Новообраний президент США Дональд Трамп визначився з кандидатурою міністра оборони країни у новій адміністрації: ним стане генерал у відставці Джеймс Матісс. Оголошення його на цю посаду є підтвердженням тези, що декларації Трампа під час передвиборчої кампанії були лише деклараціями для отримання перемоги на виборах. Своєю чергою, реальна політика, яку він буде проводити зі своєю командою, формується не лише Трампом, а й в цілому Республіканською партією. Саме тому анонсовані у передвиборчій гонитві плани будуть відрізнятися від реальних дій.
Що стосується російсько-українського конфлікту, то, можливо, ця команда спробує налагодити комунікацію з метою врегулювання ситуації, але, аналізуючи призначення Матісса, стає зрозумілим, що політика команди Трампа буде дещо жорсткішою (або ж чіткішою), аніж було дотепер.
На яку підтримку може очікувати Україна? По-перше, США можуть долучитися до переговорного формату щодо врегулювання ситуації на Донбасі (чи буде це Нормандський формат, чи Нормандських формат +, чи, можливо, це трансформується у Будапештський формат – побачимо). Вірогідність того, що США братимуть участь у переговорному процесі, однозначно зросла.
Чи слід нам очікувати від Америки летальну зброю чи введення військ на схід України? Раніше Матісс виступав за надання нашій країні летальної зброї і, гадаю, свою думку він не змінить. Інше питання, на яких умовах нам можуть її надати: продати чи передати в якості допомоги? До слова, США добряче нам допомагають, надаючи нелетальне озброєння і техніку (засоби зв’язку, засоби виявлення артилерійських систем і так далі).
Важливо й те, наскільки сильно США зможуть заглибитись у питання врегулювання російсько-українського конфлікту. Думаю, після формування усіє команди Трампа, Америка на політичному рівні допоможе Україні. Та великих надій на це покладати не варто (маю на увазі безпосереднє втручання у війну на Донбасі). Справа у тому, що на сьогодні немає нормативно-правових підстав для такої допомоги: Україна не є членом НАТО, вона також не має договірної бази щодо союзників цього альянсу (які має низка інших країн). Окрім того, повертаючись до Будапештського меморандуму, слід розуміти, що його рівень вкрай низький, чітко не зазначено, що країна-підписант має стати на захист України.
Швидше за все, Америка посилить опосередковану військову допомогу: підготовку наших бійців, подальше оснащення нелетальним озброєнням, допоможе модернізовувати ЗСУ, а також підтримає фінансово.
Ще один момент, на якому варто наголосити: подальша риторика Вашингтона щодо Російської Федерації однозначно буде жорсткішою. Більше того, в Кремлі вже почали усвідомлювати, що вони святкували не ту перемогу.
З чого я зробив такий висновок? Річ у тому, що навчання у Криму, які тривали на Херсонщині вчора і сьогодні, попри всі протести Москви, не змогли її спровокувати на щось більше, аніж просто погрози. Тобто Росія зараз не наважується на кардинальні кроки для ескалації конфлікту з Україною. У Кремлі прекрасно розуміють, що Україна діє у правовому полі, захищаючи свою територіальну цілісність. Своєю чергою, Путін порушує всі міжнародні договори, і цей "меч" висить на Кремлем. Тому США будуть дотримуватися жорсткої політики щодо Росії протягом усієї каденції Трампа. Тим паче, що Америка задекларувала проект закону у якому йдеться про протидію впливу Росії на міжнародній арені. А це дуже серйозний крок. Як бачите, ланцюжок навколо Кремля здавлюється, перекриваючи все більше і більше повітря.
Віталій Мартинюк
(«Обозреватель», 3.12.2016)