Майнові права - це теж права людини, попрані в Криму

Майнові права - це теж права людини, попрані в Криму

У майже два з половиною трильйони гривень оцінюють експерти втрати України від анексії Криму Росією. Це – з урахуванням втраченої вигоди, зокрема, від розробки корисних копалин. Аналіз відібраного за два роки окупації Криму майна як державної, так і приватної власності та об’єктів культурної спадщини провів Український незалежний центр політичних досліджень. Інформацію експерти зібрали в аналітичному виданні «Крим. Анексована власність», що вийшло як в друкованому, так і в електронному вигляді.

Майнові права – це теж права людини, але українська влада мало приділяє їм уваги, говорячи про «кримську проблему» на міжнародній арені. Навіть якщо судові розгляди поки безуспішні, механізми впливу на Росію слід шукати. Тим паче, що криються вони не так вже й глибоко, - вважає експерт Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко. Наприклад, можна використати святкування наступного року Дня народження Айвазовського: до Ермітажу та Третьяковської галереї окупаційна влада обов’язково повезе експонати, що по праву належать Україні.

До слова, внаслідок анексії Криму в України Москва відібрала 6 історико-культурних заповідників, 300 тисяч музейних експонатів, близько 14-ти тисяч пам’яток культури. Викладені в аналітичному виданні цифри слід обов’язково передати МЗС для використання як «інформаційної зброї», - каже радник міністра інформполітики Єміне Джепар.

Окрім державних інституцій, впливати на Москву можуть і громадські об’єднання, наприклад, наукові у випадку з майном, «віджатим» російською Академією наук, - переконаний народний депутат України, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

У підготовці аналітичної довідки українських експертів підтримало посольство Великої Британії в Україні. За словами першого секретаря дипломатичного відомства Ребекки Лохни, і об’єднане королівство і Європа загалом ніколи не визнають окупації Криму.

Тим часом у Криму окупаційна влада у кращих радянських традиціях святкує другу річницю так званого референдуму про статус півострова. До урочистих заходів чомусь залучають багато дітей, починаючи з дитсадків, - розповідає кримчанка Фатіме. За її словами, на конкурсах дитячих малюнків «Моя кримська весна» малюків орієнтують переважно на те, що весна – це не квіти й сонце, а триколор, зброя і «зелені чоловічки». Тим не менш, каже Фатіме, кримчан з проукраїнською позицією на півострові все більшає, особливо серед молоді.

Проукраїнську позицію і відносну безстрашність кримської молоді і Фатіме, й ті кримчани, які вимушені були переселитися на материкову Україну, пояснюють тим, що виховувалось це покоління в українському Криму, ще не знаючи, що таке політичні репресії.

(Радіо ЕраFM, 19.03.2016)