30 липня 2016 р. російський президент Володимир Путін відвідав Словенію на запрошення словенської сторони. Офіційним приводом для візиту стала участь російського лідера у церемонії вшанування 100-річчя гибелі більше трьох сотень російських військовополонених на будівництві дороги через альпійський перевал Вршич у роки Першої світової війни. Втім дійсні причини відрізняються від офіційного приводу.
В умовах дії західних санкцій проти Росії візит Путіна в країну з двохмільйонним населенням, яка є членом Європейського Союзу і НАТО, робить його важливою подією для обох сторін. Без сумніву, кожна країна переслідує свої цілі. Це було видно навіть із ставлення до візиту, який російська сторона називала робочим, а словенська – неофіційним.
Про запланований візит Путіна у Словенію було відомо ще рік тому, коли 26-27 липня 2015 року цю балканську країну відвідав російський прем’єр Дмитро Медвєдєв, який, до речі, теж вшанував загиблих на перевалі Вршич. Тоді й було домовлено, що на 100-річчя цієї події прибуде особисто Путін. Для скріплення домовленості російський і словенський глави урядів підписали два меморандуми і три програми про співробітництво у сферах економіки та енергетики.
Візит Путіна не мав економічної важливості для Москви, яка скористалась цією поїздкою, щоб продемонструвати перш за все російському суспільству, що вона має партнерів на Заході, які з розумінням ставляться до політики РФ, незважаючи на нещодавнє продовження Євросоюзом санкцій проти Росії до 31 січня 2017 року.
Водночас візит був націлений на поглиблення протиріч всередині ЄС, пом’якшення ставлення до Росії та став позитивним сигналом для тих європейських політиків, які лобіюють зняття антиросійських санкцій. В Словенії російське керівництво продовжило цілеспрямований наступ на європейську єдність, зручним тлом для цього слугувало перебування саме в цей час в окупованому Криму делегації з 12 французьких парламентаріїв.
Путін використав приїзд у Словенію для доведення власних меседжів, перш за все на адресу Брюсселя та інших європейських столиць. Російський лідер нагадав про "внесок СРСР у звільнення Європи від нацизму" та закликав "разом працювати над зміцненням взаєморозуміння, довіри і безпеки в Європі та світі". Звертаючись до словенського лідера як представника ЄС і НАТО Путін вчергове наголосив на необхідності співпраці у боротьбі з тероризмом. Цю сферу він використав як підґрунтя для відновлення торговельно-економічних відносин між Росією і ЄС. При цьому він жодним чином не згадав про агресію Росії проти України як головну причину майже двократного, за його ж словами, падіння товарообігу між ЄС і РФ.
Отже, мета візиту Путіна у Словенію була чітко окреслена – прорив міжнародної ізоляції та сприяння зняттю санкцій з Росії. Заради цієї мети кремлівський лідер і направився у невелику балканську країну, примусивши словенців чекати себе більше години та створивши чисельні затори на автошляхах.
Словенія стала зручною для Кремля країною, оскільки її керівництво готове до подальшого розвитку двосторонніх відносин. Під час бесіди з Путіним словенський президент Борут Пахор так і заявив: "Ми намагаємось зберегти російсько-словенську дружбу, наскільки це можливо". Керівництво ЄС не втручалося в підготовку цього візиту. Американці хоч і заявляли, що візит Путіна є внутрішньою справою Словенії, але очікували, що словенське керівництво нагадає про необхідність поваги територіальної цілісності України. Цього не сталося. Борут Пахор не наважився нагадати російському лідеру про його агресивну політику, яка підірвала підвалини безпеки в Європі і цілому світі.
Причини стриманої поведінки Пахора криються в цілях, які переслідує словенське керівництво, намагаючись фактично врозріз з офіційною позицією ЄС продовжити економічні стосунки з Москвою. Для Словенії дружба з Росією має виключно економічне підґрунтя.
Залежна від експорту словенська економіка має в Росії найважливіший за межами ЄС ринок для збуту продукції. Після стрімкого зростання у 2009 - 2013 роках взаємного товарообігу до рівня в майже 2 млрд. дол. США, у 2015 році словенський експорт до Росії скоротився на 38%. Найбільших збитків зазнали головні словенські експортери "Gorenje" і "Krka", у яких прибуток зменшився на 22% і 24% відповідно. Продовжують активну діяльність на російському ринку словенський будівельний концерн "Rico", компанії "Iskratel" (телекомунікації) і "Helios" (виробництво фарб). Цим користується Москва, обіцяючи Словенії надати відповідні преференції.
Тож не дивно, що з інтервалом в один рік Словенію відвідали Медведєв і Путін, а на параді з нагоди Дня Перемоги у Москві в травні 2015 року був присутній міністр закордонних справ Словенії Карл Ерявец.
Словенія, вірогідно, продовжить балансувати між своїми зобов’язаннями в ЄС і НАТО та підтримкою тісних економічних стосунків з Росією. Цим беззаперечно скористається Москва. Візитом у Словенію Путін дав зелене світло своїм підлеглим для активізації тиску на Любляну з метою зняття санкцій ЄС проти РФ під час чергового розгляду цього питання, вірогідно, наприкінці року.
Віталій Мартинюк
(«Обозреватель», 02.08.2016)