Підготовлене експертами УНЦПД видання «Крим після анексії. Державна політика, виклики, рішення та дії. Біла книга» голова Меджлісу кримськотатарського народу, депутат Верховної Ради України Рефат Чубаров назвав «першою роботою, в якій систематизовано події, тенденції, зміни, що відбулися на півострові з моменту його анексії». «Ця систематизація подій і комплексний підхід в їх вивченні можуть стати ефективною допомогою усім, хто займається не лише аналізом подій, а і приймає рішення щодо Криму», - сказав Рефат Чубаров на презентації видання, яка відбулася 22 листопада в приміщенні інформаційної агенції «Укрінформ».
Утім, як зазначали учасники обговорення, в Україні і досі складно назвати імена «тих, хто приймає рішення щодо Криму» - вони розкидані по різних міністерствах і відомствах, відтак цілісної «кримської стратегії» у державі не вироблено. «Україні бракує координації діяльності та комунікації між різними центральними органами виконавчої влади. Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та ВПО було сформовано тільки в 2016 році та ще не набуло впливу у вирішенні всіх комплексних проблем деокупації. Нашій державі необхідно чітко сформулювати свою політику відносно окупованого півострова та дотримуватися її», - упевнена голова Ради УНЦПД Юлія Тищенко, керівник проекту «Державна політика України щодо Криму: аналіз, моніторинг, експертна підтримка». Саме в рамках цього проекту за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» було здійснено видання «Білої книги».
Юлія Тищенко підкреслила, що є ціла низка проблем, у вирішенні яких давно сформовано бачення і експертного середовища, і окремих представників владних органів, але ці бачення так і не втілилися в конкретні дії. Як приклад аналітик наводить досі не скасований закон про вільну економічну зону «Крим» (дію ВЕЗ «Крим припинено урядовою постановою); так і не складений остаточно Міністерством культури електронний реєстр музейних експонатів та пам’яток культури в Криму; горезвісну постанову 1035, про перегляд якої експерти говорять понад пів року (йдеться про можливість перевозити через адміністративну межу з Кримом не більше 50 кг особистого вантажу, що ускладнює переїзд кримчан на материкову Україну і взагалі, за словами пані Тищенко, «суперечить правам людини та здоровому глузду»).
Основним напрямком української політики щодо Криму має бути підтримка та допомога людям, які лишилися під окупацією. «Йдеться про ті верстви населення, які найбільше потребують нашої підтримки чи хоча би нашої уваги. Насамперед це ті люди, які не схилилися перед окупантом, які знайшли в собі мужність протистояти каральній машині Росії. Особливо – політичні в’язні, їхні родини і ті, над ким нависла така загроза. Україна має надати їм правову підтримку, або сформувати спільно з міжнародними партнерами майданчики для такої підтримки», - закликав Рефат Чубаров. І нагадав, що на сьогодні в Криму засуджено 22 осіб за політичні погляди, власне, за невизнання анексії, ще п’ятеро – ув’язнені.
Поряд з тим, на думку пана Чубарова, слід виробити жорстку санкційну політику щодо колаборантів, котрі не лише «перейшли на бік окупанта, а й своїми діями сприяють закріпленню режиму в Криму та розширенню репресій проти невгодних». Нерідко ці люди виїздять з Криму за кордон, причому з українськими паспортами.
«У «Білій книзі» окремий розділ присвячено інформаційній політиці щодо Криму. Для нас це стимул працювати і звірити свої кроки з експертним середовищем – чи правильно ми робимо», - зазначила на презентації видання Еміне Джеппар, перший заступник міністра інформаційної політики. За її словами, міністерство розробляє інформаційну стратегію щодо Криму і координуючу роль тут має недавно призначена радником на громадських засадах аналітик УНЦПД Юлія Каздобіна (одна зі співавторів видання «Крим після анексії. Державна політика, виклики, рішення та дії. Біла книга»). «Ми хочемо ефективно доносити інформацію про ситуацію в Криму та про дії України щодо Криму до трьох аудиторій: мешканців України, міжнародної спільноти і головно – до людей, які лишилися майже ізольованими на самому півострові. Нерідко вони не знають тих ініціатив, які є в політиці України щодо Криму та кримчан», - запевнила Еміне Джеппар.
«Ця книга і її презентація, сподіваюся, стануть поштовхом до вироблення єдиної державної політики, якої так чекають люди, громадяни України, які перебувають під окупацією», - резюмував Дмитро Шульга, директор європейської програмної ініціативи Міжнародного фонду «Відродження».