Травень приніс громадському сектору низку важливих законодавчих ініціатив — від утилізації непридатних товарів гумдопомоги до скасування візових вимог для іноземців-волонтерів. Український незалежний центр політичних досліджень підготував короткий огляд, аби ви нічого не пропустили.
Прийняті нормативно-правові акти
Законопроєкт про скасування візових вимог для гуманітарних працівників та волонтерів на час воєнного стану прийнято за основу
Про що законопроєкт: Він пропонує скасувати обов’язкове отримання довгострокової візи для іноземців та осіб без громадянства з країн з якими Україна має безвізовий режим (за винятком громадян Російської Федерації), які прибули до України:
- для здійснення діяльності у філіях або представництвах іноземних юридичних осіб, що отримують гуманітарну допомогу;
- з метою участі в міжнародних або регіональних волонтерських програмах, а також у діяльності організацій чи установ, які залучають волонтерів згідно із Законом України «Про волонтерську діяльність».
За умови, що ці особи перетнули державний кордон України після 24 лютого 2022 року та подали заяву про оформлення посвідки на тимчасове проживання протягом 60 днів з моменту набуття чинності цим законопроєктом, вони вважаються такими, що тимчасово та на законних підставах перебувають на території України.
Чому це важливо: Документ очікує на друге читання, але таке скасування суттєво полегшить і пришвидшить процес іноземних волонтерів та працівників гуманітарних організацій легалізації в Україні. Це сприятиме залученню більшої кількості кваліфікованих фахівців, що є критично важливим для надання необхідної допомоги населенню, яке постраждало, особливо в умовах триваючої війни та зростання гуманітарних потреб. Крім того, це створить сприятливі умови для ефективної роботи довгострокових волонтерських місій іноземців в Україні. Законопроєкт активно адвокатується ОГС.
Уряд оновив правила утилізації непридатних товарів гуманітарної допомоги.
Відповідні зміни були внесені Постановою № 572
Про що постанова: Відтепер рішення про утилізація непридатної гуманітарної допомоги ухвалюють Київська міська та обласні державні (військові) адміністрації, за винятком лікарських засобів та медичного обладнання, тут діятиме Порядок затверджений Міністерством охорони здоров’я України. Знищення гуманітарної допомоги здійснюватиметься під контролем комісії, у складі представників територіальних органів Держмитслужби, Держекоінспекції, Національної поліції, Держпродспоживслужби та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідних обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій зі складанням акта за результатами процедури утилізації.
Проте, на період дії воєнного стану діятиме окремий порядок:
- Комісії для визначення неякісних/непридатних до споживання товарів гуманітарної допомоги, що потребують знищення, створюватимуться самими отримувачами гумдопомоги, на балансі яких вона перебуває.
- Комісія проводить інвентаризацію таких товарів і складає відповідний акт інвентаризації, який разом з іншими даними, зокрема, обґрунтуванням необхідності знищення неякісних/непридатних товарів (предметів) гуманітарної допомоги протягом п’яти робочих днів з дати його підписання подається місцевому органу виконавчої влади для прийняття рішення про утилізацію.
- Рішення про надання дозволу на знищення неякісних/непридатних товарів чи необхідність утворення комісії для додаткової перевірки приймається протягом 10 робочих днів, в окремих випадках - 15 робочих днів.
- Знищення таких товарів здійснюється суб’єктами господарювання у сфері управління відходами, які мають дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів, а в разі здійснення операцій із небезпечними відходами також мають ліцензію на провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами, на підставі договору із організацією, на балансі якої перебуває гуманітарна допомога та підтверджується відповідним актом.
- Отримувач такої гуманітарної допомоги завантажує такий акт разом із звітом про розподіл і використання гуманітарної допомоги до автоматизованої системи реєстрації гуманітарної допомоги за фактом знищення (видалення) неякісних/непридатних до споживання товарів (предметів) гуманітарної допомоги та надсилає відповідний акт місцевому органу виконавчої влади.
Чому це важливо: Постанова є очікуваним продовженням оновлення сфери правового регулювання гуманітарної допомоги відповідно до вимог воєнного стану. Вона сприяє впорядкуванню процесу поводження з непридатною гуманітарною допомогою, захищає отримувачів від ризиків та підвищує довіру до системи надання й обліку допомоги. Так, запровадження спрощеного механізму на період дії воєнного стану дозволяє отримувачам гуманітарної допомоги самостійно формувати комісії, що пришвидшує прийняття рішень і реакцію на критичні ситуації. А обов’язкова фіксація процедур інвентаризації та знищення через акти й внесення даних до АС ГД забезпечує прозорість і контроль за обігом гуманітарної допомоги.
Уряд змінив порядок державної реєстрації транспортних засобів ввезених як гуманітарна допомога
Зміни затверджено Постановою № 550, до розробки і адвокації якої були долучені експерти Українського незалежного центру політичних досліджень.
Про що постанова: Документом затверджено порядок державної реєстрації транспортних засобів-гуманітарної допомоги, які були ввезені до 05.09.2023 (до набрання чинності Постановою № 953). Відтак, зареєструвати транспортний засіб може не тільки отримувач гуманітарної допомоги, а й набувач. Тимчасовий державний облік транспортних засобів, визнаних гуманітарною допомогою до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2023 р. № 953, здійснюється за заявою набувача, на підставі документів військовослужбовця, копії декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, та оригіналу документа, за яким транспортний засіб передано отримувачем гуманітарної допомоги набувачу.
Чому це важливо: Постанова дає змогу врегулювати транспортні засоби, які були ввезені як гуманітарна допомога за паперовою декларацією. Це усуває невизначеність для організацій та осіб, які фактично використовують такі автомобілі, але не мали змоги здійснити державну реєстрацію. Можливість реєстрації як отримувачем, так і набувачем транспорту спрощує процедуру обліку, підвищує прозорість і контроль у сфері гуманітарної допомоги, що в умовах воєнного стану сприяє ефективнішому використанню ресурсів і зменшує навантаження на благодійні та громадські організації.
Кабінет Міністрів затвердив Дорожні карти, які потрібні для відкриття першого кластера в передвступних переговорах України та ЄС
Дорожні карти стосуються сфери верховенства права, реформи державного управління та функціонування демократичних інституцій. Затвердження цих документів є необхідним для відкриття переговорів про вступ України до ЄС за першим кластером “Основи процесу вступу”. Далі погоджені документи має затвердити Європейський Союз.
Чому це важливо: Дорожні карти є всеохоплюючими стратегічними документами, що визначають комплекс реформ у межах переговорного процесу щодо членства України в ЄС. В рамках Дорожніх карт передбачається розроблення, прийняття та імплементація низки нормативно- правових актів. До процесу були залучені ключові органи державної влади та представники громадянського суспільства, зокрема експерти Українського незалежного центру політичних досліджень брали активну участь в напрацюванні Дорожніх карт. Так, в Дорожній карті з верховенства права експерти УНЦПД сформулювали пропозиції до розділу “Основоположні права” в частині свободи мирних зібрань та свободи об’єднань. Пропозиції стосуються спрощення умов для створення та діяльності громадських організацій та вдосконалення правового регулювання права на свободу мирних зібрань.
Дорожня карта з питань функціонування демократичних інституцій є основним документом, який визначає комплекс заходів, необхідних для зміцнення, відновлення і подальшого розвитку демократичних процесів та інституцій в Україні. Саме ця Карта встановлює основні правові, регуляторні та політичні рамки для ОГС та охоплює фундаментальні для державного ладу процеси, зокрема, вільні та чесні вибори, фінансування політичних партій та виборчих кампаній, медіа у виборчій кампанії, прозорість та підзвітність, ефективність, доброчесність функціонування парламенту та національні правові, регуляторні та політичні рамки для інститутів громадянського суспільства (ІГС). Експерти УНЦПД формували пропозиції до тексту даного документу. Рекомендації наших експертів щодо вдосконалення механізму надання фінансової підтримки ОГС, податкового стимулювання благодійної діяльності та фінансової підтримки ОГС, залучення ОГС до надання соціальних послуг, забезпечення громадської участі, увійшли у фінальну версію Дорожньої карти.
Читайте також: Від представницької до учасницької: нові підходи до демократії в умовах воєнного стану
______________________________________________________________________________________________________________________________________________
🙌 Дякуємо, що ви з нами! Якщо маєте питання або пропозиції, будемо раді вашим відгукам на Facebook-сторінці, підписуйтесь: https://www.facebook.com/UCIPR