21 листопада в Міністерстві з питань окупованих територій відбулася закрита презентація видання «Крим після анексії. Державна політика, виклики, рішення та дії. Біла книга». Видання підготовлено експертами УНЦПД у рамках проекту «Державна політика України щодо Криму: аналіз, моніторинг, експертна підтримка» за сприяння Міжнародного фонду «Відродження».
На презентації були присутні співробітники семи міністерств та відомств, які у своїй щоденній роботі тією чи іншою мірою стикаються з «кримськими» проблемами, що постали після анексії півострова Росією, - Міністерства з питань окупованих територій, МЗС, Міністерства інформаційної політики, Мінсоцполітики, Міністерства культури, Держприкордонслужби та ін.
«Великою роботою, здійсненою насамперед для органів влади» назвав «Білу книгу» міністр з питань окупованих територій Вадим Черниш. І пообіцяв, що його міністерство використовуватиме дослідження УНЦПД у своїй повсякденній роботі, «що потім буде формалізовано в документах державного рівня».
Учасники дослідження з прикрістю констатували, що політика України стосовно окупованого Криму не є чітко визначеною, послідовною, фактично не існувало єдиного державного органу, який би координував дії всіх міністерств та відомств щодо Криму. Міністерство з питань окупованих територій було утворено лише 2016 року, проте, на жаль, воно наразі не набуло впливу на вирішення всіх комплексних питань з деокупації півострова.
Юсуф Куркчі, перший заступник міністра з питань окупованих територій, відзначив, що цінність здійсненого аналітиками УНЦПД дослідження полягає також у систематизації інформації щодо дій Росії в Криму у всіх сферах – політичній, інституційній, гуманітарній, економічній тощо. «Важливо знати, що робить окупаційна влада для того, щоб формувати свої політики. Наприклад, у гуманітарній сфері, в освіті. Навіть у школах Криму чиниться такий ідеологічний тиск, що за кілька років там сформується покоління з мисленням у дусі «руского міра», тож у цьому вимірі в подальшому ми матимемо великий виклик», - вважає керівник Програми підтримки демократичних процесів УНЦПД Юлія Тищенко, яка здійснила загальне редагування видання «Білої книги». Україна має дуже обмежене меню впливу на ситуацію в Криму, проте навіть за таких умов можна вести більш активну комунікацію з кримчанами, вважає Юлія Тищенко. Так, за її словами, попри полегшення умов вступу для громадян України, які мешкають у Криму, цьогоріч лише 150 абітурієнтів з Криму вступили до вітчизняних вищих навчальних закладів. Про нові умови вступу до українських ВНЗ кримчани не були достатньо поінформовані, стверджує Юлія Тищенко.
Розробка державної стратегії комунікації з Кримом тільки почалася і, швидше за все, її буде завершено вже наступного року, засвідчує одна зі співавторів дослідження, аналітик УНЦПД, а віднедавна – також радник міністра інформаційної політики на громадських засадах Юлія Каздобіна. Також, за її словами, тільки зараз почалося налагодження комунікації з кримськими татарами – головною опорою України в Криму.
«Досягнути єдиного бачення вирішення проблем ще складніше, ніж досягнути спільних дій державних органів», - вважає Юсуф Куркчі. Серед низки прикладів перший заступник міністра наводить і проблему зневодненого Північно-Кримського каналу: «Третій рік каналом не постачається вода в Крим. Таким рішенням ми, з одного боку, насолили окупантові, а з іншого – сприяємо засолюванню грунтів, різкому загостренню екологічної проблеми. У майбутньому нам доведеться вкладати мільярди, щоб повернути цим землям родючість. Подеколи за рішенням «гарячих» питань ми не встигаємо бачити стратегію». Дослідження, здійснене УНЦПД, допоможе, на думку пана Куркчі, більш цілісно сформулювати стратегічне бачення держави у шляхах деокупації Криму.
