Ю.Тищенко про перейменування Кіровограда, нове розслідування у справі Майдану та привид дострокових виборів

Ю.Тищенко про перейменування Кіровограда, нове розслідування у справі Майдану та привид дострокових виборів

Андрій Парубій заявив, що ВР сьогодні завершила процес перейменування населених пунктів відповідно до закону про декомунізацію. За словами голови ВР, всього було перейменовано 1012 населених пункти, зокрема, на засіданні ВР 14 липня, було прийнято рішення про перейменування Кіровограда в Кропивницький. Це вже викликало обурення і протести, зокрема з боку нардепа від Опозиційного блоку Андрія Ларіна. Він заявив, що перейменування Кіровограда пройшло з порушенням регламенту, він має намір скасувати це рішення. Вам відомо, які ще варіанти пропонувалися з приводу Кіровограда?
- Наскільки я пам'ятаю, одна з версій, стосовно якої були дискусії, це повернення до дореволюційної назви. У даному випадку Єлисаветград - це насправді прив'язка до певного імперського минулого цього міста. Ця назва була пов'язана з Єлизаветою, не абстрактною святою Єлизаветою, а саме з конкретною Єлизаветою – російською імператрицею. Різні назви дебатувалися, і зупинилися, я не можу сказати, що на дуже очікуваній назві. Кропивницький взагалі пов'язаний історично з Кіровоградом, він народився в цьому регіоні, і це дійсно видатна людина, корифей українського театру, фактично його засновник, який вже в позаминулому столітті доволі багато зробив для становлення української драми і взагалі української театральної традиції. Тут логіка є. Інша справа, наскільки громада була долучена до перейменування…
Як це дізнатися? Тому що в кожному місті завжди виявляється, що хтось проти.
- Це нормальний процес, коли хтось проти, це характеризує те, що може називатися демократією чи проявами демократії, головне - дійсно узгодити певні інтереси. Але на сьогодні механізми громадської участі, місцевого референдуму — це набагато складніше, бо ці питання не внормовані в українському законодавстві.
Ну, як і обговорення...
- Насправді, обговорення, різного роду слухання, вони внормовані - в законі про місцеве самоврядування, і плюс кожне місто, чи взагалі кожен адміністративний пункт може мати свій статут. А якраз в цьому статуті і закладається можливість реалізації різних процедур громадської участі.
Прийняте парламентом рішення, зокрема про перейменування Кіровограда, може бути оскаржене тими парламентаріями, які не згодні з цим рішенням?
- Такі намагання будуть, але мені здається, складно передбачити, відповідно до регламенту, в чому, на думку представників Оппоблоку, полягали ті шалені порушення. Я думаю, що ці питання будуть, і якраз різного роду оскарження, піар-супровід таких речей можуть відволікати від більш реальних проблем того ж міста.
Щоб ми не відволікалися від цих проблем, нам потрібно говорити, як ми перейменовуємо, чи просто приймати вже по факту, з новин дізнаватися, що твою вулицю, будинок, сквер, місто перейменували?
- Ми повинні брати участь в різного роду обговореннях. У різних містах ці питання вирішуються дійсно по-різному, наприклад, у Києві є система електронних петицій. Взагалі політика декомунізації, якщо це можна назвати політикою, - частина політики пам’яті, тобто формування історичних сенсів, в яких будемо жити ми і наші діти. Це те, що ми можемо називати маркуванням простору, в тому числі історичним, це якась конкуренція між різними групами за сенси цього простору. Ці питання, навіть якщо нам вони важливими не здаються, є питаннями нашого існування в певному сегменті реальності, в нашому просторі. Тому потрібно говорити про це, узгоджувати різні інтереси. Я думаю, що з часом всі до всього незвичного звикнуть, і ці зовнішні зміни будуть приводити до внутрішніх змін.
А потім з'явиться покоління, яке нічого іншого не знає.
- Зокрема. Навіть зараз у маленьких дітей запитайте, хто такий Ленін - дуже часто ви не отримаєте відповіді на це питання.
Сьогодні генпрокурор Юрій Луценко повідомив, що співробітники департаменту спеціальних розслідувань ГПУ знайшли снайперські гвинтівки і автомати, з яких розстрілювали активістів Майдану. Розуміємо, що ми не криміналісти, але напевно, чим більше часу проходить, тим більше слідів подій втрачається. Чи можливо буде повірити в результати розслідування через такий довгий час?
- Ми не криміналисти, не слідчі прокуратури, нам не зрозуміло, де знайшли, як знайшли, у кого знайшли, що це саме та зброя. Але логічно, що перші фігуранти цієї справи і виконавці, і замовники, хто фактично віддавав накази, - всі вони в межах досяжності, щоб провести відповідні слідчі дії. Ну і самі докази. Якщо б це було так легко, то від початку б ми мали абсолютно інші результати у доведенні справи. Стосовно зброї теж було з самого початку безліч проблем. Зокрема, вже на той час було доволі складно процесуально довести, що то була саме та зброя.
Яку можна якось ідентифікувати, відстежити, яка була принаймні пристріляна і мала якісь документи про видачу або реєстрацію?
- Насправді ми маємо справу з різними версіями того, що відбулося, зокрема і стосовно виконавців, і стосовно тих, хто віддав наказ. Різного роду і конспірологічні версії є, і розібратися в цьому - одна з ключових справ нинішньої Генпрокуратури.
Свого часу експерти говорили, що справа взагалі не розслідується, що ми не бачимо результатів. А зараз говорять про те, що 55 особам було пред'явлено підозру в зв'язку із загибеллю протестувальників на Майдані.
- Головне, щоб ті особи з цих 55, які в межах досяжності, щоб вони також не розчинилися невідомо де…
ВР не прийняла в цілому проект закону про Нацкомісію, яка здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг. Підтримало лише 188, депутати в 255 голосів відправили законопроект на повторне читання. При цьому в квітні ВР дружно приймала цей законопроект. Що змінилося? Наскільки цей проект стоїть гостро?
- Я не думаю, що законопроект дуже суттєво змінився. Цей законопроект встановлює певні правила діяльності для установи, яка була дуже давно сформована, в 1994 році.
І діяла за старою законодавчою базою.
- Так. Багато процедур прозорості цієї структури в цьому законі закладалось, зокрема, оприлюднення регуляторних рішень, і стосовно питань, що всіх турбують – це і закладення елементів більшої незалежності членів цієї комісії від різних зовнішніх політичних, бізнес-впливів і т.д. Я думаю, що були певного роду домовленості, тобто проголосувати, щоб зовсім це не завалити, а потім певною мірою торгуватись. Відстрочити зміни, щоб виторговувати преференції і можливі впливи.
Дрон був запущений не в якості невеликого безладу, а це був дрон з камерою, щоб зафіксувати порушення?
- Ініціатори відповідної акції саме так це і пояснювали. Ви ж не все можете охопити телекамерами, а тут дрон згори знімає. Це ще прояв страшної недовіри. Ми говоримо: у нас більшість, кризу подолано, але все, що відбувається у ВР, з одного боку, наче б то є нова коаліція, з іншого - завжди не вистачає людей, не вистачає голосів, результативного голосування.
Хтось забуває прийти на роботу.
- Це питання ставлення самих депутатів фракцій один до одного. Одні фракції заточені фактично під розбурхування ситуації щодо дострокових виборів. В понеділок в тому ж Опозиційному блоці заявили, що вони відмовляються від мандатів, щоб був привід для розпуску.
Це варто сприймати як готовність або промацування грунту?
- Принаймі, для Опозиційного блоку - це демонстрація, що вони готові на багато, особливо, я думаю, цю політ силу окриляють різного роду соціологічні рейтинги щодо їх підтримки. Інша справа - наскільки це є реальним сьогодні. Голосів пропорційних недостатньо, щоб мати ці 2/3, навіть конституційної більшості.
(Радіо «Голос столиці», 14.07.2016)
Повністю інтерв’ю слухайте тут

Breadcrumbs