12 червня 2018 року у Краматорську відбулася відкрита дискусія «Інформаційна реінтеграція Донбасу: місія (не) можлива?», в якій узяла участь аналітик УНЦПД Юлія Тищенко. Захід проходив в рамках громадського марафону #Навіщо_Нам_Бути_Разом?, що зорганізований Єдиним координаційним центром «Платформа соціально-гуманітарних ініціатив та інновацій» та УНЦПД за підтримки посольства Швейцарії в Україні.
До участі в обговоренні були запрошені експерти, представники громадських та благодійних організацій, місцеві ЗМІ. На думку учасників, інформаційна політика держави щодо окупованих та звільнених територій Донбасу потребує серйозного вдосконалення.
Перший момент – суто технічний. Український контент у «сірій зоні» присутній дуже незначною мірою, а в ОРДЛО його майже немає.
Експерт аналітичного центру «Фабрика думки «Донбас» Юлія Каплан відзначила, що ОРДЛО та решта України впродовж чотирьох роки живуть у різних інформаційних просторах, що не може не впливати на суспільну думку. Так, згідно з дослідженням «Особливості свідомості та ідентичності жителів підконтрольної та окупованої територій Донецької області», проведеним «Фабрикою думки «Донбас», 55% респондентів з окупованих територій вважають конфлікт на сході «громадянською війною». Це є прямим впливом російської пропаганди та наслідком дефіциту «українських версій».
До того ж, поза увагою держави залишається безліч районних і заводських газет з недружнім до України контентом, які мають немалі наклади та користуються популярністю. «У порівнянні з ними газета «Вєсті» виглядає дуже патріотичним виданням», - охарактеризував ці видання координатор центру «ДІЙ-Краматорськ» Андрій Романенко.
За словами юриста і громадського діяча Сергія Борозенцева, «інформаційний простір [Донецької області] не заповнений, тому що його немає чим заповнювати». Отже, проблема змісту - друга з тих, які учасники дискусії в Краматорську вважають дуже актуальною.
Навіть якщо налагодити мовлення у «сірій» зоні та в окупованих районах Донбасу, «українські ЗМІ будуть видавати дуже різний, іноді суперечливий контент», певен громадський діяч Олександр Меланченко. Він вважає: російській пропаганді має протистояти наша контрпропаганда. А це означає – правильно зроблені акценти та «точкова» робота з різними територіями та групами населення на сході (саме за таким принципом працювало «Радіо Свобода» у радянські часи).
Натомість, як зауважила координаторка проектів БФ «Карітас-Краматорськ» Катерина Овчаренко, «ніяка інформаційна кампанія не може бути успішною, якщо вона не супроводжується соціальними програмами підтримки місцевого населення».
З нею погодився радник у справах ВПО у Донецькій області в Міністерстві соціальної політики України Олександр Ворошко, нагадавши про те, що підключення до електрики у «сірій зоні» коштує близько 12 тис. грн. для одного домогосподарства, а в аптеках фактично немає соціальних ліків. З транспортним сполученням також є проблеми. «Ми кажемо: «Всі українці - наші», а не практиці будуємо між нами стіну», - резюмував Олександр Ворошко.
Ще одна проблема, варта уваги, - недостатня координованість дій різних міністерств та відомств, які так чи інакше залучені до інформаційної реінтеграції. Виконавчий директор Центру досліджень «Софія» Володимир Лупацій зазначив, що інформаційна політика в умовах війни має набути статусу компонента національної безпеки, а питання про відновлення «суверенітету України в інформаційному просторі» - винесене на обговорення РНБО.
Учасники відкритого обговорення також поділилися думками про те, як покращити інформаційну реінтеграцію. По-перше, йдеться про створення «локалізованих» телеканалів для звільнених та тимчасово окупованих територій.
По-друге - про збільшення частки «локального» контенту в програмах загальнонаціональних каналів, адже зараз мешканці Донецької та Луганської областей «не бачать» себе у новинах. Про схід розказують лише у контексті бойових дій, а українці на четвертий рік конфлікту часто перепитують, чи знаходиться, наприклад, Краматорськ на окупованій чи на підконтрольній території.
По-третє, необхідно уникати надмірної ідеологізації повідомлень про схід - у передвиборчий період ризики того, що інформаційна політика набуде рис піару лише зростатимуть.
«Комунікація між людьми задля зшивання країни не може базуватися на маніпуляціях і фейках. Тому інформація має бути правдивою», - підсумувала експерт Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко.