22 лютого в КМДА відбувся круглий стіл «Соціальні послуги сервісних НУО в Києві», під час його були обговорені соціальні послуги для вразливих верств населення. Хоча в місті працюють територіальні центри соціального обслуговування, за даними соціологічного опитування (дивись примітку), 44% опитуваних вважають що держава не турбується про вразливі верстви населення.
Громадські активісти вбачають надання послуг неурядовими сервісними організаціями (НУО) як альтернативу. Для підтримки НУО в місті вже запроваджені цільові програми, серед яких “Соціальне партнерство” та “Турбота.На зустріч киянам”, в рамках яких частина організацій все ж має пільгову оренду приміщення, та забезпечені витрати на комунальні витрати. Але цього не достатньо для безперервного якісного надання послуг. Окрім потреби в приміщенні та базових фінансових витратах, постає кадрова проблема: кількість соціальних працівників зменшується, а запит зростає.
В серпні 2017 року в Києві було запроваджено новий механізм соціального замовлення, який передбачає закупівлю соціальних послуг у НУО шляхом укладення контракту. За його результатами у 2017 році, з 6 лотів тільки два отримали кошти.
“Система поки що недосконала,- зазначають фахівці, - багато складнощів викликає сама процедура подачі документів. Але сьогодні Департамент соціальної політики КМДА спільно з громадськими організаціями працюють над покращенням механізму фінансування соціальних послуг.” На 2018 рік вже заплановано 2,5 млн гривень на закупівлю соціальних послуг у неурядових громадських організацій через соціальне замовлення.
Та проблема якості надання соціальних послуг актуальна не тільки для Києва. Отже, постає питання законодавчого врегулювання та розробки нормативної бази, яка відповідатиме потребам сьогодення. Зокрема, це стосується внесення змін до законопроекту “Про соціальні послуги”, який вже майже рік обговорюється в комітетах Парламенту. Майбутній закон має врегулювати питання щодо співпраці держави, надавачів послуг та отримувачів послуг.
Експерти громадських організацій зазначають, що для сталості послуг, для конкурентності надавачів послуг варто працювати з соціальним страхуванням та методикою “гроші за клієнтом”.
Не менш важливими є підзаконні акти, серед яких регуляції щодо оцінки потреб населення. “Не робіть без нас для нас” - кажуть клієнти НУО, які на жаль виключені з оцінки потреб. Сьогодні процедура оцінки потреб клієнтів обов'язково стосується лише комунальних закладів. Інші надавачі послуг в більшості навіть не знають, про те, що можна подавати власні результати оцінки потреб до місцевих департаментів соціальної політики.
Представники НУО запевняють, що готові працювати, але потребують державної підтримки. “Лише спільними зусиллями можливо досягти результатів” - підсумували учасники обговорення.
Обговорення відбулось в рамках проекту “Соціальні послуги - спільними зусиллями”, що реалізується Українським незалежним центром політичних досліджень спільно з Спілкою Робітничих Самаритян - Грузія за підтримки Європейського Союзу.
Примітка:
Соціологічне опитування проводилось в 6 областях України протягом липня-грудня 2017 року. Впродовж дослідження було проведено анкетування серед прямих отримувачів соціальних послуг (безпосередньо люди, які потребують соціальні послуги та їхні законні представники) а саме, серед осіб з інвалідністю, ВПО та осіб похилого віку. Загальна кількість опитаних осіб - 465, серед яких 338 жінок (73%) та 120 чоловіків (26%) віком від 18 до 91 року.