Посібник «Політика щодо Криму. Рекомендації», підготовлений експертами УНЦПД, 14 березня 2018 р. було презентовано в Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб. На презентацію прийшли співробітники МінТОТ, а також чиновники інших міністерств та відомств, сфера відповідальності яких охоплює проблеми анексованого Росією Криму, громадян України, які мешкають на півострові, та вимушених переселенців-кримчан, - Міністерства освіти, Міністерства оборони, Мінрегіонбуду, Пенсійного фонду, СБУ та ін.
Автори дослідження – керівник програми демократичних процесів УНЦПД Юлія Тищенко, експерт УНЦПД та радник міністра інформаційної політики України Юлія Каздобіна, кандидат наук у сфері державного управління Андрій Дуда – комплексно виклали проблеми формування та реалізації державної політики, пов’язаної із захистом прав людини на тимчасово окупованій території, контролем за санкціями з боку України, інформаційною політикою, інституційними та ресурсними проблемами держави у формування політики деокупації.
Юлія Тищенко зауважила на обмежених можливостях держави впливати на ситуацію в Криму, проте зазначила, що «попри відсутність офіційно сформованої стратегії з деокупації Криму, держава чимало робить у тих межах, де вона може діяти». Зокрема, аналітик УНЦПД констатувала, що в силу того, що РФ зробила анексований півострів закритим для правозахисників та міжнародних спостережних місій, є сфери, моніторинг у яких провадити практично неможливо, - зокрема, екологія.
Андрій Дуда під час презентації акцентував увагу на управлінських аспектах. Експерт наголосив, що існують насамперед об’єктивні труднощі, куди він відніс і відсутність в України досвіду спілкування з окупованим територіями. Досвід Грузії, Кіпру, екс-Югославії стосується малих територій та неспівмірний за масштабом виклику, з яким зіштовхнулася Україна у випадку анексії Криму. «Тому Україна не може скористатися цим досвідом», - підкреслив пан Дуда. Та водночас Україна не змогла переформатувати органи влади до нових умов, і ЦОВВ залишилися залежними від старої законодавчої та нормативної бази. Як приклад експерт назвав існування представництва Президента у Криму та часткові функції моніторингу за правами людини в Криму, які є в повноваженнях омбудсмена ВР. «Це створює неправильну управлінську картину, дублювання функцій, зайву витрату ресурсів, - підсумував експерт проекту УНЦПД. – «Точки входу» інформації і «точки виходу» злагоджених управлінських рішень немає. Але такою»точкою», за визначенням, має бути Міністерство з питань тимчасово окупованих територій». Сьогодні, вважає пан Дуда,функціональне навантаження на МінТОТ не співмірне з тією ресурсною основою, якою забезпечив міністерство законодавець.
Перший заступник міністра МінТОТ Юсуф Куркчі погодився з тим, що системності в діяльності органів державної влади бракує і, ознайомившись з посібником, укладеним УНЦПД, стає ще більш очевидним, як різняться погляди та підходи чиновників різних міністерств та відомств до вирішення тих чи інших «кримських» проблем.
Міністр з питань тимчасово окупованих територій Вадим Черниш назвав видання «корисним та потрібним», проте прокоментував, що іноді складно забезпечити зв’язок між формуванням політики щодо Криму та її імплементацією.
Видання «Політика щодо Криму. Рекомендації» — один із кроків для інформування представників органів влади різного рівня, експертів, ЗМІ про ситуацію на Кримському півострові та про основні заходи політики стосовно деокупації, міжнародні документи. Цей посібник побачив світ завдяки підтримці посольства Великої Британії в Україні у рамках проекту «Зміцнення потенціалу урду щодо роботи з вимушеними переселенцями з Криму та його жителями», який реалізує УНЦПД.
Читати електронну версію видання: