Питання децентралізації в контексті забезпечення прав національних меншин на прикладі угорської меншини Закарпаття

Питання децентралізації в контексті забезпечення прав національних меншин на прикладі угорської меншини Закарпаття

Сьогодні угорці є найбільшою етнічною громадою Закарпаття, що проживає компактно на його території. Протягом 2014-2015 років угорська громада, представники угорської національної меншини отримали представництво у Верховній Раді України за списком партії Президента, консолідувалася, а також розширили своє представництво на рівні місцевого самоврядування та виконавчої влади області. Наразі в рамках реформи децентралізації угорська громада намагається досягти створення окремого району, де переважну більшість населення складатимуть етнічні угорці. Це питання лишається доволі суперечливим як на місцевому, так і на національному рівні. Разом з тим, відкрите обговорення шляхів захисту та забезпечення прав національних меншин зменшуватиме напругу навколо цього питання. 

Угорці Закарпаття

Чисельність угорців, які проживають на території Закарпатської області оцінюється приблизно у 150 тисяч осіб (151,5 тисяча етнічних угорців, або 12,1% населення краю,проживали в Закарпатті станом на 2001 рік, коли в Україні проводили останній перепис населення). Угорці переважно населяють західну частину Закарпаття: 41,1 тисячі проживають в Берегівському районі, що становить 76,2 % населення, у Виноградівському районі проживають 30,8 тисячі угорців, або 26,2% населення. В Мукачівському районі чисельність угорців становить 12,8 тисячі осіб, або 12,7%. В Ужгородському районі кількість угорців становить 24,8 тисяч осіб, або 33,4% населення.

За інформацією Центра культур національниї менши Закарпаття, у Закарпатській області зареєстровано 13 угорських національно-культурних товариств. В області функціонують 63 загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням угорською мовою, 29 – з двомовним навчанням, українською та угорською, 1 – з двомовним, російською та угорською. У 74 дошкільних навчальних закладах виховання проводиться угорською мовою, у 17 – українською і угорською. Вищу освіту угорською мовою можна здобути в Ужгородському національному університеті на гуманітарно-природничому факультеті з угорською мовою викладання фахових дисциплін, Гуманітарно-педагогічному коледжі Мукачівського державного університету, Берегівському медичному коледжі, Ужгородському коледжі культури і мистецтв та Закарпатському угорському інституті ім. Ференца Ракоці ІІ.

Згідно з законом "Про засади державної мовної політики", прийнятим влітку 2012 року за ініціативою Партії регіонів,  угорська отримала статус регіональної мови на Берегівщині та у Виноградівському районі. У місті Берегово, де згідно з переписом 2001 року 48% населення міста становлять угорці, таке рішення було прийнято міською радою 7 вересня 2012 року.  Берегівська районна рада Закарпатської області ухвалила таке рішення під час пленарного засідання 18 вересня, а 18 грудня 2012 року угорська мова стала регіональною на Виноградівщині. Також 21 грудня 78 голосами "за" Закарпатська обласна рада у досить неконкретному формулюванні рекомендувала органам місцевого самоврядування вжити заходів для реалізації положень закону України "Про засади державної мовної політики", але багато хто вважає це рішення політичним.

Представництво у Верховній Раді Україні

Напередодні дострокових виборів до Верховної Ради України 26 жовтня 2014 рокуТовариство угорської культури Закарпаття, очолюване Ласло Брензовичем, звернулося до Центральної виборчої комісії з проханням створити так званий «угорський округ». Президія організації зазначила, що за законом про вибори, адміністративно-територіальні одиниці, на території яких компактно проживають окремі національні меншини та які межують між собою, повинні входити до одного виборчого округу. Незважаючи на те, що таке прохання було підтримано ОБСЄ та угорською стороною, ЦВК відмовила у зміні меж округів, створених під час чергових виборів 2012 року.

Зважаючи на те, що у травні 2014 року під час візиту до Ужгорода у статусі кандидата у Президенти Петро Порошенко підписав декларацію про співпрацю з Товариством угорської культури Закарпаття, в якій пообіцяв захищати та відстоювати права угорської національної меншини на рівні держави, після відмови ЦВК створити «угорський округ», Блок Петра Порошенка (БПП) запропонував голові Товариства угорської культури Закарпаття Ласло Брензовичу 62-ге місце у списку. Ставши депутатом, пан Брензович зазначив, що у парламенті працюватиме над втіленням тих положень, які було зафіксовано у декларації про співпрацю, а саме забезпечення  права  на використання мови згідно з європейськими стандартами, створення відповідних умов для системи угорської освіти, врахування інтересів угорської громади в ході адміністративно-територіальної реформи та ін. 

Партія угорців на виборах до органів місцевого самоврядування

З 2005 року інтереси угорців на Закарпатті представляють одразу дві політичні сили: Демократична партія угорців України (до липня 2014 року головою був Іштван Гайдош, з грудня 2014 – Ласло Зубанич) та КМКС – партія угорців України (з 29 березня 2014 очолювана Ласло Брензовичем), які традиційно підтримували політичні сили, що протистояли одна одній на центральному рівні. Згідно із Законом «Про місцеві вибори» від 14 липня 2015 року, прохідний бар'єр на виборах до місцевих рад було встановлено на рівні 5%, що означало, що якщо угорські партії знов підуть на вибори окремо, вони мають невеликі шанси отримати представництво у місцевих радах.

Переговори між Товариством угорської культури Закарпаття (KMKSZ), яке очолює Ласло Брензович, та Демократичним союзом угорців України (UMDSZ), яке очолює Ласло Зубанич, щодо об”єднання активізувалися влітку 2015 року за прямого сприяння державного секретаря з питань національної політики канцелярії прем'єр-міністра Угорщини Арпада Яноша Потапі. Ще на етапі переговорів 14 серпня 2015 за результатами зустрічі угорські організації їхні керівники прийняли спільне звернення до керівництва держави з приводу друку угорських бюлетенів угорською мовою в районах компактного проживаня меншини, а також утворення виборчих округів з врахуванням етнічної більшості, яке знов лишилося без відповіді.

5 вересня за результатами переговорів відбулося підписання угоди, яка передбачає «конструктивну співпрацю в інтересах угорської спільноти Закарпаття». Новину повідомив  віце-прем'єр Угорщини Жолт Шем'єн, який був особисто задіяний у переговорах. Серед іншого, угода передбачала формування виборчих списків до місцевих рад на паритетних засадах. Представники угорської меншини ставили для себе завдання не лише подолати бар”єр на виборах, а й створити більшість у місцевих радах на територіях компактного проживання угорців.

За результатами місцевих виборів 25 жовтня 2015 року КМКС-Партія угорців України отримала досить вагомі результати. Так, у Закарпатській обласній раді її фракція складає 8 осіб з 64 депутатів.  Берегівська міська рада - 12 з 26, у Чопській місьраді партрія має другу за розміром фракцію у 7 осіб з 26 (найбільша – «Єдиний центр», 8 осіб). У Берегівській районній раді КМКС має найбільшу фракцію - 12 з 34, 4 особи з 39 представляють КМКС у Мукачівській районній раді, перша за розміром фракція у 8 осіб в Ужгородській районній раді. 4 особи від КМКС було обрано до ради у Тячівській міській громаді. Також за підтримки КМКС обрано 11 голів сільських органів самоврядування.

Після закінченні виборів у Партії угорців на Закарпатті опинилась золота акція, адже в обласній раді створився такий баланс сил, за якого вона могла увійти у будь-яку з двох можливих коаліцій, разом з тим, жодна коаліція не була можливою без її участі. В результаті, після невдалої спроби «Єдиного центру» Віктора Балоги створити коаліцію з партією «Баьківщина» (для обрання голови місцевої «Батьківщини» Олександра Каменяша головою Закарпатської облради не вистачило одного голоса), депутати облради від партії КМКС погодилися на утворення коаліції разом із партією "Солідарність".

За повідомленням на сайті голови Обласної державної адміністрації Геннадія Москаля, на зустрічі з депутатами, що виграли вибори в складі КМКС, та лідером угорської партії Василем Брензовичем, Геннадій Москаль запропонував КМКС посаду першого заступника голови ОДА, посади заступників директорів департаментів охорони здоров'я, освіти, соціального захисту та заступника начальника управління культури. Лідер депутатської групи КМКС Йосип Борто назвав такі пропозиції прийнятними. В результаті, у Закарпатській обласній раді було утворено коаліцію на чолі з представником партії “Солідарність” Михайлом Рівісом, а представник КМКС Йосип Борто став його першим заступником. 25 січня Геннадій Москаль призначив своїм заступником Віктора Мікуліна, який на останніх місцевих виборах балотувався до Закарпатської обласної ради від КМКС-Партії угорців України по 52 виборчому округу.  

Окремий район в рамках децентралізації

За ініціативою Товариства угорської культури Закарпаття на початку 2015 року в зв’язку з реформою децентралізації Об’єднання прикордонних органів самоврядування Закарпаття, створене ще у 2007 році міськими та сільськими головами територій компактного проживання угорців, активізувало свою роботу. 5 січня його головою було обрано мера Берегова Золтана Бабяка.  Як відомо, реформа децентралізації передбачає створення спроможних громад шляхом добровільного об’єднання існуючих населених пунктів, згідно з перспективними планами, затвердженими державними адміністраціями. Також планується, що в рамках реформи децентралізації на Закарпатті замість 13 районів буде утворено 5. Представники угорської меншини прагнули мати вплив на цей процес на території області.

Вперше питання створення окремого угорського району було піднято після засідання Об’єднання прикордонних органів 26 травня. «Для асоціації особливо важливо, аби у рамках децентралізованого процесу – відповідно до чинного законодавства – створили район, до складу якого входили би угорські населені пункти», - йшлося в заяві, прийнятій під час засідання. В КМКС наголошували, що закон передбачає об’єднання громад за історичним, етнічним чи природнім чинником, отже, така ініціатива є дотриманням закону. Також, представники угорської громади вважають, що утворення такого району сприятиме економічному розвитку та залученню інвестицій.

У середині грудня 2015 Об’єднання органів самоврядування прикордонних місцевостей Закарпаття провело ще одне засідання з питань децентралізації на Закарпатті, на якому був присутній і  експерт Закарпатського Офісу реформ Олег Лукша. Його присутність деякі ЗМІ інтерпретували як підтримку ініціативи створення окремого району, втім, його виступ було присвячено необхідності формування саме спроможних місцевих громад, як це перебдачає методика, затверджена Кабінетом міністрів України, та недопустимості вихолощення ідеї децентралізації, яка в перчу чергу полягає у передачі повноважень та ресурсів на рівень громади.

Разом з тим, прес-секретар Партії угорців України Кароліна Дорчі, 16 грудня заявила в інтерв”ю Укрінформу, що невдовзі розпочнеться об'єднання громад в угорський район під наглядом чиновників з Офісу реформ у Закарпатській області та за сприяння обласної влади. За її словами, планується, що буде утворено район з центром у місті Берегове та 170-тисячним населенням, у якому 115 тисяч складали б угорці. Разом з тим, підтвердження того, що цю ідею і справді підтримує обласна влада. знайти не вдалося. Навпаки, коментуючи таку ініціативу, голова Закарпатської обласної адміністрації Геннадій Москаль заявив, що для утворення “окремомго району” нема конституційних підстав: “Наразі мова може йти лише про добровільне об’єднання спроможних громад у рамках адміністративної реформи” 

Висновки

Протягом 2014-2015 років спостерігалася консолідація та підсилення впливу угорської громади Закарпаття за підтримки угорського уряду. Разом з тим, на сьогоднішній день не досягнуто мети створення виборчих округів з урахуванням етнічної складової або окремого району в рамках децентралізації. На тлі конфлікту на сході України та незаконної окупації та анексії Криму Російською Федерацією такі ініціативи часто викликають контрверсійниі оцінки у суспільства в цілому. Разом з тим, підвищена активність угорської громади привертатиме увагу до цього питання. Відкрите обговорення прав національних менших та шляхів їх захисту та забезпечення на прикладі угорської меншини Закарпаття сприятиме подоланню недовіри до подібних ініціатив та створюватиме передумови для гармонійного співіснування різних етнічних груп в рамках української політичної нації.

 

УНЦПД,  22 рік видання, №18/742,27 січня2016 року

Юлія Каздобіна, експерт УНЦПД,

Програма підтримки демократичних процесів

Breadcrumbs