Аналіз Проекту «Громадяни в дії» Українського незалежного центру політичних досліджень [1] щодо проекту Закону України 8501 від 20 червня 2018 року
«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо прозорості та відкритості інформації про діяльність благодійних організацій та громадських об'єднань, які отримують фінансування від іноземних держав та іноземних неурядових організацій»
Проаналізувавши проект Закону України 8501, команда Проекту «Громадяни в дії» Українського незалежного центру політичних досліджень зазначає, що запропоновані зміни до законодавства про громадські об’єднання та благодійні організації мають ознаки дискримінації окремих категорій об’єднань громадян та не відповідають міжнародним стандартам у сфері свободи об’єднань.
Законопроектом передбачається запровадження додаткової звітності для громадських об’єднань та благодійних організацій, які фінансуються більше ніж на п’ятдесят відсотків іноземними державами та іноземними неурядовими організаціями. Пропонується зобов’язати НГО щорічно подавати додаткову фінансову звітність до Головних територіальних управлінь юстиції та оприлюднювати її на власному веб-сайті (за наявності). Серед даних, що включаються то звітності та підлягають оприлюдненню загальна сума отриманих громадським об'єднанням доходів та видатків від іноземних держав та іноземних неурядових організацій, а також їх цільове призначення.
Важливо зазначити, що запровадження додаткової дискримінаційної фінансової звітності вже передбачалось законопроектами 6674 та 6675 від 03.07.2017 року, які отримали негативний висновок Європейської комісії за демократію через право (Венеціанська комісія). Венеціанська комісія зазначила, що запроваджуваний режим розкриття інформації про фінансування «суперечить правам людини та основним свободам, а саме свободі об'єднання, праву на повагу до приватного життя та забороні дискримінації. Венеціанська комісія та ОБСЄ/БДІПЛ не бачать необхідності у таких поправках та рекомендують переглянути їх у повному обсязі»[2].
Проект 8501, як і попередні законопроекти, порушують основоположний принцип у сфері міжнародного права - рівність перед законом і державними органами всіх об’єднань громадян, до яких повинні застосовуватися загальні правила та вимоги. У Керівних принципах щодо свободи об’єднань[3] статтею 19 передбачено, що об’єднання як такі повинні користуватися правом на захист від дискримінації[4].
Натомість, законопроектом встановлюється обов’язок щодо подання додаткової звітності лише для громадських об’єднань та благодійних організацій, які фінансуються більше ніж на п’ятдесят відсотків іноземними державами та іноземними неурядовими організаціями.
Пунктом 23 Пояснювального меморандуму до Фундаментальних принципів щодо неурядових організацій в Європі передбачається, що НУО із правосуб’єктністю повинні мати ті самі загальні права і зобов’язання, як й інші юридичні особи. Однак, до юридичних осіб, які мають інші організаційно-правові форми (зокрема, політичні партії, професійні спілки та їх об’єднання) додаткові зобов’язання не застосовуються.
Запропоновані вимоги щодо подання та оприлюднення додаткової звітності покладають на уповноважений орган з питань реєстрації (Головні територіальні управління юстиції) невластиві функції з акумуляції та оприлюднення звітності про громадські об’єднання, яка містить фінансові показники.
Треба звернути увагу, що зазначена додаткова звітність містить відомості (зокрема, персональний склад керівних органів громадського об'єднання), які вже наявні у органів юстиції, більше того інформація знаходиться у публічних реєстрах, держателем яких є Міністерство юстиції України - Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, Єдиний реєстр громадських об’єднань, Єдиний реєстр громадських формувань.
Зазначаємо, що вимога надавати персональний склад керівних органів також має дублюючий характер. Оскільки для державної реєстрації громадського об’єднання подаються відомості про керівні органи громадського формування із зазначенням ім’я, дати народження керівника, членів інших керівних органів, засоби зв’язку та інші дані, які розміщуються у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Одночасно з цим, законодавство не зобов’язує громадські організації вести реєстр членів організації, наслідком чого може стати неможливість подання інформації про кількість членів громадського об’єднання чи некоректність даних.
Отже, запропоновані норми всупереч меті щодо забезпечення відкритості для суспільства інформації про фінансування діяльності громадських об'єднань, насправді частково дублюють вже існуючі вимоги та накладають додаткові обтяження, які не відповідають кращому досвіду демократичних держав.
У висновку також потрібно звернути увагу, що проектами порушуються норми абзацу четвертого п.2 Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016-2020 роки затверджену Указом Президента України від 26 лютого 2016 року № 68/2016, яким встановлено, що рівень гармонізації законодавства України із законодавством Європейського Союзу та врахування кращого міжнародного досвіду у сфері розвитку громадянського суспільства є недостатнім.
Відсутність у законопроекті санкцій за порушення вимог щодо подання дискримінаційної додаткової звітності не гарантує їх не прийняття у майбутньому або не застосування вже існуючих норм у законодавстві про адміністративні правопорушення щодо неподання фінансової звітності.
З огляду на вище вказане, УНЦПД вважає зазначений законопроект повторною спробою запровадження дискримінаційної звітності для організацій громадянського суспільства, що мають іноземне фінансування та наголошує на неприпустимості включення законопроекту 8501 до порядку денного засідання Верховної Ради України.
Проект «Громадяни в дії»
Українського незалежного центру політичних досліджень
[1] Цей аналіз став можливим завдяки підтримці американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). УНЦПД несе повну відповідальність за зміст, який може не відображати поглядів USAID або Уряду Сполучених Штатів Америки.
[2] Venice Commission Opinion No. 912 / 2018 OSCE/ODIHR Opinion No. NGO-UKR/321/2018 - http://www.venice.coe.int/webforms/documents/?pdf=CDL-AD(2018)006-e
[3] Керівні принципи щодо свободи об’єднань. Режим доступу: https://www.osce.org/uk/odihr/233076?download=true
[4] Рада Європи, Рекомендація CM/Rec (2007)14 Комітету міністрів державам-членамщодо правового статусу неурядових організацій у Європі (10 жовтня 2007 року),преамбула, пп. 2 та 22; ЄСПЛ, «Державна реформатська партія проти Нідерландів»(Staatkundig Gereformeerde Partij v. Netherlands), заява No 58369/10, рішення від 10липня 2012 року // http://hudoc.echr.coe.int/ sites/eng/pages/search.aspx?i=001-112340