Про нас

Загроза удару по демократичному розвитку та міжнародній репутації України: у Києві обговорили загрозливе законодавство для ОГС

Загроза удару по демократичному розвитку та міжнародній репутації України: у Києві обговорили загрозливе законодавство для ОГС

05.10.2020 року

 

Громадський сектор України повинен відстояти свою незалежність та право на свободу діяльності. Про це і не тільки говорили у п'ятницю, 2 жовтня, під час онлайн-презентації попереднього аналізу законопроєктів щодо ГО, які залучають фінансування з іноземних джерел, проведеного Європейським Центром Некомерційного Права (ECNL). 

Обговорення було присвячене зокрема трьом документам:

  • Проєкту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо прозорості діяльності громадських об'єднань з іноземною підтримкою). Реєстр. №3564 від 29.05.2020.

  • Проєкту Закону про внесення змін до Закону України "Про очищення влади" (щодо недопущення зовнішнього впливу на інтереси держави). Реєстр. №3326 від 13.04.2020.

  • Проєкту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення рівних прав та можливостей громадян із представництва у наглядових радах та органах правління державних унітарних підприємств, господарських товариств та державних банків та справедливого формування і ефективної діяльності таких наглядових рад із врахуванням національних інтересів України. Реєстр. №3193-1 від 17.03.2020.

Автори цих проєктів (Олександр Дубінський (фракція “Слуга народу”), Федір Христенко (фракція “ОПЗЖ”) та Андрій Деркач (позафракційний) пропонують запровадити ряд суттєвих обмежень та контролюючих норм, котрі поставлять діяльність організацій громадянського суспільства України під удар.

До обговорення, організованого Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ у партнерстві з ІСАР «Єднання» та Українським незалежним центром політичних досліджень у рамках проєкту “Ініціатива секторальної підтримки організацій громадянського суспільства України”, приєдналися представники українських громадських об'єднань та благодійних фондів, Міністерства юстиції, народні депутати України. Модерував захід Максим Лациба, керівник програми розвитку громадянського суспільства Українського незалежного центру політичних досліджень.

Місцеві партнери попросили нас проаналізувати на відповідність міжнародним стандартам три проекти законів, які наразі зареєстровані у парламенті України. Ми проаналізували ці законопроекти та виявили можливу невідповідність кільком базовим свободам, таким як свобода об’єднань, право на доступ до фінансування, право на недоторканність приватного життя, а також заборони дискримінації та нелюдського і такого, що принижує гідність, поводження”, - зауважив під час презентації результатів аналізу ECNL Любан Панов, консультант програми  Європейського Центру Некомерційного Права.

Законопроєкти, котрі стали основною темою обговорення, дійсно викликають чимало питань як у міжнародного, так і в українського експертного середовища стосовно відповідності міжнародним та вітчизняним правовим нормам. Так, прописані у законопроєктах положення прямо порушують цілий ряд статей Конституції України (статті 36, 38, 43, 58, 62), порушують презумпцію невинуватості, право громадян брати участь в управлінні державними справами та право вільно обирати місце і напрям діяльності.

Більш того, прийняття подібних законопроєктів ставить під удар міжнародний імідж України, може погіршити співпрацю з міжнародними партнерами, привести до впровадження цензури, закритості влади та, як наслідок, до втрати критично важливої міжнародної технічної допомоги, яку наша держава отримує від іноземних партнерів. 

“Крім того, що ці законопроекти є загрозливими для сектору, для свободи асоціацій, для прав людини, вони є загрозливими для міжнародної технічної допомоги, яку отримує українська держава. Отже, вони є загрозливими для самої України та її громадян. Коли міжнародні донори бачать такі ініціативи, це фактично демотивує їх виділяти міжнародну технічну допомогу Україні або просто зменшує кількість допомоги, яка надходить до нашої країни. Тут важливо зазначити, що українська держава є найбільшим реципієнтом міжнародної технічної допомоги. Близько 90% коштів надаються уряду і досить незначну частину – приблизно 12% - отримує громадський сектор”, - зазначила під час обговорення Марія Гелетій, представниця ІСАР Єднання, заступниця керівника проєкту “Ініціатива секторальної підтримки  громадянського суспільства України”. Пані Марія також нагадала, що лише на боротьбу з COVID-19 Європейський Союз виділив для української держави 1,2 млрд євро. Відтак зауважила, що партії, чиї представники реєструють у парламенті подібні законодавчі ініціативи, повинні нести політичну відповідальність за такі кроки.

Представники Верховної Ради, котрі приєдналися до обговорення загрозливих законопроєктів, також висловили своє занепокоєння щодо прописаних у них пропозицій.

Ростислав Павленко, народний депутат України від фракції “Європейська Солідарність”, зокрема, зазначив: 

“Ці норми, які винесені на сьогоднішнє обговорення, не мають нічого спільного з моделлю корпоративного управління. Вони не мають нічого спільного з питаннями контролю, безпеки і тому подібного. З чим вони точно мають спільне, це зі спробами реваншу «русского мира». Це калька подекуди прямо норм, які задіяні в РФ щодо обмеження в правах ОГС. Це перегукується зі злочинними законами 16 січня, прийняття яких призвело до ескалації ситуації на Майдані”.

Павло Фролов, народний депутат України від фракції “Слуга Народу”, голова підкомітету з питань Регламенту Комітету ВРУ з питань Регламенту, додав:

“Я вважаю, що майже немає шансів, що ці законопроекти будуть ухвалені. Вони не відповідають ні демократичному розвитку, ні принципам верховенства права, ні європейському законодавству. Факти ми почули (позицію та аргументи громадського сектору - авт.), ми передамо їх у комітети і буде дана професійна оцінка цим законопроектам і вони не потраплять у порядок денний і не будуть ухвалені”.

Нардеп також акцентував увагу на небезпеці, яку несе в собі одна із ключових позицій законопроєкту №3326 - пропозиція заборонити представникам ОГС працювати на державній службі. На ризиках, пов'язаних із прийняттям цього законопроєкту, окремо зупинився і В’ячеслав Биков, виконавчий директор Благодійного фонду “Таблеточки”:

“Там (у ПЗУ №3326 - авт.) є дуже цікаве формулювання: громадські організації та інші непідприємницькі товариства. І отут якраз і виникає питання: а що ж таке у нас непідприємницькі товариства? Насправді до них належать Торгово-промислова палата України, політичні партії та ще низка інших об'єднань. Фактично все, що є неприбутковим, можна вважати непідприємницьким товариством. І тоді у мене виникає банальне питання: а звідки тоді наші парламентарі хочуть брати собі кадри? Для мене особисто громадські організації і благодійні фонди то є кузня кадрів. Де ви ще візьмете сьогодні кваліфіковану людину, яка розуміється не лише на управлінні, не лише на економіці, а на вирішенні суспільних питань?”.

Відтак учасники обговорення зауважили, що законопроєкти ставлять під удар не лише громадянське суспільство України, але й роботу політичних партій і взагалі можливість нормального функціонування політичної системи України. При цьому, проєкти законів хай і повільно, але впевнено продовжують свій рух у Верховній Раді. 

“Представник фракції “Слуга народу” сказав нам, що за жодних умов дані законопроекти не потраплять у порядок денний, але насправді, на жаль, два з цих законопроектів, які ми сьогодні розглядаємо, уже у порядку денному. Більш того, один із законопроектів був включений туди буквально 15 вересня. Тобто це говорить про те, що політично відбувається зондування нашої реакції, я маю на увазі ОГС. Оскільки такі протиправні та неприйнятні законопроекти включаються до порядку денного. І, відповідно, подальші дії вже будуть залежати від того, що ми скажемо і наскільки рішуче ми скажемо своє Ні”, - зазначив Гліб Колесов, юрист Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ).

Своє занепокоєння через реєстрацію та внесення до порядку денного парламенту загрозливих законопроєктів, зокрема ПЗУ №3326 авторства Федіра Христенка з ОПЗЖ, висловила і Тетяна Печончик, голова правління Центру прав людини ZMINA. Пані Тетяна також нагадала, що подібних законопроєктів у Верховній Раді нині зареєстровано значно більше:

Крім цих трьох є ще 12 інших законопроектів, якими ми також занепокоєні. Це величезна кількість, це злива законопроектів, які порушують права людини і свободу асоціацій. Вони неймовірно одіозні, деякі навіть перевершують російське законодавство, яке дуже недемократичне стосовно громадських організацій. Але з високою імовірністю я вважаю, що вони так і помруть там в цій купі ЗПУ, не будуть рухатися”.

Під час обговорення також стало відомо, що Міністерство юстиції уже проаналізувало текст законопроєкту №3564 (відомого також як “Агенти 2.0”) авторства Олександра Дубінського, надіслало свій висновок Кабінету Міністрів та планує направити його до профільного комітету ВРУ.

“Там зауважень десь сторінок на десять з приводу порушення як конституційних прав, так і міжнародних зобов’язань України. В тому числі НАЗК дало своє зауваження з приводу того, що законопроект не відповідає міжнародним зобов’язанням у положенні міжнародного законодавства. В пояснювальній записці не проаналізована практика іноземних держав, на яку посилаються розробники. Тому говорю вам про те, що представники державних органів підтримують громадськість з приводу того, що положення законопроектів не відповідають чинному законодавству”, - заявила під час обговорення Анна Соколова, начальниця відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту приватного праваМіністерства юстиції України.

Дискусія наша жива і це дуже добре. Ми всі підтримали позиції щодо шкідливості таких антидемократичних проектів і це знову ж таки підтверджує, що ми стоїмо на позиціях демократичності. Ми звичайно передамо ці напрацювання депутатам, у секретаріати комітетів та фракцій”, - зазначив Гліб Стригуненко, менеджер з адвокації Коаліції РПР.

Загалом учасники дискусії були одностайними щодо вкрай негативного та загрозливого потенціалу, котрий криють у собі законопроєкти №3193-1, 3326, 3564 та тих ризиків, котрі вони несуть для майбутнього розвитку громадянського суспільства і загалом демократії в Україні. Відтак співрозмовники погодились, що і надалі разом із колегами та партнерами по громадському сектору закликатимуть народних депутатів відхилити ці законопроєкти, а натомість акцентуватимуть увагу на необхідності на законодавчому рівні створювати сприятливіше середовище для ОГС.

На необхідності продовжувати боротьбу з подібним шкідливим законодавством наголосив і Максим Лациба,  керівник програми розвитку громадянського суспільства Українського незалежного центру політичних досліджень: 

“Нам треба бути уважними і однозначно доносити нашу позицію до народних депутатів, до фракцій, до комітетів для того, щоб мінімізувати ймовірність негативних змін до законодавства. Ми маємо надати всю необхідну інформацію і переконати парламент у великих ризиках і шкоді, яку можуть заподіяти ці законопроекти для демократичного розвитку, розвитку громадянського суспільства і захисту прав людини в Україні. Водночас ми маємо працювати над заміною цього негативного порядку денного щодо громадянського суспільства у Верховній Раді на позитивний і спільно з депутатами різних фракцій виробити і зареєструвати позитивні законопроекти, які сформують середовище, більш сприятливе для діяльності організацій громадянського суспільства”.

 

 

Це обговорення проводилося Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ у партнерстві з ІСАР «Єднання» та Українським незалежним центром політичних досліджень у співпраці з «Європейським Центром некомерційного права». Захід пройшов у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України», який реалізовується головним партнером-виконавцем ІСАР Єднання у консорціумі Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).