За її словами, стійкість українських місцевих громад базується на актуалізованих і міцних соціальних зв’язках, солідарності, високій адаптивність органів місцевого самоврядування у кризових ситуаціях, застосування партисипативної демократії.
Зокрема, експертка виокремила виклики, що послаблюють стійкість: недосконалість законодавства, низька адаптивність ОМС у ситуації війни (переважно сільських і селищних громад), відсутність стратегічного планування громад, брак комунікації ОМС із мешканцями громад, недостатня комунікація ОВА з громадами з питань цивільної безпеки, недостатня увага до прав людини осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, необґрунтоване обмеження ОМС доступу до публічної інформації в Україні, а також соціально-економічні проблеми, проблеми безробіття.
Своєю чергою аналітикиня УГСПЛ Олена Семьоркіна виокремила виклики, які посилюють стійкість громад.
Серед таких: висока адаптивність ОМС міст, наявність в Україні значної кількості проєктів міжнародної допомоги, поширена практика організації та діяльності неформальних мереж, волонтерських ініціатив, інститутів громадянського суспільства, наявність сталих практик неформальної місцевої комунікації, солідарність та ініціативність мешканців громад.
Водночас вона зауважила, що у рамках дослідження були розглянуті базові питання цивільної безпеки: створення й облаштування ЗСЦ3, резервів харчування, питної води, палива (енергоресурсів), систем живлення та опалення; наявність (і якість) систем оповіщення; релокація (евакуація) людей, документів, бізнесу, установ та організацій; міжвідомча координація; системне навчання персоналу та навчання цивільних осіб; прийняття та облаштування ВПО, релокованих установ, підприємств, а також стан забезпечення мешканців громади на інформацію.
Вона також представила напрацьовані рекомендації, що враховують План заходів з реалізації Концепції забезпечення національної системи стійкості.
Зокрема Верховній Раді спільно з всеукраїнськими асоціаціями ОМС та громад, експертними й правозахисними організаціями рекомендується продовжувати аналізувати практику застосування законів України «Про правовий режим воєнного стану», «Про місцеве самоврядування в Україні», а також вчасно реагувати на проблеми бюджетування повноважень ОМС, сприяти відновленню інструментів партисипативної демократії.
Своєю чергою уряду та Генштабу ЗСУ рекомендується запровадити відмінність систем оповіщення (різні звукові сигнали) в надзвичайних ситуаціях природного й техногенного характеру і воєнного стану, а також здійснювати методичний супровід виконання військовими адміністраціями, ОМС вимог щодо оповіщення та інформування осіб із фізичними, психічними, інтелектуальними й сенсорними порушеннями та інших маломобільних груп населення (осіб, які їх супроводжують).
Водночас пропонується сприяти поширенню найкращих практик громад, надавати методичну допомогу в організації стратегічного планування громад, а також із залученням правозахисних організацій надавати консультативну допомогу ОМС для роз'яснення прав людини осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення питань запобігання та протидії дискримінації.
OBA спільно з всеукраїнськими асоціаціями ОМС та громад пропонується надавати методичну допомогу ОМС в актуалізації їхніх рішень, а у випадку їх відсутності - в ухваленні рішень із питань забезпечення цивільного захисту населення громад, з широким залученням мешканців громад до розроблення таких рішень і моніторингу їх застосування.
Також експерти рекомендують уряду спільно з всеукраїнськими асоціаціями ОМС та громад, всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців, всеукраїнськими профспілками опрацювати питання наслідків війни для ринку праці, кадрового забезпечення ОВА та ОМС, підготувати пропозиції щодо зміни ситуації у сфері зайнятості населення в умовах війни, шляхів покращення кадрової політики на місцевому рівні, вивчити питання прогнозування ринку праці в післявоєнний період.
Водночас Уповноваженому Верховної Ради з прав людини та уряду рекомендується запровадити постійний моніторинг і надання методичної допомоги в застосуванні міжнародних стандартів доступу до інформації, принципів партисипативної демократії, Закону України «Про доступ до публічної інформації» органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
Дослідження проводилось у восьми областях України, які мають різний (умовно) рівень безпеки та різний досвід війни, а саме у Івано-Франківській, Закарпатській, Львівській, Запорізькій, Київській, Сумській, Харківській, Чернігівській областях.
Серед методів дослідження: правова експертиза рішень OMC (за потреби також рішень ОВА), запити на доступ до публічної інформації, неструктуровані інтерв'ю.
Нацплатформа реалізується УНЦПД та УГСПЛ у рамках проєкту "Забезпечення стійкості України в умовах зростання ризиків та наслідків війни" за фінансової підтримки Європейського Союзу.