Почути кримчан важливо, але слід враховувати обмеження – експерти про соціологічні дослідження у Криму

Почути кримчан важливо, але слід враховувати обмеження – експерти про соціологічні дослідження у Криму

Експерти відзначають, що, вивчаючи думки українців про конституційний статус Криму, необхідно чути й самих кримчан, проте слід враховувати обмеження й похибки, які можуть виникнути у процесі опитування. Про це говорили на презентації дослідження «АР Крим у процесі конституційної реформи, питання статусу автономії, політичних змін, міжетнічних взаємин, забезпечення прав і свобод громадян» 5 грудня в Києві, яке провів Український незалежний центр політичних досліджень.
«Питати завжди важливо, особливо тих людей, яких це торкнеться, але методологічно це зараз неможливо. Консультації в закритих режимах у різних питаннях можна проводити, й такими можливостями ми користуємося», – зазначила голова ради Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко.
На цей момент кримчани позбавлені можливості висловити свою думку в соціологічних опитуваннях, проте експерти продовжують пошук можливостей вивчення громадської думки в Криму.
«Питання проведення соціологічних досліджень у нас постало в процесі розробки інформаційної стратегії реінтеграції Криму, ми дуже багато про це говорили і прийшли до висновку, що дуже важливо спробувати почути думки людей, які живуть у Криму. Але з іншого боку, потрібно розуміти обмеження. Ми робитимемо спроби почути цю думку, але ми розуміємо, що це не буде 100 відсотків точно отримана інформація, але чути кримчан потрібно», – сказала експерт Українського незалежного центру політичних досліджень, радник Міністерства інформаційної політики з питань Криму Юлія Каздобіна.
У представленому дослідженні експерти УНЦПД, шляхом опитування фокус-груп, визначили три категорії ставлення українців до зміни статусу Криму і створення кримськотатарської національно-територіальної автономії. Частина опитаних виступили за створення автономії, деякі ставляться до ініціативи з застереженнями (відзначили складність фактичної реалізації ініціативи й необхідність повернення до теми після деокупації півострова); є й ті, хто виступає за незмінність статусу Криму як автономної республіки у складі України.
Після анексії Криму Росією, дослідники-соціологи не раз критикували дослідження, що проводяться на півострові. На думку експертів, опитування, проведені в нинішніх обставинах, можуть не відповідати дійсній думці кримчан, а відповіді жителів із високою ймовірністю продиктовані дією російської пропаганди.
("Крим. Реалії", 05.12.2016)