Передумови незламності громадянського суспільства України під час війни: український звіт Індексу сталості ОГС за 2021

14 грудня 2022 року в онлайн-режимі УНЦПД презентував результати досліджень проєкту “Індекс сталості ОГС” за 2021 рік.
До події долучилися представники громадського сектору та міжнародних організацій. Модерувала зустріч Юлія Тищенко, співзасновниця Національної платформи стійкості та згуртованості.

Індекс сталості організацій громадянського суспільства (Civil Society Organisations Sustainability Index - CSOSI) - це інструмент оцінки міцності та загальної життєздатності сектору організацій громадянського суспільства. Аналізуючи на щорічній основі 7 вимірів, які є надзвичайно важливими для сталості сектору, Індекс підкреслює як сильні сторони, так і проблеми в розвитку організацій громадянського суспільства  в конкретній країні регіону дослідження. Це дозволяє зробити порівняльний аналіз розвитку таких організацій у географічній і часовій площині. 

Захід відкрила Наталія Окша, заступник директора Департаменту інформації та взаємодії з громадськістю, завідуюча відділом Секретаріату КМУ:

“Громадянське суспільство - таємна зброя України. Атаки, які відбуваються сьогодні, в день заходу, а також останні 9 місяців взагалі - вони ж не просто так. Звісно, показники за 2022 будуть інакшими за цьогорічні, але цифри 2021-ого зіграли важливу роль і зробили підгрунтя для готовності третього сектору організуватися і надати потужну підтримку державним інституціям зараз (наприклад - створення молодіжних хабів і громпросторів стало антикризовим прихистком для представників ІГС та центрами для гуманітарної діяльності”

Розпочала захід менеджерка проєкту в Україні, Валерія Скворцова:

“Загальна картина із сталості ОГС в східноєвропейському регіоні збереглася незмінною. Лідерами по рівню розвитку громадянського суспільства залишились країни Балтії на чолі з Естонією, в той час як у сусідній до України Білорусі відбулися катастрофічні погіршення, зокрема у сфері правового регулювання ОГС.  Показник Індексу сталості розвитку ОГС України залишився незмінним у 2021 році, однак мали місце деякі позитивні зміни в окремих напрямках. Зокрема, покращились показники правового середовища, адвокації та публічного іміджу.”

Детально про кожен з 7 вимірів Індексу розповіли гості дискусії.

Керівник програми розвитку громадянського суспільства УНЦПД Максим Лациба відзначив у презентованому менеджеркою звіті показник правового середовища:

“Спільними зусиллями громадськості і влади в 2021 році вдалося задати позитивний тренд на покращення законодавства для громадянського суспільства. Зокрема були ухвалені Національна стратегія сприяння розвитку ГС в Україні на 2021-2026 роки, законопроєкт “Про основні засади молодіжної політики і проєкт закону “Про публічні консультації” в першому читанні.” 

Володимир Шейгус, виконавчий директор ІСАР Єднання, розповів про показник організаційної спроможності ОГС, який є сталим вже декілька років і з балом 3.1 цьогоріч також не змінився:

“Загалом тенденції позитивні. Забігаючи наперед (у 2022) маємо потужне і стале ГС. Не уявляю ситуацію з військовою агресією в іншій країні, щоб третій сектор зміг так зороієнтуватися і оперативно відреагувати, допомагаючи країні боронити рідну землю. Окреме дякую ЗСУ за те, що маємо можливість обговорювати 2021.

Щодо вимірів оцінки організаційної спроможності ОГС, одним з них є звязок ОГС з їхніми бенефіціарами - тут ситуація гарна (маркетплейс працює - орг-ції шукають можливості застосовувати соцмережі для гуртування і спілкування з аудиторією, вивчають їхні потреби, залучають до прийняття рішень тощо).

ОГС стали більш системними - сформували свою мІсію, цінності, стратегічні плани. Тут треба зазначити неоднозначну ситуацію на національному рівні та на місцях. У більших містах - більша кількість ресурсів/співробітників. В регіонах через ці показники організації менш сталі.

Ще один вимір - внутрішнє управління. Тут аналогічно - чим більший населений пункт, тим більше організація має можливості приділити увагу управлінській складовій. Виокремлю, що попит на експертів/сервіси в ГС високий.

Щодо кадрового забезпечення - в 2021 воно краще за попередні роки. Є доступні курси для ОГС. Та цей вектор потребує уваги на розвиток. Одиниці є профільно дипломованими. Є голод на спеціалістів у фінансовому менеджменті, бухгалтерському обліку, HR та PR.

Останній вимір - технічна складова - тут допоміг адаптуватися до дистанційної роботи, онлайну та хмарного середовища ковід.”

У обговорення по цьому показнику долучилася тренерка з питань організаційного розвитку Оксана Івасів, яка зробила акцент на таких моментах:

“У 2021 році ОГС швидко адаптувалися до роботи в умовах пандемії, спілкуючись з клієнтами за допомогою онлайн інструментів. Якщо лаконічно - організації досить швидко опановували нові інформаційні технології для своєї діяльності. Багато з них пристосували свої стратегії та плани розвитку відповідно до викликів часу, а також розробляли нові політики  антикризового управління. В цілому - організації стабільно розвиваються та виконують заявлені місії.”

Своїм баченням щодо змін у галузі фінансової життєздатності ОГС у 2021 році поділилася Юлія Панура, експертка з фінансів та податків УНЦПД: 

“Показник протягом останніх трьох років тримається на позначці 4,0. Така стабільність свідчить, що фінансова складова має імпульс до покращення. Крім того зберігається тенденція до переваги закордонного фінансування над державним. Однак не можна залишити осторонь таку важливу подію як впровадження урядом онлайн-платформи “ВзаємоДія”, через яку ОГС зможуть отримати кошти від держави.”

На показнику досягнення в адвокації ОГС зупинилася Ольга Лимар, виконавча директорка Коаліції РПР:

“Результати 2021 схожі до попереднього року. ОГС проадвокатували низку важливих законопроєктів про: народовладдя через всеукраїнський референдум, основні засади молодіжної політики, охорону здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну, відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів та щодо порядку обрання на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів ВРП, приведення статусу Національного антикорупційного бюро у відповідність до вимог Конституції, зазначення та подання відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичної особи, адміністративну процедуру та ін.”

Про надання послуг ОГС у 2021 році розповів Ростислав Кісь, директор юридичного департаменту Карітас України:

“2021 рік для ОГС був постковідним, спостерігався поступ у медичній сфері. Хочу виділити, що всеодно були успіхи у комунікації з Міністерством охорони здоров’я, зокрема ряд ОГС отримали від нього ліцензії на надання соціальних та медичних послуг. Так медична реформа почала впливати на громсектор, в т.ч. на формування бюджетів цих організацій.

Ще одна тенденція - здебільшого громади намагалися втекти від складніших процедурних механізмів до більш простіших. Там, де вони могли в меншій мірі залучати висококваліфікованих фахівців.”

Про секторальну інфраструктуру поділився Андрій Крупник, директор ГО “Одеський інститут соціальних технологій”:

“Протягом останніх 5 років показник залишається незмінним – 3,2. Чи означає це, що у цій сфері нічого не відбувається. Навпаки.

У 2021 році більшість компонентів показника розвивалося досить динамічно. Копенгагенські критерії об'єднання країн в ЄС передбачають стабільність інституцій, які гарантують демократію, верховенство права, дотримання прав людини. Тобто, інституалізують систему забезпечення демократії.

Варто згадати також тенденцію до посилення у 2021 році створення коаліцій ОГС, таких, як Платформа за правові реформи для ОГС, Громадська мережа публічного права та адміністрації UPLAN, коаліція ресурсних центрів з розвитку місцевої демократії на чолі із Всеукраїнською асоціацією сприяння самоорганізації населення та інші.” 

Олександр Равчев, спеціаліст з комунікацій, член правління клубу Піранья про публічний імідж ОГС у 2021 році підсумував лаконічно:

“За цей рік відбулось незначне покращення. Громадський сектор досі користується довірою населення, особливо волонтерські організації. Ми маємо розуміти, що це не виникло на пустому місці. За нею стоїть щоденна праця десятків тисяч організацій, які якісно ведуть свої сайти і наповнюють соціальні мережі контентом про свою роботу та успіхи. Позитивний публічний імідж громадянського суспільства це не лише результат діяльності організацій, а й результат ефективної комунікації.”

Переглянути повну версію обговорення можна тут: https://bit.ly/3V1ypxK

Звіт англійською: https://bit.ly/3BDfu5I

Презентація проведена спільно з FHI360 за підтримки Міжнародного центру неприбуткового права (The International Center for Not-for-Profit Law) та за фінансування Агентства США з міжнародного розвитку (USAID)

Назад до переліку матеріалів