Кримськотатарська автономія: право на самовизначення чи шлях до федералізації? 04.07.2016

Кримськотатарська автономія: право на самовизначення чи шлях до федералізації? 04.07.2016

4 липня 2016 р. в інформагенції «Главком» відбулася прес-конференція «Кримськотатарська автономія: право на самовизначення чи шлях до федералізації?» за участі аналітика УНЦПД Юлії Тищенко та експерта Інституту демократії ім. Пилипа Орлика Наталії Беліцер. Учасники прес-конференції аналізували питання щодо права на самовизначення: чи порушить створення кримськотатарської автономії унітарність країни, чи є загроза спекуляції на праві на самовизначення іншими етнічними спільнотами, зокрема на Закарпатті, в який спосіб мають відбутися зміни до Конституції щодо створення кримськотатарської автономії.
«У 1990-х роках, коли створювалася АРК, складно було говорити про самовизначення, бо не були артикульовані об’єкти самовизначення, адже не існувало якоїсь «кримської ідентичності», відмінної від інших областей України. Єдина відмінність – це був один регіон у країні, де етнічні росіяни складали більшість. Тому де-факто на початках незалежності утворилася така собі радянська, російська Автономна Республіка Крим, - констатувала Юлія Тищенко. – Сьогодні, після двох років окупації Криму Росією, можна нарешті говорити про певні конституційні кроки України, спрямовані на те, щоб змінити ситуацію в правовому полі і зреалізувати право кримських татар на самовизначення як корінного народу Криму. Необхідно змінити зміст і характер кримської атвономії». Водночас, за словами Ю.Тищенко, національно-територіальна автономія має надавати рівні можливості іншим національним групам Криму на збереження та розвиток їхньої мови, культури, ідентичності.
Питання надання кримським татарам національно-територіальної автономії ще дебатується в суспільстві та в політикумі, проте його слід насамперед відмежувати від існуючих чи нововиниклих міфів, які сьогодні згадують ЗМІ. «Один із них – що унітарні держави не можуть мати в своєму складі автономію – спростовує міжнародний досвід, - підкреслила експерт. – Так, демократична монархія Іспанія, яка позиціонує себе як унітарну країну, має у своєму складі Каталонію. Ще приклад – особливий статус Аландських островів у Фінляндії».
Ще один міф базується на припущеннях, що надання кримським татарам національно-територіальної автономії приведе в рух центробіжні процеси в країні і штовхатиме її до федералізації. «Національні меншини, які найчастіше згадуються в таких міфах, - румуни, угорці – мають свої материнські батьківщини, тобто існують наіональні держави румунів, угорців», - наводить контраргумент Ю.Тищенко. Натомість кримські татари не мають своєї національної держави.
Дивитися повністю звіт з прес-конференції.