Рішення, які ухвалюються без доказової бази, завжди мають значно менше шансів досягти реального результату. Такі дані потрібні всім нам – донорам, щоб краще розуміти реальні умови роботи, і самим організаціям, щоб мати аргументи в діалозі з партнерами та владою», – додав він.
У центрі дослідження були організації, які, попри безпекові ризики, евакуацію населення, руйнування інфраструктури та кадрові втрати, продовжують працювати на прифронтових територіях. Саме їхній досвід став основою для аналізу ключових викликів та напрацювання рекомендацій для держави, донорів і громадського сектору.
Представляючи результати дослідження, співавторка дослідження та аналітикиня УНЦПД Ярина Походай зазначила, що до опитування були залучені як всеукраїнські, так і локальні організації, які продовжують працювати безпосередньо на прифронтових територіях або реалізують там свої проєкти.
За її словами, найбільшими викликами для ОГС залишаються питання безпеки, логістики та збереження команд.
Результати дослідження засвідчили, що постійні обстріли, загроза атак безпілотників, перебої з електропостачанням і зв’язком, пошкодження інфраструктури та складнощі з доступом до окремих населених пунктів безпосередньо впливають на можливість організацій надавати допомогу та реалізовувати свої проєкти.
Не менш гострою проблемою залишається кадрова спроможність. Через евакуацію населення, релокацію працівників та емоційне виснаження багато організацій зіштовхуються з труднощами у формуванні та збереженні команд. Водночас саме людський ресурс є одним із ключових факторів їхньої стійкості.
Співавторка дослідження та експертка з питань оподаткування ОГС і благодійної діяльності УНЦПД Юлія Панура звернула увагу, що за результатами дослідження було напрацьовано низку рекомендацій для органів влади, донорів та самого громадського сектору.
Серед ключових рекомендацій – інвестування в безпеку команд, регулярне оновлення знань із домедичної допомоги, мінної безпеки та цивільного захисту, а також перегляд і актуалізація внутрішніх політик безпеки та протоколів евакуації.
Окрему увагу експерти приділили необхідності запровадження більш гнучких підходів до фінансування та звітності для організацій, які працюють на прифронтових територіях.
За словами Юлії Панури, в умовах постійних обстрілів, перебоїв зі зв’язком та електропостачанням громадські організації не завжди мають можливість своєчасно виконувати всі адміністративні вимоги, тому механізми підтримки мають враховувати реалії їхньої роботи.
Під час панельної дискусії учасники заходу обговорили, як посилити спроможність громадських організацій, що працюють у прифронтових регіонах, та які рішення необхідні для підтримки місцевих громад в умовах війни.
Представниця Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Тетяна Городенська наголосила на важливості питань евакуації населення та доступності захисних споруд. За її словами, значна частина евакуйованих із прифронтових територій проходить через транзитні центри, однак навіть найбільші з них потребують додаткового облаштування укриттів та посилення безпекової інфраструктури.
Вона зазначила, що у 2025 році Секретаріат Уповноваженого здійснив 1066 моніторингових візитів для оцінки стану захисних споруд по всій Україні. Результати перевірок засвідчили, що 97% укриттів не відповідають чинним вимогам, а із 1066 перевірених об’єктів лише близько 80 не потребували жодних рекомендацій щодо покращення. Загалом за результатами моніторингу було надано 3996 рекомендацій.
Також Тетяна Городенська звернула увагу, що станом на початок 2026 року в Україні на обліку перебуває понад 60 тисяч об’єктів цивільного захисту, з яких близько 43 тисячі становлять найпростіші сховища. Багато з них досі не забезпечують належної доступності для маломобільних груп населення та не відповідають базовим вимогам щодо облаштування.
Виконавча директорка ГО «Спільно HUB» Тетяна Воскобойнікова поділилася досвідом роботи громадського сектору в Запорізькому регіоні. Вона наголосила, що навіть в умовах постійних обстрілів громади не можуть зосереджуватися виключно на реагуванні на кризові ситуації.
За її словами, розвиток громад залишається не менш важливим завданням, адже постійне перебування в режимі реагування призводить до виснаження команд, втрати ресурсів і зменшення спроможності планувати майбутнє. Вона також зауважила, що Запоріжжя часто сприймають як територію, де життя зупинилося через близькість до лінії фронту, однак громади області продовжують працювати та реалізовувати проєкти розвитку.
Також вона зазначила, що не всі донорські програми охоплюють Запорізьку область, особливо коли йдеться про довгострокові розвиткові проєкти, що додатково ускладнює пошук ресурсів для громадських організацій регіону.
Подібні проблеми підтвердила представниця благодійного фонду «Янголи спасіння» Світлана Данічева. Вона наголосила, що одним із найгостріших викликів сьогодні залишається забезпечення житлом людей, які погоджуються на евакуацію.
За її словами, дедалі частіше люди готові евакуюватися лише тоді, коли мають чітке розуміння, де житимуть після переїзду та яку підтримку зможуть отримати на новому місці.
Ще одним важливим викликом Світлана Данічева назвала правові та податкові питання. Вона зазначила, що громадські організації нерідко змушені самостійно розбиратися у складних аспектах податкового законодавства та інших регуляторних вимог, не маючи достатньої правової підтримки.
Підсумовуючи дискусію, учасники заходу погодилися, що організації громадянського суспільства на прифронтових територіях залишаються одним із ключових елементів стійкості громад. Саме вони часто першими реагують на гуманітарні виклики, допомагають евакуйовувати населення, підтримують внутрішньо переміщених осіб та забезпечують базові потреби людей у найскладніших умовах. Водночас результати дослідження засвідчили, що для збереження цієї спроможності необхідна системна підтримка.
Читайте також: Законодавчі зміни для громадського сектору – дайджест за травень 2026 року від УНЦПД