«Слід комунікувати всі ті політичні кроки, дії, сервісні послуги, які сьогодні може здійснити Україна для допомоги нашим громадянам на тимчасово окупованих територіях, а також для реалізації їхніх прав на підконтрольних територіях», - таку думку висловила аналітикиня УНЦПД Юлія Тищенко під час круглого столу «Свої чи чужі? Як взаємодіяти з громадянами на непідконтрольних територіях?», який відбувся 23 листопада в інформагенції «Укрінформ». Це був шостий захід у рамках Національної платформи «Діалог про мир та безпечну реінтеграцію», учасником якого є й УНЦПД.
Володимир Лупацій (Центр соціальних досліджень) підкреслив, що урегулювання конфлікту на Донбасі не має припинятися через вибори в Україні, адже саме на це розраховує Кремль. Попри постійну взаємодію між громадянами по обидві сторони лінії зіткнення, час працює не на нас. Окрім ідеологічної «перепрошивки», на українців, що проживають на тимчасово окупованих територіях, негативно впливає економічна анклавізація т.зв. ДНР-ЛНР та розрив соціокультурних зв’язків. Отже відновлення довіри є обов’язковою умовою безпечної реінтеграція.
Доповідь запрошеного спікера, посла з особливих доручень Міністерства закордонних справ Фінляндії, колишнього представника Генерального секретаря ООН в переговорах по конфліктам в Грузії Антті Турунена також був присвячений заходам з відновлення довіри. За словами дипломата, політичної волі для вирішення конфлікту не завжди достатньо – потрібен суспільний бекграунд. Тому іноді питання гуманітарної та культурної взаємодії мають бути «вилучені» з контексту конфлікту та політичного порядку денного. Комунікацію з вирішення конфлікту можуть почати лідери суспільної думки.
Голова Комітету ВРУ з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Григорій Немиря підкреслив, що довіра формується через конкретні кроки, які засвідчують: держава турбується про своїх громадян, де б вони не знаходилися. Сьогодні, на жаль, подібна турбота не дуже відчутна. Наприклад, у бюджеті-2019 на житло для ВПО виділено лише 10 млн грн, а законопроект з відновлення виборчих прав переселенців у повному обсязі, який підтримали представники всіх фракцій, «заморожений» в одному з комітетів.
У свою чергу, заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука повідомив, що для збереження зв’язків з громадянами України на непідконтрольних територіях робиться чимало, але не завжди це приносить результат. «Цього року 1 522 дитини приїхали вчитися в наші університети. Це трохи більше, ніж в минулому році. Тобто, динаміка позитивна, але, на жаль, це єдиний фактично успішно реалізований масштабний проект. В інших випадках доводиться йти на великі поступки, враховуючи умови міністерства фінансів», – зазначив пан Тука.
Представники громадських організацій, які брали участь у круглому столі, підтвердили, що проблем дуже багато: у нас досі немає реєстру пошкодженого майна, 57% дітей, які народилися на тимчасово окупованих територіях не мають українського свідоцтва про народження, схожа проблема з видачею українських паспортів, вступом до вишів та соціальними виплатами. Як сказала Олександра Дворецька (БФ «Восток-SOS»), «зв’язки зберігаються завдяки самим громадянам та ГО, інколи – всупереч тому, що робить держава».
Серед таких спірних дій – економічна блокада окупованих територій. На цьому наголосив директор з міжнародних зв’язків та відносин з інвесторами СКМ Джок Мендоза-Вільсон. Він зазначив: сьогодні потрібно обговорювати безпечну економічну реінтеграцію та планувати її заздалегідь.
Голова делегації Міжнародного комітету Червоного Хреста в Україні Алан Ешліманн зауважив, що довіра має декілька рівнів – гуманітарний, соціальний, економічний, культурний та навіть емоційний. Благодійні організації, які вирішують конкретні проблеми водопостачання, доставки їжі та ліків, виходять з того, що люди «по той бік» – жертви, адже деякі з них просто не мали вибору.
Практичні кроки з відновлення довіри здійснюють й представники СIMIC. Заступник керівника Управління цивільно-військового співробітництва ЗСУ Володимир Лямзін розповів про проекти з навчання дітей протимінній безпеці, лікування дітей з «сірої зони» в інших регіонах України, відновлення доріг та мостів поблизу лінії зіткнення. «Головний фронт – боротьба за розум та серця громадян по обидві сторони лінії зіткнення», – сказав він.
Заходи довіри є важливим, але лише інструментом. Нам потрібне чітке бачення майбутнього тимчасово окупованих територій та їх реінтеграції. І покрокова стратегія на основі цього бачення.
Нагадаємо, ініціаторами Національної платформи «Діалог про мир та безпечну реінтеграцію» є незалежні українські громадські організації, серед них Український незалежний центр політичних досліджень, Центр з проблем безпеки та розвитку, Платформа соціальних та гуманітарних інновацій «Єдиний координаційний центр», громадський марафон #Навіщо_Нам_Бути_Разом?, в партнерстві з Комітетом Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, Міністерством з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, Міністерствами закордонних справ Швейцарії, Фінляндії та Німеччини.
Цілями Платформи є створення і забезпечення функціонування позапартійної, професійної та інклюзивної платформи, відкритої для різних суб'єктів і осіб, які виступають за досягнення сталого миру на території Луганської та Донецької областей.