Зміни ідентичності росіян та російськомовних в Україні: «великий і могутній» відступає

Зміни ідентичності росіян та російськомовних в Україні: «великий і могутній» відступає

Як конфлікт на Донбасі вплинув на ціннісні орієнтири російськомовних громадян та етнічних росіян-громадян України? Наскільки вони інтегровані в українську політичну націю? Які трансформації відбулися в їхньому усвідомленні власної ідентичності, у ставленні до української мови та культури? З метою відшукати відповіді на ці питання УНЦПД у квітні-травні 2016 року провів масштабне дослідження у шести регіонах України шляхом проведення фокус-груп, інтерв’ю, експертного опитування. Результати дослідження було презентовано на прес-конференції, що відбулася 3 серпня в інформагенції «Главком».
Дослідження проводили в рамках проекту «Психологічні зерна миру: реабілітація після травми та громадянський активізм в Україні», що реалізується організацією «International Alert» за фінансування Європейського Союзу.
Це не соціологічне дослідження, в його основі лежать не кількісні, а якісні показники, підкреслює керівник проекту, аналітик УНЦПД Юлія Тищенко. Було проведено 15 інтерв’ю з експертами, а також 6 фокус-групових досліджень у різних регіонах на території, підконтрольній українській владі (Львів, Київ, Краматорськ, Харків, Вінниця, Херсон), яке охоплювало цільові групи етнічних росіян та російськомовних різних соціальних категорій (малий бізнес, службовці, співробітники бюджетної сфери, студенти, пенсіонери). Також фахівці УНЦПД провели експертне опитування (30 осіб) лідерів громадської думки зі згаданих міст та регіонів, зпоміж яких були журналісти, громадські активісти, митці, представники бізнесу, представники наукових сфер. Відзначимо, що 85% з опитаних лідерів громадської думки використовують у спілкуванні російську мову як основну.
«Головний висновок, який дають результати цього дослідження, - конфлікт на Донбасі дав поштовх творенню української політичної нації, - говорить Юлія Тищенко. - Адже розподільча лінія проходить не через мову та етнічне походження, а через ціннісні орієнтації». Так вважають і 87% опитаних. У 2014 р. у ході аналогічного експертного опитування відсоток російськомовних, які дотримувалися такої думки, був нижчим – 76%.
Переважна більшість, висновковує Юлія Тищенко, об’єднана цінностями Майдану, спільним баченням демократичного шляху розвитку України: «Після початку конфлікту на Донбасі, анексії Криму Росія трактується російськомовними не тільки як російська, а як радянська держава, російське питання відтак ототожнюється з цінностями «руського мира». І це, до речі, стосується всіх вікових категорій, навіть опитаних людей середнього віку і пенсіонерів, чия юність та молодість пройшли в Радянському Союзі.
Загалом росіяни та російськомовні громадяни України (70% опитаних) вважають, що загрози для росіян та носіїв російської мови в Україні до Майдану не існувало і немає сьогодні. Таку загрозу, до того ж створену штучно, відчули на початку конфлікту 20% опитаних: вони стверджують, що ці враження були навіяні російськими ЗМІ. Відтак довіра до мас-медій сусідньої країни різко впала, і нині респонденти орієнтуються не на мову ЗМІ, а на контент та рівень журналістських матеріалів. Про це сказали 65% експертів.
Про те, що їхні культурні потреби задовольняються повністю, заявляють 90% учасників експертного опитування. І лише 10% відповідають, що швидше не задовольняються. Не набагато менше російськомовних – 80% - стверджують, що їхні мовні права задовольняються в українській державі. Протилежної думки тільки 6,6%, які відповіли, що мовні права російськомовних швидше не задовольняються.
Натомість серед російськомовних більшої ваги та шани за останні два роки набула українська мова. Під час опитувань жоден не сказав про потребу надати російській мові офіційний статус, підкреслює Юлія Тищенко, і все більше російськомовних запевнили, що активніше вводять у свій вжиток українську.
Юлія Каздобіна, експерт УНЦПД, яка проводила фокус-групові дослідження, звертає увагу на те, що респонденти в південно-східних регіонах, навпаки, нерідко говорять про певну дискримінацію української мови, яка спостерігалася і раніше, за часів тотальної русифікації в СРСР, і частково проявляється й сьогодні. Багато опитаних, говорить Юлія Каздобіна, висловили бажання, щоб їхні діти вчилися в україномовних закладах освіти, проте скаржаться на брак хороших фахівців в україномовних школах на Сході та Півдні, і про те, що навіть у таких школах нерідко викладання ведеться російською. Відтак, на думку експерта, державі треба захищати в цих регіонах українську мову, а також розробити нове мовне законодавство.
На тлі збройного конфлікту на Донбасі, за спостереженнями аналітиків УНЦПД, у значної частини росіян та російськомовних відбулася «ломка» ідентичності. «Відбувається відмова від російської ідентичності – люди не хочуть, щоб їх асоціювали з Росією», - пояснює Юлія Тищенко.
За висновком дослідників, незважаючи на те, що конфлікт на сході країни витіснив мовні питання на другий план, тема майбутнього російської мови та її носіїв в Україні є потенційно конфліктною. На думку експертів УНЦПД, захист прав україномовних громадян, на територіях, де домінує російська мова, широке обговорення майбутнього російської мови в Україні та прийняття нового законодавства в мовній сфері, яке захистить мовні та культурні права усіх громадян, сприятиме зниженню конфліктності мовної теми та унеможливленню її використання у майбутньому для розпаювання ворожнечі.

 

infograf 3.08