Майбутнє Криму: чи можлива реінтегарція? Як і коли? 12.06.2016

Яких ймовірних сценаріїв розвитку ситуації навколо Криму можна очікувати найближчим часом і що необхідно зробити Україні та її міжнародним партнерам. Щоб якомога швидше добитися повернення нині окупованого півострова? Ці питання були в центрі публічних дебатів «Майбутнє Криму: чи можлива реінтеграція? Як і коли?», організованих фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва, в яких узяли участь політики, журналісти, експерти, зокрема і аналітик УНЦПД Юлія Тищенко.
Модератор заходу, тележурналістка Лариса ГУБІНА закликала учасників дискусії обговорити, якими мають бути дії і держави, і громадянського суспільства, щоб кримська проблематика в публічному просторі не втрачала актуальності, а також напрацювати тези першочергових дій влади з деокупації та реінтеграції Кримського півострова.
Тон дискусії задав аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» Руслан КЕРМАЧ, який наголосив, що в контексті вироблення стратегії деокупації та реінтеграції окупованого Криму важливою компонентою є громадська думка українців, а також експертний аналіз проблеми. «Принаймні в ключових напрямах стратегія повинна узгоджуватись з тим, чого хочуть саме громадяни України, тоді ця стратегія матиме легітимну силу та перспективу», – наголосив аналітик. Він відзначив, що «Демініцативи» провели загальнонаціональне й експертне опитування, зосередившись на дослідженні фундаментальних питань майбутнього Криму.

Загалом населення України бачить майбутнє Криму із стриманим оптимізмом, каже Руслан Кермач. Абсолютна більшість громадян – 69% –- вважає, що Крим повинен входити до складу України, тоді як лише 12% опитаних підтримують ідею незалежного статусу Криму і лише 7% готові погодитися на те, щоб Крим і надалі входив до складу Росії. Дещо менше, але теж більшість – 54% українців – вірять в те, що повернення території нині окупованого Криму під українську юрисдикцію реально можливе. При цьому в регіональному розрізі такої оптимістичної думки дотримується абсолютна більшість жителів Західного та Центрального макрорегіонів, тоді як на Сході, Півдні і Донбасі таких теж більшість, але не абсолютна, а тільки відносна – від 40% – на Сході, 46% – на Півдні і 45% – на Донбасі.
«Отже, якщо відштовхуватися від заявленої теми дебатів, то можна сказати, що реінтеграція Криму в Україну, на думку більшості, можлива, однак розбіжності починають проявлятися в частині запитань: як, коли і за яких умов, – зауважив експерт. – Серед тих, хто вірить у можливість повернення Криму в майбутньому, більшість – 32% – вважають, що це має статися лише в довгостроковій перспективі, а не найближчим часом. 39% опитаних громадян переконані в необхідності активно просувати саме зараз питання про повернення Криму, тоді як 31% опитаних вважають, що загалом це питання важливе, але зараз не на часі. А 16% респондентів вважає, що це питання взагалі не варто порушувати», – розповів Руслан Кермач.
Аналітик, зокрема, зазначив, що опитані експерти також не дали однозначної відповіді про те, коли реінтеграція Криму може бути реалізована, більшість із них схиляється до думки, що це можливо в середньостроковій – 4–5 роки – або вже в довгостроковій – 6 років – перспективі.
У питанні про те, за яких умов і обставин можливе повернення Криму, серед тих громадян, хто вірить у повернення Криму, 35% найбільше сподівань покладають на успішне проведення реформ та підвищення загального рівня добробуту в Україні. Так само важливими передумовами, за яких можливе відновлення українського суверенітету в Криму, громадяни вважають значне посилення санкцій на РФ з боку міжнародної спільноти та, як варіант, зміну влади в РФ.
Не обов’язковим, на думку 47% опитаного населення України, є й винесення питання про майбутній статус вже інтегрованого Криму на всеукраїнський референдум. Громадська думка схиляється до того, що це питання мають радше вирішувати самі жителі Криму.
«І нарешті, немає в громадській думці єдності стосовно питання можливого фінансованого забезпечення Криму після його повернення до складу України, – каже аналітик. – 41% опитаних готові підтримувати і надалі фінансування Криму, тоді як 43% схиляються до думки, що Крим повинен самостійно вирішувати свої фінансові питання без прив’язки до Києва».
Тож, українські громадяни не ставлять під сумнів питання приналежності Криму, акцентував Руслан Кермач, для них Крим є беззаперечною територією України, проте відчувається певна розгубленість щодо актуальності цього питання, його доречності, стратегічної візії, як повертати Крим у майбутньому. «Саме тому нам і потрібна стратегія на рівні держави, комплексна стратегія деокупації та реінтеграції Кримського півострова», – наголосив аналітик «Демініціатив».
В свою чергу, Юлія ТИЩЕНКО, голова Ради, керівник програми підтримки демократичних процесів Українського незалежного центру політичних досліджень (УНЦПД), зауважила, що стратегію необхідно формувати, виходячи насамперед з того, ЯКИМ громадяни України бачать Крим.
«Сьогодні ми повинні порушувати питання в суспільному дискурсі, що Крим має бути кримськотатарською національною автономією в складі України, – переконана аналітик. – Це правильне внутрішнє самовизначення кримськотатарського народу. Але просто заявити – цього недостатньо. Потрібна широка суспільно-політична дискусія щодо того, на яких принципах і взаєминах з різними групами – етнічними, мовними – в Криму сьогодні може відбуватися відповідне утворення і взаємодія. Про це мало говорять. Скоріше лякають тим, що подумають в Криму, що скажуть інші меншини, якщо Україна почне рухатися в цьому напрямку».
Юлія Тищенко також зауважила, що політику повернення півострова слід починати з його деокупації. «Крим окупований Росією і анексований, – пояснює свою думку експертка. – Росія впроваджує в Криму всі ті практики, які застосовує й у своїй країні, але більш концентровано. Це стосується і прав людини, і міжетнічних взаємин, і гуманітарної політики та освіти. Тож реінтеграція не може бути здійснена без деокупації».
Україна має сформулювати й консолідовані меседжі на зовні, тому що процеси повернення Криму можуть залежати від реальної світової кон’юнктури, переконана експертка. Задля цього слід постійно наголошувати на посиленні санкцій в обмін на права людини. Адже нині в Криму відбувається фактичний етноцид щодо кримських татар та українського населення, стверджує Юлія Тищенко.
Коли немає державної політики щодо повернення Криму, тоді цей вакуум заповнюється міфами. Так вважає керівник інтернет-порталу BlackSeaNews Андрій КЛИМЕНКО, навівши як приклад невтішну, на його думку, цифру опитаних, які вважають, що майбутній статус Криму повинні визначати самі жителі півострова.
Це свідчить про те, каже фахівець, що українці не усвідомлюють тих глибинних демографічних процесів, які нині відбуваються в Криму. Андрій Клименко зауважив, що процес переселення в Крим громадян Росії триває паралельно з витісненням кримських татар, українців і представників інших національностей з півострова. «Через один-два роки в Крим на постійне місце проживання переїде близько 1 мільйона жителів Росії, – розповідає експерт. – Ми вже за два роки маємо близько 100 тисяч тих, хто переїхав на постійне місце проживання в Севастополь. Тобто при чисельності населення Севастополя в 400 тисяч осіб додалося ще 100 тисяч». Андрій Клименко також відзначив, що міфом є твердження, що всі кримчани самі цього хотіли, бо тільки 30% жителів Криму були проросійськими на момент проведення так званого «референдуму».
Ще один міф, що «питання Криму не на часі». Адже Росія сьогодні не тільки заселяє Крим своїми громадянами, а й підпорядковує кремлівській пропаганди дітей та молодь. «Якщо будемо говорити, що питання деокупації Криму не актуальне через Путіна, війну на Сході чи ще щось, то путінська Росія зробить нашу дитину, яка народилася в незалежній Україні, своєю. Її, образно кажучи, обв’яжуть георгіївськими стрічками і навчать путінським кричалкам», – попередив головний редактор порталу BlackSeaNews.
Андрій Клименко твердить, що держава і ті, кому за посадою належить займатися питаннями Криму, мають перестати створювати ілюзію, що вони не знають, що робити. Адже принципи стратегії повернення Криму були сформульовані, надруковані, прокоментовані кримськими і київськими експертами ще у червні 2014 року.
Натомість експерт громадської організації «Майдан закордонний справ» Юрій СМЄЛЯНСЬКИЙ вважає результати опитування обнадійливими.
«Це – показник свідомості громадян щодо майбутнього своєї країни як представників політичної нації в Україні. При тому, що ця позиція формується при повній відсутності чітко сформованої внутрішньої політики з боку влади», – зазначив він. Експерт наголосив, що питання відновлення кримськотатарської національної автономії взагалі не має виноситися на обговорення. «Це питання справедливості!», – твердить Смєлянський. Він нагадав, що областю півострів став після другої світової війни, коли корінний народ Криму було депортовано. Зараз російська влада також намагається вижити з Криму тих, хто є патріотом України, і переконати світову спільноту в тому, що так званий «референдум» був волевиявленням кримчан.
Однак зачепили експерта відповіді тих громадян, які вважають, що після повернення Криму в Україну він повинен самостійно вирішувати свої фінансові проблеми. «На момент 2013 року, у передвоєнний рік, у нас тільки п’ять областей щодо фінансових можливостей були самодостатні, – пояснює своє незадоволення експерт. – Тоді виникає питання, а чи не опитати усі регіони, які сьогодні з позиції податкової самодостатності не розвинені, чи хочуть вони, щоб держава дотувала їх чи ні. Це – абсурд, і веде тільки до розвалу країни», – каже експерт.
Коментуючи тему дискусії, чи можливе повернення Криму, голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України Рефат ЧУБАРОВ наголосив, що неможливим є «неповернення», і з цього переконання мають виходити і влада, і громадськість, і всі інші. Політик впевнений, що відновлення територіальної цілісності України це тест на спроможність або не спроможність української етнічної нації на державотворення, це тест для української політичної нації на самопожертву задля того, щоб відновити свою державу. За його словами, відмова від повернення Криму є загрозою для всієї України.
Голова Меджлісу відзначив, що зараз триває глобальне протистояння: або Росія повернеться у рамки міжнародного права, або Захід домовиться з нею за рахунок України та кримських татар. «Ми маємо виробити такі форми своєї боротьби, щоб наші партнери не змогли піти на сепаратистські переговори з Путіним, – каже Рефат Чубаров. – Тепер головне відповісти на питання, навіщо повертати Крим. Від цього залежить, як і коли він повернеться».
Рефат Чубаров також зауважив, що його бентежить кількість тих опитаних (31%), які вважають, що повернення Криму зараз не на часі. «Це оцінка нашій владі, нашому громадянському суспільству і нашим діям, бо суспільство не усвідомлює, що відкладання повернення Криму на якийсь там тривалий час є загрозою для України… Головний ресурс Путіна – це час. Усі, хто каже, що це не на часі – грає на користь Росії», – наголосив голова Меджлісу.
Щодо розробки стратегії повернення Криму, то останнім часом робота, яка велася в РНБО у цьому напрямку, призупинилася, повідомив Рефат Чубаров. «Ми направляли своїх представників, експертів, але останнім часом ця робота призупинилася. Вони напрацювали публічну частину. Там є ще й частина, над якою працюють у секретному режимі. Але коли їх зведуть разом, і коли це буде презентовано суспільству, я не можу сказати», – каже Рефат Чубаров.
Лідер кримськотатарського народу вважає, що Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України має стати центральним майданчиком для обговорення та просування теми повернення Криму.
Назагал позитивними вважає дані громадської думки науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи», професор політології НаУКМА Олексій ГАРАНЬ. «Ми маємо 70% тих, хто вважає, що Крим це Україна, і я думаю, що це той зріз, який показує,- що серед українців є консенсус», – каже політолог.