Ю.Тищенко про План заходів щодо реалізації державної політики в Криму

Ю.Тищенко про План заходів щодо реалізації державної політики в Криму

Міністерство з питань тимчасово окупованих територій 21 березня презентувало «План заходів, спрямованих на реалізацію засад державної політики щодо тимчасово окупованої території Криму та Севастополя». Про план та шляхи його втілення в інтерв»ю у прямому ефірі «Громадського радіо» розповідає Юлія Тищенко, експерт УНЦПД, яка брала активну участь у розробці цього плану.

unnamed 2 1 37

 - У чому полягає план?
- Це не глобальна стратегія, це не план деокупації Криму. Це план заходів, спрямований на декілька функцій. З одного боку, це питання допомоги співгромадянам, які залишилися в Криму, а також допомога ВПО з Криму, які перебувають на території України. Цей план передбачає низку заходів, пов’язаних із соціальною, освітньою, інформаційною політикою, гуманітарною політикою. Зокрема, ті речі, що хвилюють наших співгромадян, які часто відчувають себе полишеними наодинці з такими пробелмами. В плані також є речі, пов’язані з допомогою політичним в’язням та їхнім дітям, бо сьогодні приблизно у 67 дітей батьки знаходяться у в’язницях, потрібні адвокати. Одна з цілей плану — створення державного фонду, який має прозоро акумулювати кошті, які будуть спрямовані на допомогу.
- Хто був залучений до створення плану?
- Дуже широко були залучені абсолютно різні експерти - ті, хто приїхав з Криму, і ті, хто займається Кримом давно. Приблизно 17 осіб. Це не грантовий проект, це просто ініціатива, пов’язана із співпрацею представників міністерства та громадських експертних організацій.
- Цей план має затвердити Кабінет Міністрів?
- Наарзі навіть не Кабмін – його мають подивитися різні профільні міністерства, бо це доволі амбітний документ, як на мене. Він стосується діяльності Мінсоцполітики, Міносвіти, Мін’юсту, МОЗ, тобто різних установ, які мають визначитися: можуть вони чи ні, чи поділяють таку діяльність. Пункти плану мають бути погоджені з секторальними міністерствами.
- А скільки заплановано фінансування?
- Будь-яка політика – це великою мірою гроші. Спершу треба дивитися на заходи, які заплановані і ще не реалізуються, і підраховувати їхній кошторис. Будвіництво телевеж на кордоні з кримом – потербує коштів. Будівництво ЦНАПів для кримчан у Херсонській області, наприклад, — це значна сума. Наскільки я розумію, тут можуть допомогти певні гуманітарні організації, звичайно, має бути державне фінансування. Але деякі заходи, які вже реалізуються, наприклад, в сфері освіти, створення центрів для сприяння щодо вступу до українських вишів, вже певною мірою фінансуються. Мені складно сказати, скільки що буде коштувати, бо потрібно прописувати певну програму під кожен пункт.
- Казали про 30 млн грн.
- Мені складно сказати, скільки що буде коштувати, бо потрібно прописувати конкретну програму фінансування під кожен пункт.
- Як ви думаєте, проголосують за цей план?
- Це не компетенція Верховної Ради, затверджувати план має Кабмін. Багато залежить від Міністерства з питань тимчасово окупованих територій - від того, чи вистачить в нього політичної ваги, від віце-прем’єрів, які курують відповідні питання. Всі мають зрештою зрозуміти, що дійсно на третьому році окупації відсутність бодай якихось сформульованих напрямів — це вже дуже сумно. Про стратегію потрібно говорити, можна довго сперечатися, що має бути раніше: реінтеграція чи деокупація, що це взагалі таке, в який спосіб. Але, думаю, відповідальні органи влади мають усвідомлювати, що бодай такого роду система заходів, певний план дій має бути ухвалений. Тут уже питання не так політичної волі, як, я б сказала, політичної відповідальності.
- Можете розповісти про основні пункти?
- Палн дуже осяжний – 17 пунктів. Якщо говорити не детально, не перераховуючи всі заходи, то варто сказати, наприклад, про збереження національної культурної спадщини. Це захист тієї спадщини, яка залишилась на території Криму; система оцінки, реєстрів, нових експонатів. Один із пунктів — посилення протидії корупції. Маються на увазі речі, пов’язані з адміністративною межею. У плані також є освітній потенціал. Є питання, пов’язані з молоддю, спортом. Наприклад, участь кримських дітей в різних спартакіадах і подібних заходах від України. Окремим пунктом є питання мовної політики. Це заходи в інформаційній сфері, стосовно розвитку мовлення, зокрема, підтримка ЗМІ, які були вимушені переїхати на «материкову» Україну. В програмі передбачений і доступ до медицини, створення відповідних програм, щоб люди з Криму могли приїхати сюди в разі необхідності та отримати медичну допомогу.
(«Громадське радіо», 25.03.2017)