Після другого туру президентських виборів у Болгарії перемогу отримав Румен Радєв із 59,37% голосів, обійшовши свою опонентку від партії ГЕРБ Цецку Цачеву.
Звичайно, можна сказати, що промови кандидата в президенти, висунутого коаліцією на чолі з опозиційною Болгарською соціалістичною партією, і політика президента країни мають багато відмінностей. Однак вже сьогодні слід назвати ті больові для України точки, які Румен Радєв озвучував під час своєї президентської кампанії, і які, вірогідно, залишаться незмінними.
Ставлення Румена Радєва до Росії та її агресивної політики не може не насторожувати Україну. Звинувачення на його адресу у проросійських поглядах пов’язані із його заявою, що Крим є українським де-юре, але російським де-факто , і що Росія не є ворогом Болгарії . «Між двома народами існує багатовіковий духовний зв'язок, і він повинен бути розширений», - заявив перед виборами кандидат від соціалістів.
Одразу після своєї перемоги Румен Радєв амбітно заявив, що він буде працювати над відмовою ЄС від санкцій проти Росії та особисто буде прагнути до діалогу з Москвою, зокрема щодо нарощування торговельних обмінів.
Новообраний президент виступає за перенесення «відносин з Росією на ясну прагматичну основу» . Такий підхід він пов’язує з тим, що «криза в Україні буде вирішуватись дипломатичним шляхом і не має перерости в конфлікт». Втім Радєв не повідомив, як, на його думку, може вирішитись криза, якщо Росія блокує будь-які мирні пропозиції, а це свідчить про відсутність у нього комплексного бачення ситуації.
Ще одним аргументом Радєва за розвиток діалогу з Росією є бажання зупинити потік біженців із Сирії, що стало серйозним викликом для безпеки Болгарії. Вирішення цієї важливої для Софії проблеми він бачить через замирення Росії, не помічаючи, що саме вона спричинила ескалацію конфлікту і потоки нелегальних мігрантів у Європу.
Висловив Радєв і готовність обговорити з Путіним подальший розвиток двосторонніх економічних відносин. Чутливою для України сферою цих відносин є енергетика, особливо участь Болгарії в російських енергетичних проектах, які спрямовані на посилення російського впливу в Європі. Вірогідно, що болгарська позиція по вже практично закритому російському проекту «Південний потік» не зміниться, адже свого часу уряд, очолюваний прем’єр-міністром від соціалістів Пламеном Оршанським, зупинив участь Болгарії у цьому амбітному проекті. Критичним на сьогодні питанням є недобудована болгарська атомна електростанція «Белене», яку мав звести «Росатом», і який виграв суд проти Болгарії за зупинку будівництва. З цього питання Радєв заявив, що Болгарія має добудувати цей енергетичний об’єкт, що відповідає російським інтересам та відновлює енергетичний діалог з Болгарією, яка демонструє зацікавленість в нових енергетичних проектах РФ, зокрема з будівництва газопроводу «Турецький потік».
Як військовий генерал Румен Радєв заявив про наміри приділяти більше уваги безпеці країни, у тому числі й за рахунок розширення можливостей НАТО. Тут генерал не уточнив, як одночасно проводити діалог з Росією і посилювати Альянс, проти чого категорично виступає Москва. Тож слід очікувати, що він дотримуватиметься досить стриманої політики щодо посилення східного флангу НАТО, щоб не дратувати Росію, адже тоді діалог з нею буде неможливий.
Радєв має намір розвивати партнерські відносини з США, а першим питанням, яке він планує обговорювати з новообраним президентом США, назвав безпеку. Серед інших першочергових питань співпраці з Вашингтоном були виділені інвестиції і розвиток нових технологій. Румен Радєв висловив сподівання, що з новим президентом США Болгарія зможе налагодити необхідну комунікацію: «У нас традиційно хороші стратегічні відносини зі Сполученими Штатами. Таким чином, зміна однієї людини не вплине на них».
Погляди, висловлені кандидатом в президенти Руменом Радєвим демонструють про його схильність до багатовекторної політики через намагання налагодити дружні стосунки і з Росією, і з США, і з Китаєм, і всередині ЄС. Однак, багатовекторна політика, як ми переконались на драматичному прикладі України, не призводить до бажаної стабільності і процвітання, а лише загострює проблеми.
Обрання Радєва президентом Болгарії, хоч він і матиме обмежені повноваження, вже вплинуло на політику країни. Одразу після оголошення попередніх результатів голосування болгарський прем’єр-міністр Бойко Борісов оголосив, що його уряд подасть у відставку на найближчому засіданні парламенту . Це означає, що країна може увійти у фазу політичної нестабільності, адже правляча партія ГЕРБ має у парламенті всього 84 із 240 мандатів. Принаймні Болгарська соціалістична партія вже заговорила про можливість дострокових виборів.
Якщо ГЕРБ зможе утримати коаліцію як найбільша парламентська партія (друга за розміром Болгарська соціалістична партія має всього 38 мандатів), то вона зможе перезавантажити уряд. У цьому випадку Україна може розраховувати на продовження вже існуючого курсу зовнішньої політики Болгарії та її позиції в ЄС і НАТО. Однак, правляча коаліція все ж буде змушена «озиратись» на новообраного президента.
В будь-якому випадку можна очікувати послаблення критичного ставлення Болгарії до політики Росії і приєднання Софії до когорти противників антиросійських санкцій в ЄС. Втім політика Болгарії буде залежати не тільки від новообраного президента Радєва та нового чи старого болгарського уряду, але й політики ЄС та США, які теж опинились на порозі змін.
Низка виборів в країнах світу, які вже відбулись, зокрема у Болгарії, або будуть проведені в оглядному майбутньому, провокують зміну міжнародної палітри та змусять Україну адаптуватися до нових реалій, щоб не втратити міжнародну підтримку у протидії російській агресії та захисті власних зовнішньополітичних інтересів.
Віталій Мартинюк, УНЦПД