Яка сьогодні роль ОБСЄ в підтриманні безпеки та стабільності в Україні і розвитку українського суспільства? Наскільки Головуючій в ОБСЄ Німеччині вдається підвищити цю роль та ефективність Організації? Як покращити комунікацію між українським громадянським суспільством і місцевими органами самоврядування, суспільством і ОБСЄ? Як ОБСЄ може сприяти свободі ЗМІ та безпеці журналістів? Ці та інші проблеми дискутувалися під час семінару «Роль ОБСЄ і Головуючої Німеччини у розвитку українського суспільства», який 3 червня організували в Харкові Український центр незалежних політичних досліджень та Представництво Фонду Конрада Аденауера, у співпраці з Фондом місцевої демократії (Харків).
Участь у семінарі взяли Генеральний консул Німеччини в Донецьку (офіс Дніпро) Вольфґанґ Мьоссінґер, керівник групи Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ у Харкові Ромуальд Пічард, заступник Ккординатора проектів ОБСЄ в Україні Джеффрі Ерліх, керівник Департаменту з підвищення конкурентоспроможності регіону Харківської ОДА Вікторія Белявцева, експерти провідних аналітичних центрів та громадських організацій, журналісти й активісти, перш за все з Харківської, Донецької і Луганської областей.
«Важливість Організації з безпеки і співробітництва в Європі у 2016 році підкреслюється не тільки її залученням до врегулювання конфлікту на сході України, але й активною участю у внутрішніх демократичних перетвореннях у державі, а також роллю Головуючої Німеччини в «нормандському форматі», - наголосив модератор семінару, аналітик УНЦПД Віталій Мартинюк.
Генеральний консул Німеччини в Донецьку (офіс Дніпро) Вольфґанґ Мьоссінґер висловив думку, що за підтримки друзів та союзників Україна вийде з кризи сильнішою, ніж була. Незважаючи на критику, яка звучить на адресу ОБСЄ, зазначив пан Мьоссінґер, без її участі конфлікт на сході України розвивався б за зовсім іншим, гіршим сценарієм, й участь міжнародних гравців дозволила швидше припинити «гарячу» фазу конфлікту. Головуюча Німеччина намагається комплексно підійти до врегулювання конфлікту шляхом посилення можливостей ОБСЄ у підтриманні безпеки в Європі і проводить низку дискусій з цих питань. Водночас безпека має стати основою для виконання усього комплексу Мінських домовленостей, зокрема і проведення виборів на Донбасі.
Німецький дипломат відзначив важливу роль українського громадянського суспільства: «Слід відзначити, що жодна інша країна у пострадянський період не досягла такого результату у розвитку активного громадянського суспільства». Він також наголосив, що Німеччина надає допомогу українським громадським організаціям у перетворенні України. Тільки на сході України Німеччина підтримала 14 проектів за участю українських громадських організацій минулого року та вже 12 проектів цього року.
Почесний консул Німеччини у Харкові Тетяна Гавриш повідомила, що Харків за останні три роки переживає бум у реєстрації неурядових організацій, та звернула увагу на гальмування реформ через відсутність суспільної традиції вести діалог.
Керівник Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні Габріеле Бауманн відзначила поступове збільшення СММ ОБСЄ, задеклароване Німецьким головуванням. Водночас пані Бауманн зауважила. що сепаратисти перешкоджають роботі спостерігачів місії.
Габріеле Бауманн також торкнулася теми безпеки журналістів, особливо уразливої після оприлюднення нещодавно особистих даних представників медій, акредитованих в т.зв. ДНР та ЛНР. Завдяки журналістам та громадським активістам, нагадала пані Бауманн, було розкрито факти незаконного затримання та катування на окупованому Донбасі понад 4 тисяч військових і цивільних.
Керівник групи СММ ОБСЄ у Харкові Ромуальд Пічард повідомив, що, незважаючи на діяльність СММ ОБСЄ на всій території України, її основна увага прикута до сходу держави, де нині діють більше 600 спостерігачів місії. Цього року місія отримала більше фінансування (зросло з 88 до 99 млн. євро), планує збільшити кількість спостерігачів, пунктів базування і технічних засобів у зоні конфлікту. Однак, за словами пана Пічарда, припинення вогню є відповідальністю і метою сторін, а не Спостережної місії.
Старший науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Андрій Каракуц вказав на обмежені можливості міжнародних спостерігачів на Донбасі, що не дозволяє об’єктивно оцінювати ситуацію, та запропонував СММ встановлювати камери спостереження не на лінії зіткнення, а вздовж непідконтрольної ділянки українсько-російського кордону - це допоможе контролювати потік озброєння з Росії.
Заступник Координатора проектів ОБСЄ в Україні Джеффрі Ерліх відзначив, що ключовими причинами недостатньої ефективності діяльності ОБСЄ в Україні є обмежений бюджет (на Офіс Координатора проектів ОБСЄ в Україні у 2016 році виділено 3,6 млн. євро), рамки схваленого мандату та відсутність в ОБСЄ міжнародної правосуб’єктності, тобто організація не може впливати на виконання її рішень країнами-учасницями.
Водночас низка учасників семінару відзначила, що ОБСЄ останнім часом перебуває під пильним наглядом українських ЗМІ та громадськості, і саме з нею пов’язують сподівання на вирішення конфлікту на Донбасі. Діяльність ОБСЄ в Україні сприймається перш за все через призму активності та ефективності СММ, а Офіс Координатора проектів ОБСЄ в Україні залишається поза увагою, хоча він працює на Україні з 1999 року, й з точки зору довготривалої перспективи здатний відіграти вагомішу роль, ніж СММ. Увага до СММ обмежується роботою, яку місія веде в зоні конфлікту, а інші сфери її діяльності (спостереження за проведенням виборів, виборчим процесом як таким, дотриманням принципу свободи слова й прав національних меншин) в інших регіонах України в більшості випадків залишаються поза увагою українського суспільства.
З метою підвищення ефективності діяльності ОБСЄ в Україні учасники семінару серед іншого запропонували посилити залучення громадських організацій, їхню ангажованість у проектах та ініціативах ОБСЄ, а також налагодити постійно діючі канали комунікації української громадськості з ОБСЄ. Наприклад, відкрити пряму лінію СММ ОБСЄ, номер якої має бути на автомобілях і уніформі місії, куди можна було б повідомляти про факти виявлених на місцях порушень.
Громадянське суспільство, як засвідчив семінар, очікує від ОБСЄ допомоги у здійснені широкого кола проектів та реформ, спрямованих на розбудову демократії та поширення освіти в сфері прав людини, зниження рівня напруженості та сприяння діалогу між усіма сторонами. Адже відсутність традиції співпраці влади з громадою та взаємодії всередині самої громади стала однією із причин конфлікту на сході України.
