УНЦПД - Аналітичний центр
Операція “Реінтеграція”
12 грудня парламент продовжив дію закону “Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей” до 31 грудня 2020 року. У владі сподіваються, що це дасть додатковий час для реалізації відповідних ініціатив, спрямованих на мирне врегулювання ситуації в ОРДЛО на основі принципів і норм міжнародного права. Окрім цього дозволяє напрацювати механізми повернення окупованих територій, іншими словами – реінтегрувати їх в Україну. Та чи готові українці до повернення цих територій і на яких умовах. Це вже почали обговорювати у суспільстві. Певний зріз громадської думки проводять експерти Національної платформи “Діалог про мир та безпечну реінтеграцію”. Днями вони приїздили до Вінниці, щоб обговорити з вінничанами модель забезпечення національної єдності країни. Іншими словами – визначити шляхи врегулювання конфлікту на Донбасі, залучивши громадськість до пошуку певних компромісів.
- Національна платформа як структура діє на трьох рівнях: національний, регіональний і на рівні місцевих громад. Вінниччина стала першою областю, де відбувається подібне обговорення і відповідно дороговказом, як нам рухатися далі, щоб забезпечити зв’язок між громадським активом, журналістами, експертами та органами влади, які зможуть напрацьовувати пропозиції щодо державної політики і виступати провідниками мирного процесу у власних громадах, – відзначає координатор робочої групи Національної платформи “Діалог про мир та безпечну реінтеграцію” Олег Саакян. – Для нас важливо, щоб всі три рівні комунікували між собою, і якщо ми бачимо успішні місцеві кейси, то зможемо їх масштабувати у рамках країни. Наше завдання – максимально консолідувати суспільство, щоб уникнути конфліктів на шляху до реінтеграції.
Домовлятися не можна мовчати
- Співзасновник Національної платформи Володимир Лупацій каже, що у суспільстві високий попит на таку модель реінтеграції, яка передбачає широку залученість громадськості, пошук певних компромісів, що сприймаються громадянами і не ведуть до розколів. Так, справді, суспільство демонструє запит на мир, але водночас саме ця тема залишається досить контраверсійною, суперечливою, бо кожен розуміє цей “мир” по-своєму, відзначив голова Інституту соціальних досліджень і політичного аналізу, викладач Донецького національного університету ім.В.Стуса, політолог Володимир Кіпень.
- І от саме тема миру на Донбасізалишається однією з найбільш контраверсійних, бо вона досі не визначає, у чому має бути національна єдність відносно миру, – пояснює Володимир Кіпень. – Запит високий, але зміст дуже різний. І значна частина суспільного активу категорично не приймає той порядок денний, який пропонує нинішня влада. І це коливання між зрадою і перемогою ні до чого хорошого не призведе. Наміри забезпечити діалог, який дав би якусь консолідовану позицію перспективного плану щодо мирного забезпечення реінтеграції, це досить благородний намір. Але об’єктивних підстав для його успішної реалізації на сьогодні поки що не існує.
Повернути не можна відпустити
- Кілька місяців тому Володимир Кіпень спільно зі своїм колегою, політологом Сергієм Бондаренко провели соціологічне дослідження “Особливості комунікації з мешканцями тимчасово окупованих територій (оцінка та пошук нових моделей)” на замовлення Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України. Вони опитали переселенців з числа громадських активістів, журналістів, науковців, провели дві фокус-групових дискусії у Покровську і Маріуполі з числа ВПО прифронтових територій і записали 10 індивідуальних інтерв’ю з жителями Донецька, які постійно там проживають.
- За результатами дослідження ми з’ясували, що за останні 5 років окупації кількість людей на цих територіях, які позитивно ставляться до України, зменшилася і продовжує зменшуватися, – відзначив Володимир Кіпень. – Під час дослідження ми відзначили значну розбіжність у ставленні до України серед вихідців з Донбасу, які живуть на мирній території, і тих, хто мешкає у Донецьку зараз. Опитані жителі Донецька помітно критичніше оцінюють частку проукраїнськи орієнтованих жителів ОРДЛО та більший відсоток надають антиукраїнським групам у порівнянні із оцінками більшості експертів з мирної території. Якщо згрупувати, то люди, які займають антиукраїнську позицію, у Донецьку складають приблизно від 40% до 50%. Люди, які розглядають варіант повернення у склад України на різних умовах – від 20% до 30%. Решта – 30-40% не мають чітко визначених позицій і готові підлаштуватися до будь-яких умов чи влади.
Довіряти не можна зневірятися
На думку співзасновниці Національної платформи “Діалог про мир та безпечну реінтеграцію” Юлії Тищенко наразі важливо з’ясувати, якою є міра довіри у суспільстві, бо саме вона є підставою для порозуміння, без чого неможливо рухатися далі. До того ж, інтеграція жителів ОРДЛО через освіту, надання медичних послуг і доступ до низки державних сервісів не викликає несприйняття у переважної більшості українців. Власне, наявність стратегії щодо врегулювання конфлікту на Донбасі, яка у тому числі визначає “червоні лінії”, здатна зробити реінтеграцію безпечною і для держави, і для українського суспільства.
Нагадаємо, з початку війни на Донбасі Вінниччина прийняла 12 тисяч переселенців, майже половина з них переїхали разом із Донецьким національним університетом, який вже на вінницькій землі присвоїв собі ім’я Василя Стуса. Більшість вимушено переміщених осіб досить успішно інтегрувалися у місцеву громаду і наразі не виокремлюють себе в особливу групу. Але досі в регіоні недостатній рівень державних програм щодо житла, роботи, права вибору для ВПО.
Джерело: misto.vn.ua
ОГОЛОШЕННЯ ПРО ПРОВЕДЕННЯ ТЕНДЕРУ НА ЗАКУПІВЛЮ ПОСЛУГ З ВИГОТОВЛЕННЯ ПОЛІГРАФІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ
Український незалежний центр політичних досліджень оголошує тендер на закупівлю послуг із виготовлення поліграфічної продукції. Кінцевий строк подання тендерних пропозицій – 28.12.2019
Дата публікації тендеру 18.12.2019.
Регіональна платформа у Вінниці "Посилення соціальної згуртованості"
У межах проєкту "Національна платформа: діалог про мир та безпечну реінтеграцію" стартували роботу регіональних платформ із Вінниці. На заході "Посилення соціальної згуртованості: досвід Вінничини" зібралися експерти проєкту, предстваники місцевої влади, громадські активісти. Координатори робочих груп платформи Юлія Тищенко, Олег Саакян, Володимир Лупацій окреслили напрямки роботи своїх команд та вислухали доповіді гостей щодо ситуації в області.
Про що експертам вдалося дізнатися від місцевих представників влади та громадського сектору?
5 головних тез:
1. У Вінниці не прийнято розрізняти поняття ВПО та місцевої громади — всі вже єдина громада. Іноді переселенці навіть ображаються, коли їх виокремлюють в особливу групу.
2. У Вінницькій області до 12000 ВПО, це небагато, переселенці отримали гарне ставлення від місцевої громади, але досі існує недостатній рівень державних програм щодо житла, роботи, права вибору для ВПО, й переселенці відчувають це дуже гостро.
3. Не дуже активні були ВПО на виборах, де мали право голосувати: 2958 заяв на зміну місця голосування на 1 тур президентських виборів. При цьому до 700 людей — з Донецької області, трохи менше — з Луганської та АР Крим.
4. На сьогодні ВПО не може скористатися системою електронних послуг, які надає адміністрація, тому що ці послуги надаються за місцем реєстрації.
5. У ГО, які працюють із переселенцями, бракує психологів, а у їхніх клієнтів є велика проблема з психологічним станом. Так само є і брак юристів. Найважче було в 2014-2015 роках, коли переїзди були більш масовими, а довіра до переселенців була низькою.
Національна платформа започаткована у лютому 2018-го року. Це дискусійний майданчик для обговорення питань врегулювання конфлікту на сході України і безпечної реінтеграції. Ініціатива реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу в межах проєкту “Побудова стійкості до конфлікту шляхом діалогу”. Національна платформа передбачає посилення консенсусу та стійкості в Україні щодо попередження та вирішення конфліктів через розширення громадської участі у мирному процесі; надання пропозицій владі у виробленні відповідних політик, у тому числі щодо питань безпечної реінтеграції та національної єдності, а також забезпечення суспільної обізнаності у цих процесах.
Продовжуємо тендер на постачальника послуги підтримки офісної техніки та мережі організації
Український незалежний центр політичних досліджень (УНЦПД) продовжує тендер на постачальника послуги підтримки комп’ютерної, офісної техніки та мережі організації. Тендерні пропозиції надсилайте до 19.12 включно.
Очікувана тривалість надання послуги – до 29.11.2020 р. включно з можливістю подовження договору.
Від постачальника послуг очікується:
забезпечення роботи серверів організації;
забезпечення належного функціонування внутрішньої мережі та доступу до Інтернету;
забезпечення безперебійної роботи сайтів організації, пошти та програм організації;
встановлення програмного забезпечення на нові комп’ютери та підключення нових пристроїв (принтери, факси, сканери, проектори тощо);
телефонні, онлайн та особисті консультації для співробітників у разі проблем з програмами чи комп’ютерною технікою;
установка, підтримка та оновлення програмного забезпечення;
дрібний ремонт комп’ютерної техніки;
підбір та встановлення нової оргтехніки або деталей до наявної техніки;
придбання комплектуючих для комп’ютерної техніки;
вирішення конкретних проблем з роботою програмного забезпечення у співробітників організації.
Кваліфікаційні критерії:
Суб’єкт підприємницької діяльності згідно із законодавством України (юридична або фізична особа). Необхідно надати скан-копії реєстраційних документів, що засвідчують юридичний статус суб’єкта господарювання, місце реєстрації (виписка з ЄДР про державну реєстрацію, свідоцтво/довідка платника податків, інші документи за наявності);
Знання та володіння програмами UNIX (Free BSD), Windows, Web mail (mail server), Web server;
Можливість забезпечити цілодобову безперебійну роботу серверів організації;
Наявність сертифікатів адміністрування програм Windows, UNIX
Ключові критерії оцінки конкурсних пропозицій та вимоги до їх підготовки на сайті УНЦПД у розділі "Тендери".
Контактна особа: Скворцова Валерія, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. (044) 537-37-80 або (063) 23 47 440