Громадські організації в Україні досі стикаються з бар'єрами адміністративних процедур (реєстрація, внесення змін до установчих документів, взаємодія з державними органами), регуляторним навантаженням, дискрецією та звітністю. Водночас саме громадянське суспільство після початку повномасштабної війни стало одним із ключових чинників стійкості держави.
На цьому наголосили учасники під час круглого столу в Укрінформі «Проблеми діяльності та державної реєстрації громадських організацій: перспективи вдосконалення правового регулювання», організованого ГО «Український незалежний центр політичних досліджень».
«Питання створення правового середовища для розвитку громадянського суспільства – це питання національної безпеки України. Адже керівництво держави й ЗСУ відзначають великий позитивний вплив волонтерського руху для обороноздатності країни та постраждалих під час воєнних дій громадян», – наголосив керівник Програми розвитку громадянського суспільства УНЦПД Максим Лациба.
Експерт УНЦПД з питань свободи об’єднання Дмитро Япрах представив результати моніторингу правового середовища та процедур реєстрації громадських організацій. За його словами, після початку повномасштабного вторгнення громадські та волонтерські організації стали основою гуманітарного реагування, евакуації, підтримки військових та внутрішньо переміщених осіб. Водночас сектор досі стикається із застарілими бюрократичними бар’єрами.
«Моніторинг продемонстрував, що серед основних проблем – надмірна формалізація законодавства, неоднакова практика роботи реєстраторів та застарілі регуляторні підходи. Зокрема, громадські організації досі змушені проходити складну процедуру реєстрації символіки, а результати реєстраційних дій часто залежать від практики конкретного реєстратора. Саме тому законопроєкт №8084 – це не лише про технічні зміни до реєстраційних процедур, а про створення сучасного та більш сприятливого правового середовища для громадянського суспільства», – зазначив Дмитро Япрах.
Юристка програми захисту громадянського суспільства Центру прав людини «ZMINA» Анастасія Соловйова позитивно оцінила законопроєкт №8084 та наголосила на важливості формування сталого законодавства для громадянського суспільства.
Своєю чергою юристка напряму «Громадянське суспільство» Центру демократії та верховенства права Наталія Повтарь наголосила, що значна частина змін, запропонованих у законопроєкті №8084, обговорювалася громадським сектором ще з 2020 року в межах роботи над Картою правових реформ для громадянського суспільства.
Також Представник Секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Сергій Юр’єв повідомив, що переважна більшість пропозицій громадськості знайшла своє відображення в законопроєкті №8084. У січні 2023 року Верховна Рада ухвалила цей законопроєкт у першому читанні, але отримала понад 400 депутатських поправок. У липні 2025 року після додаткового громадського обговорення і розглянувши всі поправки й пропозиції профільний комітет рекомендував ухвалити законопроєкт у другому читанні й в цілому.
«Водночас Головне юридичне управління Верховної Ради знайшло певні неузгодженості й неточності в тексті й виникла небезпека повторного другого читання. Комітет врахував ці висновки. Нарешті зараз законопроєкт готовий до розгляду у сесійній залі і включений до порядку денного поточної сесії Верховної Ради», – зазначив Сергій Юр’єв.
Заступник директора департаменту – начальник управління нормативно-правового забезпечення державної реєстрації департаменту приватного права Міністерства юстиції України Анатолій Лещенко зазначив, що законопроєкт має змінити сам підхід держави до взаємодії з громадянським суспільством.
Своєю чергою директор Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції В’ячеслав Хардіков повідомив, що одним із найбільш результативних кроків останніх років стало впровадження можливості онлайн-реєстрації громадських організацій через портал «Дія» на основі модельного статуту.
«Уже понад 160 громадських організацій зареєструвалися онлайн на підставі модельного статуту. Реєстрація створення відбувається в автоматичному режимі, а тому вплив людського фактора та додаткові вимоги з боку реєстраторів мінімізуються», – сказав Хардіков.
Водночас він наголосив, що наразі ця послуга працює в межах експериментального проєкту, а тому для її повноцінного та постійного функціонування необхідне ухвалення законопроєкту №8084.
Окрему увагу учасники приділили цифровізації державних сервісів. Заступниця директора департаменту інформації та комунікації з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів Наталія Окша зазначила, що саме електронний та автоматизований формат реєстрації став відповіддю на труднощі, з якими громадські організації стикалися останніми роками.
«Питання спрощення реєстраційних процедур, зокрема через електронний автоматизований формат, є відповіддю на ускладнення при реєстрації громадських об’єднань. На сьогодні, враховуючи тривалість експериментального проєкту, в нас є можливість випробувати ефективність цієї процедури, подивитися, наскільки це покращило стан реєстрації громадських об’єднань, а також які є проблемні питання», – додала Окша.
Заступник директора Центру політико-правових реформ Дмитро Український звернув увагу на необхідність зберегти баланс між спрощенням процедур та недопущенням надмірного регулювання діяльності громадських організацій.
Також юрист громадської спілки «Ліга Сильних» Олег Пененко наголосив на важливості доступних та ефективних процедур реєстрації для організацій громадянського суспільства.
Виконавча директорка НУО «Сучасний Формат» та голова правління «Фонду громади Житомира» Жанна Соловйова звернула увагу на практичні труднощі, з якими стикаються регіональні організації під час взаємодії з реєстраційними органами та внесення змін до документів.
За її словами, для локальних громадських організацій особливо важливими є передбачуваність процедур, єдина практика застосування законодавства та можливість оперативно вносити необхідні зміни до реєстраційних даних.
Водночас голова правління Інституту «Республіка» Олександра Гліжинська наголосила на важливості публічних консультацій та залучення громадського сектору до доопрацювання законопроєкту №8084.
Зі свого боку голова ГО «Жіночий антикорупційний рух» Альона Береза звернула увагу на важливість доступних і передбачуваних процедур взаємодії громадських організацій із державою, особливо для локальних ініціатив та регіональних ОГС.
Як вважають учасники круглого столу, громадські організації відіграють важливу роль у розвитку демократії, захисті прав людини, підтримці громад та реагуванні на виклики війни. Водночас ефективність їхньої роботи значною мірою залежить від доступних, зрозумілих та сучасних процедур державної реєстрації.
Захід організовано ГО «Український незалежний центр політичних досліджень» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст заходу є відповідальністю ГО «УНЦПД» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
Читайте також: Новий проєкт Цивільного кодексу: що може змінитися для громадських і благодійних організацій