У вересневому дайджесті експерти Українського незалежного центру політичних досліджень зібрали законодавчі зміни та ініціативи, що стосуються діяльності організацій громадянського суспільства:
- ОГС можуть долучитися до підготовки нової Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні;
- зареєстровано проєкт Державного бюджету на 2027 рік;
- пропонують запровадити спеціальний механізм захисту від SLAPP-позовів;
- пропонуються зміни до діяльності Українського культурного фонду.
Читайте детальніше про ці зміни та дізнавайтесь, як вони вплинуть на роботу ОГС.
Секретаріат КМУ запрошує до підготовки нової Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства
Розпочато розробку нової Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства, яка визначатиме державну політику у цій сфері на наступні шість років.
До її розроблення запрошують представників організацій громадянського суспільства, органів державної влади та місцевого самоврядування, міжнародних і наукових організацій. Серед питань, які планують охопити у новій Стратегії:
- громадська участь, зокрема із застосуванням цифрових технологій;
- розвиток волонтерства;
- реєстрація та сприяння діяльності інститутів громадянського суспільства;
- захист громадських діячів;
- залучення ОГС до надання соціальних та інших суспільно значущих послуг;
- розвиток соціального підприємництва;
- взаємодія громадянського суспільства з органами влади, місцевим самоврядуванням, громадянами та бізнесом.
Для підготовки документа створюється громадсько-урядова платформа. Її учасники отримуватимуть матеріали та інформацію про перебіг розроблення Стратегії, запрошення на публічні обговорення та зможуть безпосередньо долучатися до них.
👉 Аби долучитися до платформи, необхідно заповнити анкету: форма для участі
Зареєстровані нормативно-правові акти
Уряд подав до Парламенту проєкт Державного бюджету України на 2027 рік
Про що документ: Проєктом Закону України «Про Державний бюджет України на 2027 рік» передбачено видатки державного бюджету в обсязі 7,27 трлн грн.
На соціальну сферу передбачається, зокрема, 538,9 млрд грн за бюджетними програмами Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України, серед яких 2,7 млрд грн на розвиток системи соціальних послуг.
У гуманітарній сфері передбачено, зокрема, 223,5 млрд грн загальнодержавних видатків МОН, у тому числі 192,8 млрд грн освітньої субвенції, 15 млрд грн за програмами Міністерства культури та 8,1 млрд грн за програмами Міністерства молоді та спорту.
Окремо 267,4 млн грн передбачено на здійснення заходів державної молодіжної політики та утвердження української національної і громадянської ідентичності, зокрема державну підтримку пластового та скаутського руху. Порівняно з 2026 роком фінансування цієї програми збільшується на 157,3 млн грн, або майже у 2,4 раза.
Ще 76,1 млн грн передбачено на забезпечення інформаційної політики єдності України, розвиток національної ідентичності та спільного розвитку. Фінансування цього напряму порівняно з 2026 роком залишається практично незмінним.
Окремо у проєкті передбачено 177,9 млн грн на фінансову підтримку громадських об’єднань фізкультурно-спортивного спрямування.
Чому це важливо: У проєкті Державного бюджету на 2027 рік збільшуються видатки на низку соціальних та гуманітарних напрямів, зокрема на соціальний захист, освіту, охорону здоров’я, культуру, молодь і спорт.
Частина цих напрямів безпосередньо пов’язана зі сферами діяльності організацій громадянського суспільства – наданням соціальних послуг, підтримкою ветеранів, осіб з інвалідністю, дітей і сімей, молодіжною політикою, культурою та спортом. Також варто зазначити, що фінансування заходів державної молодіжної політики та утвердження української національної і громадянської ідентичності збільшується.
Законопроєкт пропонує запровадити в Україні спеціальний механізм захисту від SLAPP-позовів
Про що документ: Законопроєкт спрямований на захист осіб, які здійснюють громадську участь, від позовів і судових процесів, що використовуються для тиску, залякування, обмеження громадської діяльності або покарання за неї.
Захист поширюватиметься на фізичних і юридичних осіб, зокрема журналістів, медіа, громадські організації, правозахисників, викривачів, активістів, науковців та інших осіб, діяльність яких стосується питань суспільного інтересу.
Під громадською участю законопроєкт розуміє будь-яку діяльність фізичної або юридичної особи з питань суспільного інтересу, яка здійснюється в межах реалізації свободи вираження поглядів та інформації, свободи мирних зібрань та об’єднань, наукової і мистецької діяльності, виборчих прав, а також діяльність, спрямовану на підтримку реалізації цих прав. Відповідно, захист поширюватиметься не лише на журналістів і медіа, а й на громадські організації, правозахисників, викривачів, активістів, науковців, митців та інших осіб, які займаються суспільно значущою діяльністю.
Законопроєкт визначає ознаки, які можуть свідчити про SLAPP: використання владної, фінансової, політичної чи іншої переваги для тиску на відповідача, необґрунтовані або непропорційні вимоги, штучне збільшення судових витрат, затягування процесу, множинні чи скоординовані позови, погрози, переслідування та кампанії з дискредитації громадського учасника.
Однією з ключових новацій є можливість припинити такий судовий процес на ранньому етапі. Відповідач зможе заявити клопотання про закриття провадження через зловживання судовим процесом, а суд – порушити це питання і за власною ініціативою. Після встановлення зв’язку позову з громадською участю та ознак можливого зловживання на позивача покладатиметься обов’язок надати достатнє правове і фактичне обґрунтування своїх вимог та спростувати ознаки зловживання. На час вирішення цього питання інші процесуальні дії у справі не здійснюватимуться. «Детектор медіа» окремо звертає увагу, що механізм має унеможливити повторне подання ідентичного позову після остаточного закриття справи як SLAPP.
У разі встановлення зловживання суд зможе закрити провадження, покласти судові витрати на позивача та накласти на нього штраф у розмірі від 10 до 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Потерпілий також матиме право вимагати відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Додатково передбачаються захист конфіденційних джерел інформації, розширення доступу до безоплатної правничої допомоги та можливість зменшення або скасування судового збору для забезпечення доступу громадського учасника до правосуддя. Громадські об’єднання та інші громадські утворення зможуть за згодою відповідача вступати у відповідні справи та надавати суду свої висновки.
Законопроєкт також передбачає захист від транскордонних SLAPP, зокрема можливість невизнання в Україні рішень іноземних судів, якщо встановлено, що відповідне провадження було зловживанням судовим процесом проти громадської участі.
Чому це важливо: Законопроєкт вперше пропонує створити комплексний механізм протидії використанню судових позовів як інструменту тиску на громадянське суспільство. Особливо важливим є механізм раннього припинення таких справ, оскільки SLAPP може створювати тиск уже самим тривалим і витратним судовим процесом.
Для ОГС законопроєкт передбачає подвійний механізм: організації самі можуть користуватися захистом від SLAPP, а також долучатися до судових справ на підтримку інших громадських учасників.
Прийняття законопроєкту також є частиною виконання євроінтеграційних зобов’язань України та наближення законодавства до Директиви ЄС 2024/1069 щодо протидії SLAPP.
Пропонується оновити порядок діяльності Українського культурного фонду
Про що документ: Законопроєктом пропонується комплексно оновити Закон України «Про Український культурний фонд», зокрема уточнити механізми надання грантової підтримки, проведення конкурсного відбору проєктів, діяльності Наглядової ради, Дирекції та експертних рад Фонду.
- Законопроєкт вводить поняття «довгостроковий проєкт» – проєкт тривалістю від 12 до 36 місяців, який може реалізовуватися протягом поточного та наступних бюджетних періодів. Фонд зможе фінансувати такі проєкти частинами – траншами відповідно до грантового договору.
- Також закріплює на рівні закону поняття «грант», «проєкт», «довгостроковий проєкт» та «рейтинговий список проєктів». Зокрема, грант визначається як цільова допомога у вигляді коштів, що надається УКФ фізичним та юридичним особам на безоплатній і безповоротній основі для реалізації проєкту.
- Пропонується виключити положення про гранти інституційної підтримки, які передбачали можливість підтримки юридичних осіб для забезпечення їх конкурентоспроможності та створення робочих місць в умовах обмежень, пов'язаних із воєнним чи надзвичайним станом, надзвичайною ситуацією або карантином.
- Законопроєкт передбачає сприяння створенню інклюзивних проєктів, розвитку культурного розмаїття національних меншин, спільнот та корінних народів України, української діаспори та задоволення культурних потреб громадян України за кордоном пропонується трансформувати у підтримку проєктів, спрямованих на задоволення культурних потреб громадян України, які проживають за кордоном, та закордонних українців.
- Окремий блок змін стосується конкурсного відбору проєктів, запроваджується додатковий рівень погодження для великих проєктів, уточнюються правила співфінансування проєктів, деталізуються повноваження Наглядової ради, Дирекції та Виконавчого директора УКФ, порядок призначення керівництва Фонду та проведення конкурсу на посаду Виконавчого директора, посилюється регулювання конфлікту інтересів та антикорупційних вимог.
Чому це важливо: Запропоновані зміни безпосередньо стосуються ОГС, які отримують або планують отримувати грантову підтримку Українського культурного фонду. Однією з найбільш практично значущих змін є можливість підтримки проєктів тривалістю до трьох років та їх фінансування траншами протягом кількох бюджетних періодів. Це створює можливості для реалізації довгострокових культурних проєктів, які складно реалізувати в межах одного бюджетного року.
Читайте також: Показники стійкості громадянського суспільства у 2025 році залишилися незмінними попри численні виклики