29 вересня 2017 року в Одесі відбувся п’ятий захід в рамках громадського марафону #Навіщо_Нам_Бути_Разом? Нагадаємо, що марафон проходить за участі УНЦПД, Єдиного координаційного центру «Платформа соціально-гуманітарних ініціатив та інновацій» та за підтримки Посольства Швейцарії в Україні.
Цього разу в обговоренні взяли участь представники місцевих спільнот - учасники АТО, вимушені переселенці, волонтери, журналісти, громадські активісти, зокрема експерт УНЦПД Юлія Тищенко. В центрі дискусії - два питання: як повернути Донбас та яким чином здійснити безпечну реінтеграцію?
Учасники марафону спробували систематизувати порядок денний, поставивши питання, без відповіді на які неможливо визначитися зі шляхами безпечної реінтеграції: «У чому полягає специфіка Донбасу?», «Яким є образ України, яку ми будуємо?», «Що ми розуміємо під самою реінтеграцією?» та, зрештою, «Хто такі ми?»
Журналіст Марк Меєрович висловив думку про те, що реінтеграція насамперед має відбуватися у психологічній площині, адже це - зміна самоідентифікації. Визначальною у цьому процесі є інформаційна складова. Питання про те, чи має вона бути пропагандистською, викликало дискусію. Громадський активіст Артем Рудомьоткін висловився за те, щоб підсилити інформаційні атаки з боку України на тимчасово непідконтрольні території, передавати на Донбас виключно україномовний контент та заблокувати всі спроби контрпропаганди з боку Росії.
Деякі учасники марафону не погодилися з цим, адже, на їхню думку, це є віддзеркаленням російського підходу. Так само спірним залишається намагання деяких українських ЗМІ «звеличувати» успіхи наших військових та загалом подавати інформацію про АТО у чорно-білому світлі, зокрема, називаючи всіх жителів окупованих територій «колаборантами» та «посібниками ворогу». «Чи варто нам використовувати неправду, щоб піднести бойовий дух? Пропаганда закладає підстави майбутньої поразки. На окупованих територіях залишаються люди, які очікують на повернення України. Пропагандою ми їх відштовхуємо», - зауважив один з модераторів марафону, відомий журналіст Андрій Куликов.
Цей підхід розділяє Олег Саакян з Єдиного координаційного центру «Платформа соціально-гуманітарних ініціатив та інновацій»: до квітня 2014 року він жив у Донецьку й був свідком того, що «руський мір» підтримували далеко не всі мешканці міста. У сприйнятті війни та окупації Україна досі послуговується радянськими стереотипами, звідси - ставлення до жителів окупованих територій як до «зрадників». Подолати ці та інші стереотипи можливо шляхом особистого досвіду, спостережень та контактів, - вважає експерт Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко, яка приєдналася до обговорення по Skype. На її думку, безпечна реінтеграція передбачає комплексну політику, яка містить інформаційні, політичні, економічні, правові, соціальні та культурні заходи. «Україна має запропонувати Донбасу більше, ніж Росія», - погоджується громадський активіст Марк Меєрович.
Але, як уточнив громадський активіст Валерій Головко, Україна має прагнути стати «зразком» у втіленні свободи слова, просуванні демократичних цінностей, розбудові громадських інститутів, економічному розвитку та боротьбі з корупцією. Необхідність відповідати на ці виклики і є одним з вагомих аргументів на користь того, що нам варто триматися разом.
