27.08.2020 року
Важливі зміни рідко даються просто. Тим більше, коли на кону – майбутній розвиток та зміцнення організацій, які працюють з людьми з інвалідністю. Саме такою визначальною зміною для громадського сектору цього року стало запровадження конкурсу на державне фінансування для ГО осіб з інвалідністю. Цьому рішенню передувала масштабна адвокаційна кампанія, яку проводили УНЦПД спільно з ГО осіб з інвалідністю. І ось, 3 березня 2020 року світ побачила постанова Кабінету Міністрів №166, якою запроваджували конкурсні процедури фінансування для ОГС.
Це рішення не лише відкрило можливості для рівного та справедливого фінансування усіх ГО осіб з інвалідністю, але й відчутно спростило саму процедуру участі в конкурсі. Якщо раніше подача заявок на конкурсні відбори передбачала близько сотні сторінок тексту та 10 документів, то тепер від потенційних учасників вимагалося 4 документи та загалом 20 сторінок конкурсних матеріалів.
Ще одна важлива новація: до конкурсів нарешті допустили не лише всеукраїнські, а й місцеві громадські об’єднання, а також місцеві осередки юридичні особи національних організацій.
Не без перешкод, але у правильному напрямку
Тому й не дивно, що конкурс, на який чекали роками і за який щиро вболівали, встиг об’єднати навколо себе сотні представників громадського сектору країни. І хоч не обійшлося без труднощів та каменів спотикань (бо важливі зміни дійсно ніколи не даються просто), процес запущено і його вже не спинити.
“Ми боролися за впровадження такого конкурсу кілька років. До цього державне фінансування отримували тільки близько двадцяти обраних організацій осіб з інвалідністю. Без можливості доступу інших, без зрозумілих механізмів. Натомість сотні інших ГО були змушені існувати без державної підтримки. Цього року, коли конкурс таки запровадили, вперше з’явилася можливість докорінно змінити цю ситуацію”, – пояснює Дар’я Сидоренко, консультантка УНЦПД та член конкурсної комісії конкурсу на державне фінансування громадських об’єднань осіб з інвалідністю.
Новину про проведення конкурсу дійсно зустріли з ентузіазмом з боку організацій, які надають послуги особам з інвалідністю. Хоч процес і відбувався не так гладко, як того б хотілося: у розпал карантину громадським організаціям довелось проводити адвокаційну кампанію проти положення у бюджеті, яке передбачало окреме, показконкурсне, фінансування 4 організацій: Українського товариства сліпих, Українського товариства глухих, Національної асамблеї людей з інвалідністю та Союзу осіб з інвалідністю.
Врешті-решт, у 2020 році дві організації – УТОГ та УТОС – таки отримали без конкурсного відбору близько 47 мільйонів гривень із держбюджету. Решту суми, 15 мільйонів гривень, таки направили на відкритий конкурс.
“В Україні необхідно нарешті запровадити чіткі, прозорі та рівні правила гри для всіх громадських організацій осіб з інвалідністю. Без поділу на “обраних” та “решту”. Такий підхід викликає виправдану недовіру з боку організацій, а це, у свою чергу, ставить під удар репутацію самого конкурсу, коли ніби-то чесний і справедливий розподіл коштів стосується далеко не всіх. Наразі можемо сподіватися, що з наступного року цей поділ нарешті приберуть і всі організації, які поки що отримують своє фінансування поза конкурсом, будуть у рівних умовах з рештою сектору”, – пояснює Дар’я Сидоренко.
Отож, 15 мільйонів гривень. Організації вирішили не втрачати свого шансу та взялися активно готувати заявки на участь у конкурсі. І тут, на жаль, усім причетним сторонам довелось зіштовхнутися зі ще одним каменем спотикання, який виник при проведенні конкурсного відбору – публікацією двох рейтингів кандидатів на входження до конкурсної комісії. Ситуація виникла через ряд помилок, які допустив організатор конкурсу – Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю (далі – Фонд), і її так і не пояснили у публічному полі. Як наслідок, виникла певна недовіра до організації конкурсу. Однак, на щастя, його проведенню та роботі обраної конкурсної комісії це не завадило.
Сталося!
Незважаючи на всі перешкоди, відкритий конкурс відбувся, і це – великий крок для ГО осіб з інвалідністю та всього громадського сектору України. Вперше в історії він дійсно був відкритим – з публічним захистом проєктів та публікацією рішень конкурсної комісії. Переконатися в цьому на власному досвіді уже змогли перші 63 організації-учасники та 13 ГО, які перемогли в конкурсі на держфінансування. Як нещодавно повідомили у Мінсоцполітики, за результатами конкурсного відбору 19 проєктів цих організацій отримають близько 6 мільйонів гривень фінансування. Що особливо важливо, 7 із цих проєктів реалізовуватимуть місцеві громадські організації, 2 – осередки-юридичні особи.
Зауважимо, що участь у конкурсі місцевих організацій – один із важливих здобутків. І ГО вирішили не втрачати такої можливості: із загальних 63 учасників конкурсу 21 були саме місцевими організаціями, ще 21 – осередками-юридичними особами.
Що ж стосується проєктів-переможців, то вони, до прикладу, опікуватимуться питаннями рівного доступу до читання дітей з порушеннями зору, безкоштовно діагностуватимуть проблеми зі слухом у мешканців понад 30 міст України, навчатимуть ГО осіб з інвалідністю основам проєктного та організаційного менеджменту, тим самим покращуючи їх інституційний розвиток та зміцнюючи самозарадність організацій. І це – далеко не повний перелік крутих і важливих речей, які вдасться реалізувати завдяки проведенню відкритого конкурсу.
Водночас, Фонд прийняв рішення про продовження цьогорічного конкурсу та додатковий збір конкурсних заявок. Із 20 по 31 серпня ГО, які не встигли долучитися до першого етапу чи хочуть спробувати свої сили знову, мають можливість подати проєкти на участь у конкурсі. Таким чином ще більша кількість організацій та об’єднань зможуть отримати державну підтримку на власний розвиток та реалізацію соціально важливих проєктів. На кону – 9 мільйонів гривень, а, відтак, посилення соціальної захищеності людей з інвалідністю.
“Важливо, щоб громадські організації скористалися цією можливістю та взяли участь у конкурсі”, – зазначає Дар’я Сидоренко. – “У цьому зацікавлені в першу чергу самі ГО, адже вони працюють для того, щоб допомагати людям з інвалідністю. А чим більше проєктів буде брати участь у конкурсі, тим вищою буде їхня якість. І, відповідно, кращий ефект для головної цільової аудиторії – українців з інвалідністю”.
А далі що?
До речі, якість проєктів, які громадські організації подавали до участі в цьогорічному конкурсі, також неочікувано стала одним із проблемних факторів. Як зазначають експерти, рівень підготовки поданих документів, на жаль, поки залишає бажати кращого. І, відтак, вплинув на відбір проєктів-переможців. Тож водночас із оголошенням про продовження конкурсу, Фонд повідомив і про організацію онлайн-навчань, на яких представників ГО вчитимуть правильно заповнювати та подавати конкурсну документацію.
Загалом же підвищення власних компетенцій у підготовці конкурсних та грантових проєктів має стати одним із стратегічних завдань для ГО осіб з інвалідністю найближчим часом.
“Громадські організації нині мають ряд можливостей для того, щоб удосконалити власні навички та вміння у підготовці проєктів. Зокрема, через відповідні гранти, які практично круглий рік є у доступі для представників громсектору”, – розповідає Дар’я Сидоренко. – “До прикладу, знайти їх можна на віртуальному майданчику Маркетплейс, який спрямований саме на підтримку ГО у питаннях організаційного розвитку та менеджменту. Можливостей безліч. Головне – бажання ними скористатися”.
Продовжений добір заявок на конкурс для ГО осіб з інвалідністю – одна із таких можливостей. Саме тому представникам сектору радять готувати проєкти та пробувати власні сили у конкурсі.
Наразі ж, поки продовжений набір конкурсних проєктів триває, перші переможці очікують на підписання договорів із Фондом. Важливо, щоб це відбулося якомога швидше, щоб ГО мали можливість почати реалізацію своїх проєктів. І вкрай важливо наступного року врахувати всі ті камені спотикання та труднощі, які виникали під час організації першого конкурсу. Адже мова про можливість отримати державну підтримку, зміцнити власну організацію та, що найголовніше, допомогти людям з інвалідністю реалізацією дійсно значимих соціальних проєктів.