Невійськова допомога НАТО Україні в умовах агресії Росії

Невійськова допомога НАТО Україні в умовах агресії Росії

Відносини Україна-НАТО та ставлення українського суспільства до Альянсу не були простими, але ситуація почала корінним чином змінюватися з розв’язанням Росією агресії проти України, про що свідчать проведені соціологічні дослідження. Так, за результатами проведеного спільно Фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» і Центром Разумкова у період з 22 по 27 липня цього року опитування, 63,9% українців проголосували б за членство України в НАТО, і тільки 28,5% виступили проти. Це серйозне зрушення, адже ще рік тому прихильників членства України в НАТО нараховувалось 45,4%, а п’ять років тому – 24,6% (Детальніше див.: http://www.dif.org.ua/ua/publications/press-relizy/komu-bilshe-dovirjayut-ukrainci--vladi_-gromadskosti_-zmi___.htm). Однак, такі показники зовсім не означають, що українці добре розібралися, що таке НАТО. Більшість з них, висловлюючи підтримку Альянсу, швидше виступають проти Росії і в такий спосіб виражають свій протест проти її агресивних дій. Це вимагає додаткових роз’яснень українському суспільству щодо сутності Альянсу, щоб зацементувати досягнутий рівень підтримки. Одночасно зростає важливість невійськового співробітництва між Україною і НАТО, адже спроби безпосередньої військової допомоги Альянсу Росія однозначно використає на свою користь – для виправдання власних дій та нав’язування українському суспільству ідеї, що НАТО – це ворог.

Агресія Росії посилює невійськову співпрацю України з НАТО

Від самого початку агресії проти України Російська Федерація намагалась зняти з себе відповідальність за розв’язання кровопролитної війни та активно поширювала надумані нею пояснення причин своїх дій. Однією з таких причин Москва задекларувала «ворожу поведінку НАТО» та звинуватила в усьому Альянс, одночасно намагаючись посилити негативне ставлення населення Росії й України (перш за все Криму і Донбасу) до нього. Москва активізувала пропаганду у цьому напрямку. Відсутність вагомої альтернативи російським і проросійським ЗМІ на сході України призвела до того, що більшість населення цього регіону продовжує вважати НАТО агресивним військовим блоком.

Водночас, навіть багато прихильників членства України в НАТО не знають про невійськові напрямки діяльності Альянсу, зокрема: політичну співпрацю; розвиток цінностей демократії, індивідуальної свободи, верховенства права та внутрішніх реформ; протидію надзвичайним ситуаціям; науково-технічне співробітництво; розвиток цивільного персоналу сектору безпеки; протидію кібер-загрозам; енергетичну безпеку. Невоєнні напрямки діяльності НАТО були ініційовані майже шістдесят років тому у 1956 році так званим Комітетом Трьох, який рекомендував розвивати їх з метою посилення внутрішньої солідарності, узгодженості та єдності Альянсу, а також для кращого розуміння у країнах, які не є членами НАТО, діяльності цього воєнно-політичного блоку. На Уельському Саміті НАТО у вересні 2014 року, з врахуванням природи розв’язаної Росією гібридної війни, була відзначена важливість невійськової складової Альянсу, яка "сприяє ефективності спільної безпеки" (Детальніше див.: http://www.nato.int/cps/en/natohq/official_texts_112964.htm).

У протистоянні російській військовій агресії Україна не отримала безпосередньої військової підтримки Альянсу у вигляді втручання, оскільки вона не є членом НАТО і, відповідно, не входить до його системи безпеки. Таке військове втручання, та ще й без міжнародного мандату, який без сумніву заблокує російська сторона, може спровокувати військове протистояння між НАТО й Росією і створити реальну загрозу глобальній безпеці та передумови для виправдання Кремлем своїх агресивних дій. Ця небезпека й утримує Брюссель від такого кроку, а от Москва своїми діями постійно доводить, що вона не піклується про світову стабільність. Більш того, країни-члени НАТО не підтримали рішення надати Україні озброєння, а це питання має вирішуватись виключно на двосторонній основі, «оскільки збройні сили Альянсу належать конкретним державам», як наголосив голова Військового комітету НАТО генерал Кнуд Бартелс в інтерв’ю українській газеті «Народна армія» у листопаді 2014 року (Детальніше див.: http://www.nato.int/nato_static_fl2014/assets/pdf/pdf_2014_11/20141208_141124-interview-cmc.pdf). Головною причиною відмови є знову ж побоювання, що Росія вдасться до ескалації конфлікту на Донбасі. Втім, під час засідання Комісії Україна-НАТО 25 червня цього року міністри оборони країн-членів Альянсу повідомили можливість перегляду питання про надання Україні летальної зброї, якщо Мінські домовленості й надалі будуть порушуватись країною-агресором.

Все це свідчить про актуалізацію розвитку Особливого співробітництва між Україною і НАТО у невійськовому вимірі. Останній, наряду з непрямою військовою допомогою у вигляді підготовки українських військовослужбовців інструкторами НАТО, проведення таких спільних навчань, як Rapid Trident і Saber Guardian, та постачання обладнання й екіпіровки, є надзвичайно важливим як для розвитку нашої держави, так і для протистояння російській військовій загрозі. Чотири з п’яти Цільових фондів НАТО з допомоги Україні, а саме щодо кіберзахисту, логістики, переходу від військової кар’єри і медичної реабілітації, стосуються невійськової співпраці. Розвиваючи їх, Україна отримує потужну міжнародну підтримку, допомогу у медичному забезпеченні, проведенні внутрішніх реформ, подоланні наслідків природних лих, забезпеченні енергетичної та інформаційної безпеки.

Цивільні сфери допомоги Альянсу

На політичному рівні, від самого початку агресії Росії, Організація Північно-Атлантичного Договору засудила дії Москви та повністю підтримала суверенітет і територіальну цілісність України, про що сказано у відповідних заявах Північно-Атлантичної Ради від 2 березня 2014 року (Детальніше див.: http://www.nato.int/cps/en/natohq/official_texts_107681.htm?selectedLocale=en) та тодішнього Генерального Секретаря НАТО Андерса Фог Расмуссена під час зустрічі з Прем’єр-міністром України Арсенієм Яценюком 6 березня 2014 року. В подальшому такі сигнали підтримки звучали на різних рівнях, але Альянс не обмежився одними тільки деклараціями.

З квітня 2014 року Альянс призупинив роботу Ради НАТО-Росія до повного відновлення територіальної цілісності України. Чи впливає це рішення на Росію? Так, адже Москва активно координувала з НАТО свою діяльність у протидії тероризму, загроза якого не зникла для Росії, у врегулюванні ситуації в Афганістані, нестабільність якого в першу чергу загрожує південним кордонам РФ, та військово-технічній співпраці, адже російський ВПК потребує західних технологій, а окремі зразки озброєння, як наприклад бойові вертольоти, містять складові, вироблені в країнах Альянсу. Крім цього, представники НАТО на різноманітних міжнародних заходах розкривали правду про безпосередню причетність Росії до анексії Криму та бойових дій на Донбасі, демонстрували власні знімки космічної розвідки з підтвердженням присутності російських збройних сил на українській території.

Важливим напрямком допомоги НАТО Україні стали лікування і медична реабілітація поранених, а також забезпечення обладнанням медично-лікувальних закладів України та підготовка спеціалізованого персоналу. Підписана 27 квітня цього року Угода про співробітництво між Кабінетом Міністрів України та Агенцією НАТО з підтримки надала Україні можливість в рамках відповідного Цільового фонду Альянсу отримати допомогу з фізичної реабілітації військовослужбовців, поранених в антитерористичній операції в Донецькій та Луганській областях. Вже близько 300 українських військових пройшли або продовжують проходити лікування та реабілітацію в медичних закладах країн-членів НАТО, зокрема, США, Німеччини, Польщі, Литви. Перспективним у цьому плані видається підвищення спроможностей українських медиків надавати медичну допомогу українським пораненим, що передбачає забезпечення українських медичних підрозділів, госпіталів та лікарень необхідним обладнанням для врятування життя українських воїнів.

Північно-Атлантичний Альянс бере безпосередню участь у вирішенні одного із найголовніших для українського суспільства завдань - реформуванні України. Так, на Саміті НАТО в Уельсі у вересні 2014 року була задекларована підтримка всеохопних реформ в Україні не тільки у сфері безпеки та оборони, але й в інших сферах (Детальніше див.: http://www.nato.int/cps/en/natohq/official_texts_112964.htm). З цією метою, минулого року було прийняте рішення про посилення Офісу зв’язку НАТО в Україні додатковими експертами. У липні цього року в НАТО за участю представника України був розроблений проект типової навчальної антикорупційної програми для сектору безпеки і оборони, яка також застосовуватиметься в Україні, що здійснюється в рамках Ініціативи НАТО з розбудови доброчесності, цілісності, прозорості та зниження корупційних ризиків у роботі оборонних і безпекових інституцій. В подальшому важливим елементом реформування українського сектору безпеки та оборони має стати посилення демократичного цивільного контролю над збройними силами та службами безпеки, на що звертає увагу Альянс. Тут важлива роль відводиться парламентському контролю, тісній комунікації між силовими структурами і громадськими організаціями та вже досить активному міжпарламентському співробітництву Україна-НАТО. Слід зазначити, що Голова Верховної Ради України В.Гройсман запросив спостерігачів від ПА НАТО для моніторингу перебігу місцевих виборів в Україні 25 жовтня 2015 року.

Активна співпраця між Україною і НАТО в сфері протидії надзвичайним ситуаціям дозволяє спільно нейтралізувати виникаючі природні лиха в Україні та сусідніх країнах-членах Альянсу в рамках роботи Спільної Україна-НАТО групи з цивільного планування в надзвичайних ситуаціях, а також сприяє отриманню від Альянсу допомоги у ліквідації наслідків бойових дій на сході України. Так, на засіданні міністрів оборони країн-членів НАТО у червні цього року була досягнута принципова згода про створення додаткового Цільового фонду допомоги Україні з розмінування і ліквідації вибухових пристроїв, що дозволить Україні отримати допомогу для очищення від вибухових речовин уже звільнених територій та у подальшому усього Донбасу.

Після низки ініційованих Росією газових воєн енергетична безпека стала однією із сфер діяльності НАТО, рішення про що було схвалене на Бухарестському саміті Альянсу у 2008 році. Особливу увагу НАТО звертає на безпеку енергетичної інфраструктури, ядерну безпеку, протидію змінам клімату та енергетичну ефективність. Україна перебуває в постійній комунікації з НАТО щодо енергетичних питань, про що свідчать численні зустрічі керівництва міністерства енергетики України та НАК «Нафтогаз України» з представниками штаб-квартири Альянсу. Україна і НАТО підписали угоду, яка у червні ц.р. була ратифікована українським парламентом, і згідно з якою НАТО безпечно перезахоронить ядерні відходи, що залишились в Україні від колишнього СРСР. На першому етапі Альянс виконає роботи на загальну суму 508 тисяч євро по одному із шести об’єктів у Житомирській області. До речі, три об’єкти розташовані на окупованих територіях (два - в Криму, один - у Донецьку).

З врахуванням особливостей російської гібридної війни важливою є співпраця у галузі кіберзахисту та інформаційної безпеки. Питанню протидії російській пропаганді, наприклад, було присвячене засідання Комітету цивільного виміру безпеки ПА НАТО 17 травня цього року, на якому була присутня делегація українських депутатів. Комітет обговорив постійні інформаційні атаки РФ проти країн Євроатлантичного регіону, відзначив недостатність дій НАТО, що дозволило Росії отримати певну перевагу в інформаційному просторі, і запропонував ввести заборону на російські пропагандистські ЗМІ та збільшити допомогу найбільш вразливим країнам (Детальніше див.: http://www.nato-pa.int/Default.asp?CAT2=3697&CAT1=32&CAT0=3&SHORTCUT=3899). В розвиток співробітництва між Україною і НАТО у цій сфері, 18-19 червня цього року у Брюсселі була досягнута домовленість між українською делегацією на чолі з міністром інформаційної політики Юрієм Стецем та представниками НАТО про допомогу у створенні в Україні національної системи стратегічних комунікацій та боротьби з пропагандою. Альянс вже надає Україні дорадчу і фінансову підтримку з цих питань та, зокрема, підтримав Український кризовий медіа-центр і видання «Kyiv Post» щодо оприлюднення реальної ситуації на окупованих територіях в Криму і на Донбасі.

Актуальність невійськового виміру зростатиме

Сьогодні Альянс об’єктивно відмовляється від безпосереднього втручання у російсько-український конфлікт та зволікає з наданням летального озброєння Україні. Тому невійськовий вимір співпраці Україна-НАТО набуває більшої актуальності, особливо в умовах розпочатої Росією гібридної війни, коли суто військові засоби відіграють лише свою обмежену роль. Метою такої війни є боротьба за ідентичність, цінності, розум людей, сфери впливу та ресурси. Україна вже отримує від Альянсу допомогу для перемоги у цій боротьбі та продовжує її розвивати, адже вона буде особливо необхідною після врегулювання конфлікту.

В перспективі поглиблена невійськова співпраця з НАТО дозволить Україні наблизитись до стандартів Альянсу, здійснити внутрішні демократичні перетворення та підвищити ефективність цивільних секторів безпеки нашої країни. Крім того, ця сторона співробітництва надасть можливість великій частині українського населення безпосередньо відчути її результати та краще зрозуміти сутність Організації Північно-Атлантичного Договору.

УНЦПД. 21 рік видання, №15/740, 20 серпня 2015

Віталій Мартинюк, для УНЦПД