Як сформулювати чіткі меседжі про спільне майбутнє з Донбасом. Круглий стіл

Як сформулювати чіткі меседжі про спільне майбутнє з Донбасом. Круглий стіл

Як наповнити реальним змістом і чіткими меседжами стратегію інформаційної реінтеграції Донбасу? Як налагоджувати комунікацію з людьми за лінією розмежування вже зараз? Про це розмірковували учасники круглого столу, що відбувся 25 вересня 2018 р. в інформагенції «Укрінформ», зорганізованого у рамках Національної платформи «Діалог про мир та безпечну реінтеграцію». Це був п’ятий захід Національної платформи, одним з ініціаторів якої, нагадаємо, є УНЦПД.
Цього разу спеціальним гостем був Квінтін Олівер (Північна Ірландія) – експерт з публічної комунікації під час конфліктів. Пан Олівер розповів про успішну публічну кампанію YES, яка проходила у 1998 році в Північній Ірландії перед референдумом щодо т.зв. Угоди Страсної п’ятниці. Метою кампанії була консолідація навколо необхідності для Північної Ірландії бути частиною Об’єднаного Королівства.
Зокрема, комунікація зіграла провідну роль у донесенні до жителів країни основних положень угоди, наголосив пан Олівер. Складні тези, вироблені політиками та дипломатами, були перекладені «мовою образів та символів».
Якщо узагальнити, правила такої комунікації містять декілька пунктів: людям потрібно давати чітке уявлення про ціль процесу, передавати зміст у максимально наочній формі, не уникати емоційно забарвлених тверджень, формулювати стислі, але змістовні повідомлення. Комунікаційна кампанія має бути інклюзивною: насамперед залучати слід тих, хто не дотримуються радикально протилежних позицій. Також важливо комунікувати з дітьми та молоддю, адже вони менш прив’язані до минулого й можуть впливати на своїх батьків.
Нарешті дуже важливо, щоб комунікація виходила з певної візії майбутнього, яка може згодом може стати спільною для учасників конфлікту.
Завдяки кампанії YES Угоду на референдумі підтримали 72% його учасників.
Досвід комунікації уряду та громадян, кризові комунікації – дуже важливі сьогодні для України. 26 липня Кабінет Міністрів схвалив Стратегію інформаційної реінтеграції Донбасу, розроблену Міністерством інформаційної політики. Один з головних викликів, зазначених в цьому документі, – налагодження комунікації з жителями тимчасово окупованих територій. Для реалізації цього та інших завдань потрібен покроковий план імплементації.
Учасники круглого столу визначили ті ризики, які можуть стати на заваді ефективній комунікації.
За словами міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Вадима Черниша, попри те, що уряд уже розробив достатню кількість стратегічних документів, в Україні все ще відсутній внутрішньополітичний консенсус щодо майбутнього Донбасу. Протистояння візій посилюватиметься з наближенням виборів.
На думку першого заступника міністра інформаційної політики Еміне Джапарової, РФ окупувала не тільки «фізичний», але й інформаційний простір та працює на те, щоб збільшити дистанцію між тимчасово окупованими територіями і підконтрольною частиною України. Внаслідок цього в ОРДЛО намагаються формувати регіональну ідентичність шляхом пропаганди відмінної від української політичної ідентичності. І це також виклик з огляду на інформаційну реінтеграцію.
Як зазначила експерт Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко, комунікація в межах Стратегії має містити змістовні меседжі, які апелюють до життєвого досвіду, інтересів та сподівань українців по той і по цей бік лінії розмежування. Для цього варто використовувати різні канали комунікації – наприклад, доносити інформацію через внутрішньо переміщених осіб, які постійно спілкуються з родичами із ОРДЛО.
Однак питання про те, а що саме доносити, досі відкрите. Зокрема, як зауважив народний депутат Олексій Рябчин, жителі окупованих територій розуміють, що Росія їх зрадила, але водночас не знають, що на них чекає в Україні.
За словами члена «Кальміуської групи», журналіста Олексія Мацуки, комунікаційна кампанія буде успішною, якщо в її змістовній частині будуть враховані результати соціологічних досліджень, пропозиції громадських організацій, а сама комунікація буде позбавлена політичного забарвлення.
Своїми думками також поділилися медіаексперти. Директор StratCom Ukraine Аліна Фролова вважає, що завдання держави – створити інфраструктуру для діалогу та реінтеграції, а змістом її «заповнять» громадськість та експерти. Надмірна централізація може лише нашкодити, бо це буде «зомбування», а не комунікація.
На думку директора Українського інституту медіа та комунікації Діани Дуцик, ефективна комунікація може відбуватися тільки у конкурентному середовищі. Тому важливо, щоб на підконтрольній частині Донбасу розвивалися місцеві медіа, з’явився доступ до інтернету та вчасно надходила українська преса.
Підсумком круглого столу стало розуміння того, що ухвалення Стратегії інформаційної реінтеграції – лише початок довгого шляху. Наступний крок – план заходів, які стануть її практичною реалізацією.


Ініціаторами Національної платформи «Діалог про мир та безпечну реінтеграцію» є незалежні українські громадські організації, серед них Український незалежний центр політичних досліджень, Центр з проблем безпеки та розвитку, Платформа соціальних- гуманітарних ініціатив та інновацій «Єдиний координаційний центр», громадський марафон #Навіщо_Нам_Бути_Разом?, в партнерстві з Комітетом Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, Міністерством з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, Міністерствами закордонних справ Швейцарії, Фінляндії та Німеччини.
Цілями Платформи є створення і забезпечення функціонування позапартійної, професійної та інклюзивної платформи, відкритої для різних суб'єктів і осіб, які виступають за досягнення сталого миру на території Луганської та Донецької областей.

Breadcrumbs