24 квітня 2018 року у приміщенні Комітетів Верховної Ради України відбувся круглий стіл «Війна, мир та реінтеграція: що буде після АТО?» Це був третій захід у рамках Національної платформи «Діалог про мир та безпечну реінтеграцію», зорганізованої громадськими організаціями, зокрема УНЦПД.
Відкриваючи круглий стіл, голова Комітету ВРУ з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Григорий Немиря зазначив: помилково вважати, що політика реінтеграції має формуватися після того, як буде досягнуто миру, навпаки: «Від того, які смисли в неї вкладаються вже зараз, залежатиме, в яких параметрах буде встановлено сталий та всеосяжний мир».
Перша сесія круглого столу була присвячена обговоренню змісту політики реінтеграції, можливості політичного консенсусу з цього приводу та можливостей покращення міжсекторальної взаємодії задля більш ефективного продукування рішень.
Одним із базових рівнів реінтеграції учасники дискусії назвали людський вимір. «Ключове місце у реінтеграції належить людині. Політика щодо ВПО та жителів окупованих територій має бути чітко артикульованою», – підсумувала перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джапарова. З нею погодився Надзвичайний та Повноважний Посол Роман Безсмертний: якщо дивитися на реінтеграцію з точки зору долі конкретних людей, які покинули ОРДЛО й тепер мешкають поруч з нами, вихід буде знайдено. Інакше – все зведеться до контпродуктивних розмов про «стіни», «кордони» та «бліц-криги» на сході України.
Журналіст Павло Казарін вважає, що риторика Києва відносно жителів окупованих територій має радикально відрізнятися від тієї, до якої вдається Москва: якщо у Росії їх вважають «архітекторами окупації», то для нас вони, радше, заручники. Нинішня війна йде за цінності – отже, їх потрібно проговорювати та впроваджувати, підкреслив Казарін.
У другій частині дискусії йшлося про ризики, з якими може зіштовхнутися Україна на шляху до відновлення суверенітету в повному обсязі та безпечної реінтеграції.
Народний депутат Вадим Денисенко зазначив, що РФ може використати президентські та парламентські вибори в Україні для посилення свого впливу та загострення ситуації. Зокрема, точкові конфлікти можуть бути інспіровані через церкву, діяльність радикальних націоналістів та тих громадян, які будуть незадоволені результатами виборів.
На думку головного редактора інформагенції «Інтерфакс-Україна» Олександра Мартиненка, серйозною загрозою реінтеграції є те, що і люди, і державні інституції в Україні поступово звикають функціонувати без окупованих територій. «Багатьох політиків такий стан справ навіть влаштовує, й це негативно впливає на суспільну думку», – переконаний Олександр Мартиненко.
Ще одним суттєвим ризиком є недовіра громадян до влади та ЗМІ.
За словами політичного аналітика Фонду «Демократичні ініціативи» Марії Золкіної, зростанню недовіри сприяє брак комунікації, жителям підконтрольних територій Донецької та Луганської областей не зрозуміла політика держави щодо відновлення Донбасу. Більш того, відсутність позитивних змін вони трактують як свідчення того, що ані реінтеграція, ані згадане відновлення не є пріоритетами для української держави. Водночас українців у всіх регіонах об’єднує відсутність ворожості щодо жителів ОРДЛО – їх стигматизації у суспільстві немає.
Головний редактор «Новин Донбасу» Олексій Мацука підтвердив наявність запиту на комунікацію й, відповідно, державну політику, спрямовану на зміцнення єдності. За його словами, люди здебільшого не знають про зміст т зв. «закону про реінтеграцію», не розуміють функцій Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та наслідків Мінських домовленостей. Отже, політика реінтеграції має спрямовуватися не тільки на Донецьку та Луганську області, але охоплювати всі регіони та містити декілька рівнів: безпековий, дипломатичний, політичний, соціальний, економічний, культурний.
В підсумковому виступі виконавчий директор Центру досліджень «Софія» Володимир Лупацій наголосив, що і агресія з боку Росії, і окупація частини української території стали наслідком провалу тієї політики реінтеграції, яка була. Сьогодні важливо усвідомити, що така політика не може бути «секторальною», адже вона – компонент системи національної безпеки. У практичному вимірі це потребує створення концепції реінтеграції, проведення національного моніторингу та формування громадянської платформи для обговорення всіх проблемних питань, яка має перетворитися на постійно діючий орган.
«Обов’язкові умови реінтеграції – згуртованість, легітимність, ефективність та спадковість», – вважає перший заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Юсуф Куркчі. Жодні вибори не повинні перетворити питання безпечної реінтеграції на другорядне.
Нагадаємо, ініціаторами Національної платформи «Діалог про мир та безпечну реінтеграцію» є незалежні українські громадські організації, серед них Український незалежний центр політичних досліджень, Центр з проблем безпеки та розвитку, Платформа соціальних та гуманітарних інновацій «Єдиний координаційний центр», громадський марафон #Навіщо_Нам_Бути_Разом?, в партнерстві з Комітетом Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, Міністерством з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, Міністерствами закордонних справ Швейцарії, Фінляндії та Німеччини.
Цілями Платформи є створення і забезпечення функціонування позапартійної, професійної та інклюзивної платформи, відкритої для різних суб'єктів і осіб, які виступають за досягнення сталого миру на території Луганської та Донецької областей.
Попередні круглі столи у рамках Національної платформи:
"Миротворча місія ООН - крок до виходу з глухого кута" (13.02.2018)
"Перехідні адміністрації: міжнародний досвід, можливості та ризики для України" (23.03.2018)