Варшавський саміт НАТО – очікування України

Варшавський саміт НАТО – очікування України

За декілька місяців, 8-9 липня 2016 року, у Варшаві буде проведений черговий саміт НАТО, на якому у центрі уваги буде політика Альянсу у Східній Європі, що перш за все пов’язано з агресією Росії проти України та триваючим конфліктом на Донбасі. Рішення цього саміту визначатимуть діяльність Альянсу щонайменше на наступні два роки, до чергової зустрічі лідерів країн-членів НАТО. Тож погляди щодо розвитку співпраці з Україною, з якими Альянс підходить до Варшавського саміту, матимуть вплив на безпеку нашої держави та регіону Східної Європи в цілому.

Підготовка до Варшавського саміту НАТО з врахуванням агресії Росії

Агресія Росії проти України відродила ризик міждержавних зіткнень та показала, що територіальна цілісність будь-якої європейської країни перебуває під загрозою. Відсутність на сьогодні змін в агресивній політиці Росії та триваюча непередбачуваність Кремля примушують НАТО продовжувати трансформацію своєї політики, зокрема на східному і південному напрямках, що покладено в основу підготовки до Варшавського саміту НАТО. Альянс змушений повернутись до сильної позиції в колективній обороні.
Як свідчать заяви лідерів НАТО, на Варшавському саміті планується приділити особливу увагу зміцненню і розвитку потенціалу НАТО для захисту країн членів. Це буде закладено у «Варшавському пакеті» , який базуватиметься на принципах балансу і адаптації. Баланс означає «вирівнювання безпеки» між союзниками на Сході і союзниками на Заході, а також «рівновагу між стримуванням і діалогом з партнерами, навіть якщо вони не поділяють цінності Альянсу, зокрема з Росією», про що заявив Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг під час зустрічі з членами ПА НАТО у лютому 2016 року . Постійно діючий діалог і співробітництво, за його словами, НАТО розвиватиме з ЄС.
Адаптація НАТО до нових реалій передбачає реалізацію плану дій виконання рішень Уельського саміту Альянсу. У цьому контексті від Варшавського саміту очікують важливих рішень щодо зміцнення на практиці східного флангу Альянсу та задоволення потреби безпеки східних країн-членів. Підготовча робота вже проводиться. Так на лютневій зустрічі міністри оборони НАТО домовилися про зміцнення Сил передового базування на Сході Альянсу, а Столтенберг заявив, що подальші рішення будуть прийматися на Варшавському саміті . «Я вірю, що після Варшавського саміту ми побачимо більше НАТО в Польщі, ніж до цього», - заявив Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг під час зустрічі з Президентом Польщі Аджейем Дудою у січні 2015 року .
У Польщі та інших країнах східного флангу Альянс посилює безпеку та оборону і готується до можливої відповіді на загрози з боку Росії. Нарощування зусиль, сил та засобів Альянсу здійснюється з врахуванням проведення Росією гібридної війни проти України, провокаційних дій проти країн-членів НАТО, створення і передислокації російських військових підрозділів, у тому числі й на окупованих територіях. У цьому контексті лідери цих країн провели 4 листопада 2015 року у Бухаресті такий собі міні-саміт Альянсу, на якому зафіксували повне дотримання Росією міжнародного права як передумову для майбутніх відносин НАТО-Росія, а також необхідність постійної військової присутності Альянсу в регіоні .
Східні союзники НАТО наполягають на поверненні до спрямованої на Схід жорсткої військової стратегії колективної оборони та постійно стимулюють Альянс до нейтралізації агресивних дій з боку Росії. Розгортання сил і засобів Альянсу на Сході здійснюється по лінії Естонія-Латвія-Литва-Польща-Словаччина-Угорщина-Румунія-Болгарія. В усіх країнах створюються передові штаби з управління спільними діями національних і союзницьких військ, так звані Інтеграційні підрозділи сил НАТО, шість з яких уже функціонують, та ще два у Словаччині та Угорщині готуються до розгортання. На ротаційній основі планується розмістити по одному бойовому батальйону НАТО чисельністю 500-1000 осіб в кожній з цих країн, що має бути схвалене на Варшавському саміті.
На сьогодні у країнах Балтії на постійній основі несе бойове чергування «повітряна поліція» у складі 4 винищувачів НАТО; розміщені сухопутні підрозділи США і Великої Британії на непостійній основі; діють Центр досконалості стратегічного зв’язку НАТО в Латвії і Центра НАТО по кібербезпеці в Естонії. В Балтійському морі здійснюють патрулювання кораблі Альянсу. У Польщі діють штаб багатонаціонального корпусу «Північний Схід» у Щецині й Об’єднаний центр підготовки військ у Бидгощі, заплановано розміщення на п'яти польських базах американської військової техніки та озброєння з можливістю швидкого розгортання на їх основі американських підрозділів. В Румунії запрацював штаб багатонаціональної дивізії НАТО «Південний Схід» як регіональний пункт управління, з грудня 2015 року функціонує наземний об’єкт протиракетної оборони. В Болгарії на ротаційній основі розміщуються підрозділи США, чисельність яких може сягати 2,5 тисяч осіб з терміном перебування до 90 днів. В Чорному морі забезпечується постійна морська присутність сил Альянсу. Ця присутність НАТО у Східній Європі та її подальше розширення має знайти своє відображення у рішеннях Варшавського саміту.
Як уже видно з методики нарощування сил НАТО в Східній Європі, Альянс не розміщує стаціонарні угруповання, як це було за часів «Холодної війни», а створює можливості для швидкого перекидання необхідних сил в завчасно підготовлені місця з наявними там пунктами управління, засобами логістики, технікою та озброєнням. Одночасно, на найбільш загрозливих напрямках НАТО забезпечує військову присутність на ротаційній основі за рахунок проведення спільних навчань, тренувань, візитів тощо.
Україна у такій схемі виглядає як форпост, який стримує російську агресію в Європі. НАТО виступило на захист територіальної цілісності України, але не надіслало свої війська і не надало озброєння, обмежившись поставками обладнання і небойової техніки та долучившись до підготовки українських військових і реформування українських збройних сил. Водночас, майбутнє членство України в НАТО залишається невизначеним.

Погляди НАТО на розширення

Подальше розширення НАТО буде одним з питань Варшавського саміту НАТО, хоча багатьма країнами-членами, зокрема Францією, воно вважається чутливим. На сьогодні офіційними кандидатами на вступ до НАТО є Чорногорія, Македонія, Боснія і Герцеговина (БіГ) та Грузія. Перспективи їхнього вступу до НАТО будуть обговорені з врахуванням рішення засідання міністрів закордонних справ НАТО від 2 грудня 2015 року, згідно з яким, зокрема, Чорногорії було надане запрошення розпочати переговори про вступ до НАТО .
В Альянсі одностайно вважають, що процес набуття Чорногорією членства має продовжитись і, вірогідно, на Варшавському саміті буде констатовано певний прогрес. Водночас, НАТО зацікавлене інтегрувати й Македонію та Боснію і Герцеговину як країни, які знаходяться всередині Європи. Македонія може отримати запрошення на початок переговорів про вступ, як тільки з Грецією буде досягнута прийнятна домовленість щодо назви цієї країни. Боснія і Герцеговина була запрошена приєднатись до Плану дій з членства, але його активація залежить від прогресу в реформуванні оборонного сектору та вирішення ключового питання щодо військового нерухомого майна в країні.
Щодо Грузії погляди країн-членів не є такими одностайними, хоча у лютому цього року міністри закордонних справ Альянсу підтвердили підтримку її перспективам членства. Наприклад, у Франції вважають, що розширення НАТО за рахунок країн, сусідніх до Росії, зокрема Грузії, може створити загрозу майже гарантованого застосування Альянсом статті 5 Північноатлантичного Договору, враховуючи їх триваючі конфлікти з Росією . Втім, Єнс Столтенберг підтвердив, що НАТО готова допомагати Грузії рухатися вперед до членства в Альянсі: «Наша підтримка Грузії міцна. Ми допомагаємо Грузії розбудовувати її оборону. Ми заохочуємо її до реформ, і ми підтримуємо її євроатлантичні прагнення» .
У питанні можливого членства України в НАТО від Варшавського саміту якихось кардинальних змін очікувати не слід. Це питання не обговорювалось ні під час візиту Єнса Столтенберга в Україну у вересні 2015 року, ні під час засідань Комісії НАТО-Україна, ні під час інших зустрічей на високому рівні. З боку України законодавчо не зафіксовано курс України на членство в Альянсі, а в Стратегії національної безпеки України визначена «довгострокова ціль приєднання до загальноєвропейської системи безпеки, основу якої становить НАТО» . Хоча потенційно двері Альянсу відкриті для України, що було закріплено ще у Декларації Бухарестського саміту 2008 року та підтверджувалось на інших самітах, але для початку діалогу щодо членства України в НАТО мають бути виконані декілька передумов: завершення неоголошеної війни між Україною і Росією; стабілізація політичної ситуації в Україні; нормативно-правове закріплення Україною чіткого курсу на членство в НАТО; втілення демократичних реформ в Україні, зокрема в сфері безпеки та оборони . Тому Варшавський саміт може лише констатувати перспективу членства України.

Прагматизм співробітництва НАТО з Україною

Варшавський саміт НАТО приділятиме велику увагу Україні та зосередиться на наступних питаннях:
• врегулювання конфлікту на сході України;
• надання допомоги і підтримки Україні;
• майбутній розвиток відносин між НАТО і Україною.
«Наша підтримка Україні триває. Вона буде важливою частиною нашої підготовки до саміту у липні. Я впевнений, що саміт висловить потужну політичну і практичну підтримку Україні», - заявив Єнс Столтенберг після засідання Комісії НАТО-Україна у грудні 2015 року .
Протидія агресії Росії перебуватиме у фокусі уваги країн-членів та знайде своє відображення у Декларації Варшавського саміту. «Незаконна анексія Криму Росією і її військові дії на Сході України є серйозним викликом Україні, але й також безпеці Європи», - наголосив Столтенберг. Тому Альянс, вірогідно, висловить підтримку мирному і дипломатичному врегулюванню конфлікту шляхом виконання Мінських домовленостей і вчергове задекларує повагу територіальної цілісності та суверенітету України. Фактично будуть певним чином «редаговані і переписані» пункти 16-19 і 24 Декларації Уельського саміту з врахуванням нинішньої ситуації, адже щодо оцінки агресивної політики Росії вони й на сьогодні залишаються актуальними.
Оскільки Україна перебуває на передовому рубежі протидії російській агресії, то Альянс задекларує підтримку і допомогу Україні. В нинішній ситуації для Альянсу важливо, щоб Україна не допустила розповзання російської агресії, адже НАТО не хоче прямого військового зіткнення з Росією. «НАТО не шукає конфронтації з Росією», - заявив Генсек Альянсу. Тому Варшавський саміт підтвердить допомогу Україні в протистоянні Росії, подальшому зміцненні її обороноздатності, реалізації внутрішніх реформ і трансформації сектора безпеки й оборони, спрямованих на підвищення оперативної сумісності між Україною і силами НАТО в рамках Ініціативи з питань взаємосумісництва. Можна очікувати, що, з врахуванням уваги Альянсу до плану дій виконання рішень Уельського саміту, ця допомога буде деталізована в модернізації систем управління і контролю, розвитку системи логістики, стандартизації та кібер-безпеки, відповідно до п’яти погоджених трастових фондів із загальним фінансуванням в розмірі 5,4 млн. євро.
Оскільки на Варшавському саміті Альянсу мова про членство України йти не буде, НАТО мало б знову підтвердити рішення Бухарестського саміту про «відкриті двері» для України та подальше розширення особливого партнерства. Повернення до питання членства можливе приблизно через чотири роки, адже Міністерство оборони України планує перейти на стандарти НАТО до кінця 2018 року, а Збройні сили України – до 2020 року, як заявив нещодавно міністр оборони Степан Полторак .
Наостанок слід зазначити, що під час Варшавського саміту має відбутися засідання Комісії НАТО-Україна на рівні глав держав, яке стане «звіркою годинників» щодо усього спектру двосторонніх відносин, деталізацією рішень саміту щодо України та визначенням шляхів їх імплементації на наступні два роки.

УНЦПД, 22 рік видання, №21/745, 22 березня 2016 року

Віталій Мартинюк, УНЦПД