14 грудня в гібридному форматі відбулася презентація дослідження “Барометр ОГС за 2023 рік”.
Барометр ОГС — це інструмент, розроблений для оцінки середовища громадянського суспільства в країнах Східного партнерства. Він складається з набору стандартів та показників у 11 різних сферах для вимірювання як законодавства, так і практики. Їх розроблено на основі огляду міжнародних стандартів та найкращих регуляторних практик для врахування потреб та тенденцій в регіоні. Документ має на меті виявлення актуальних ризиків та загроз, перспектив розвитку громадянського суспільства у синергії з бізнесом та владою, а також основоположних прав та свобод людини і громадянина.
Захід вітальними словами відкрили міжнародні партнери Джулія Якобі з Представництва ЄС в Україні та Любен Панов, головний програмний радник ECNL.
Валерія Скворцова, виконавча директорка УНЦПД, поділилася з учасниками хайлайтсами-пріоритетами українського звіту “Барометр ОГС 2023”:
“Війна продовжує негативно впливати на більшість прав, що аналізує Барометр. При цьому, ми маємо позитивні зміни, зокрема в показниках державної підтримки та співпраці між владою та ОГС. Найнижчими показниками залишаються “Обов’язок держави захищати” та “Право на приватність”, які найбільше постраждали в умовах воєнного стану. Також майже всюди прослідковується значна розбіжність між оцінкою за законодавство та практичний вимір його використання. Загальний бал Барометру в 2023 залишається на рівні 2022 року, а саме 4,7 з 7”.
Детально про кожен з 11 показників Барометру ОГС дискутували гості презентації.
Олександр Солонтай, виконавчий директор Агенства відновлення та розвитку звернув увагу на такі аспекти, як розбудова в країні громад та трансформація умов децентралізації:
“Сьогодні створення в громадах замість місцевого самоврядування військових адміністрацій призводить до ліквідації ними процедур, які до війни впорядковували доступ до інформації, консультацій та обговорень тощо. Це негативно впливає на співпрацю ОГС з іншими секторами, а також на роботу місцевих органів з мешканцями. З іншого боку - позитивного, є затверджена Дорожня карта децентралізації, в якій є 4 законопроєкти, які можуть допомогти і посилити місцеву демократію, та розбудову громсуспільства”.
Володимир Шейгус, виконавчий директор ІСАР Єднання, зазначив що зараз роль громадянського суспільства в Україні, що стосується процесів відновлення - надзвичайна:
"На всі виклики, що поставали у 2023 році, громспільнота реагувала реактивно. Волонтерський та гуманітарний сектори, ветеранський рух за останні 12 місяців стали ключовими сферами зосередженої діяльності ОГС. Без громадянського суспільства у цю війну постраждали б не лише соціально-економічні складові держави, а й демократія в цілому, яку ми досягли до 2022 року. Щодо майбутньої участі ОГС у процесах відновлення, вона багатогранна, так як відновлення це і про інфраструктуру, і про релокацію та адаптацію людей, і про психологічне, і про деокупацію тощо. Хто б яку стезю на перспективу собі не обрав, головне, діяти злагоджено, щоб продовжувати мати здорове ГС".
На питання яка перспектива фінансової спроможності для ГО відповіла Інна Підлуська, заступниця директора МБФ «Відродження»:
"Фінансова стійкість впродовж років є однією з тих сфер, де б хотілося бачити більше можливостей. Цього року попит на ресурси величезний. Він зростає зі зростанням викликів. Росте також і рівень довіри до ОГС, до того, що кошти будуть використані якісно, ефективно, прозоро і відповідально. Зростає вміння звітуватися за отримані фінанси. Зростає вміння мобілізувати ресурси і пояснення чому потрібно долучатися і підтримувати ГС. З нового - бачимо, що з'явилося багато нових ініціатив, які мають нові інструменти та нові способи одержання ресурсів. Тому донорам важливо залежно від цієї різної спроможності та сфери діяльності підтримувати та зміцнювати інституційне зростання організацій, надаючи довгостроково, стратегічно і на гнучких умовах кошти, які допоможуть цим ОГС думати про свою місійність більше і краще".
Даниїл Попков, правовий радник ZMINA, розпочав свій виступ з порівняння діяльності правозахисних організації під час війни з імунітетом, який захищає сьогодні організм українського суспільства від вірусів, що зазіхають на його свободу та демократію.
Експерт поділився з учасниками не дуже позитивними цифрами, зафіксованими ZMINA у 2023 році, пов’язаними з кількістю вбивств, поранень, фізичних нападів, знищення і пошкодження майна, порушення приватності та кібератак, переслідування та погроз представникам громсуспільства від представників країни-агресора.
"Законодавча складова також потребує значних доопрацювань та покращень, зокрема маємо виклики, пов'язані з заведенням кримінальних проваджень на волонтерів, загорзами законопроєкту №8084 (про діяльність та реєстраційні процеси ГО), запровадженням постанови №953 (про ввезення та облік гумдопомоги), небезпеками законопроєкту про доброчесне лобіювання тощо.
Не можна розробляти політики без тих, кого вони стосуються, це призведе до негативних наслідків, таких, що політики не працюватимуть або працюватимуть погано, а уряд матиме вагомі репутаційні втрати," - додав правовий радник ZMINA.
Так, викликів в громадському секторі мало не буває.
Чи зазнала змін свобода вираження поглядів в умовах воєнного стану відповів Ігор Розкладай, заступник директорки ЦЕДЕМ:
“Попри війну свобода слова в Україні є. Та це не зменшує масштабів ризикованих зон. Перша з яких - зона цензури. Як у ЗМІ, так і персональна. Друга - доступ до публічної інформації. Третя - захист персональних даних. Четверта і найскладніша - окуповані території. Проте не все так погано. З позитивів - маємо новітні технології (наприклад ШІ) та його можливості, які доречі важливо ретельно вивчати та вміти мудро ними користуватися, так як інструмент може стати в необізнаних руках джерелом дезінформації”.
Чи є налагоджена співпраця з органами державної влади у громадського сектору? Наскільки легко представникам ОГС достукатися до них? Своїм бачення про цей поінт поділилася Ольга Лимар, виконавча директорка Коаліції РПР:
"Влада - це не монолітна структура. З нею в роботі немає єдиного підходу. Найкращим інструментом до залучення громадян до прийняття рішень є публічні консультації. Вони дають гарну можливість напрацьовувати ефективні рішення та діяти також спільно в діалозі з міжнародними партнерами".
Зустріч модеруваd Дмитро Мазурок, координатор УНЦПД проєкту Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства
Переглянути відео заходу можна тут
Захід організовано в рамках проєкту «Барометр ОГС: компас сприятливого середовища та розширення можливостей ОГС», що реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Проєкт реалізується Європейським центром некомерційного права (ECNL) та регіональними партнерами: Transparency International у Вірменії; MG Consulting LLC в Азербайджані; Інститут громадянського суспільства в Грузії; Асоціація Promo-LEX в Молдові; та Український незалежний центр політичних досліджень (УНЦПД)