Після перемоги на президентських виборах у США кандидата від Республіканської партії Дональда Трампа в Україні висловлюються припущення щодо змін у політиці Вашингтона. Щоб зрозуміти лінію поведінки нового американського президента і його команди та зробити висновки для України, слід звернути увагу на програмні документи республіканців, які до того ж отримали більшість і в Сенаті, і у Палаті представників, та врахувати нові глобальні тенденції відчутних змін ситуації в світі.
Зміна політичної палітри світу
Низка цьогорічних світових подій, перш за все вибори президента США, Брекзіт та початок передвиборчої компанії у Франції, продемонструвала, що ситуація у світі змінюється, спостерігається трансформація політичної палітри, її зміщення в бік національно-центричних моделей.
По-перше, відстежується тенденція спротиву тотальній глобалізації, наполягання на вирішенні внутрішніх проблем, що призводить до посилення національних настроїв у різних країнах. Наприклад, більше половини опитаних у Німеччині (57%), Франції (53%) та Італії (51%) не підтримали направлення їхніх національних військових підрозділів для захисту союзників – Польщі і країн Балтії - у випадку агресії РФ проти них. У багатьох країнах популярними стали консервативні політичні сили та політики з популістськими заявами, які відповідали очікуванням електорату. Так, Дональд Трамп у своїх передвиборчих промовах обіцяв об’єднати країну, депортувати усіх нелегальних мігрантів і відділитись від Мексики стіною.
По-друге, слабкість міжнародних організацій, їхня нездатність виконати свою першочергову функцію – забезпечення миру і стабільності - у більшості країн світу призводить до розчарувань їхньою роботою. Ситуація в Україні, на Кавказі, на Близькому Сході, в Африці демонструє безпорадність ключової міжнародної організації – ООН. У Республіканській партії напередодні президентських виборів у США заявили, що «американські платники податків, які є головними спонсорами ООН, вимагають повної прозорості у фінансових операціях її переплачених бюрократів» .
По-третє, глобалізація економіки призводить до перенесення виробництв у країни з дешевшою робочою силою, що призводить до підвищення рівня безробіття в розвинутих країнах та, відповідно, зростання невдоволення населення. Американська економічна дослідниця Гейл Тверберг серед негативних наслідків економічної глобалізації назвала перенесення інвестицій із більш розвинених у менш розвинуті країни . А дослідник Центру оцінок, досліджень і освіти професор Ніколас Положоржіс зазначив, що економічна глобалізація знижує зайнятість в США та підвищує ризики для малого бізнесу . В свою чергу, Дональд Трамп пообіцяв створити для американських компаній такі умови, які примусять їх повернути виробництво в країну.
По-четверте, у багатьох країнах до влади приходять нові люди, які говорять більш зрозумілою звичайним жителям мовою, демонструють людські слабкості, вловлюють настрої різних верств населення, не мають «шлейфів» політичної діяльності . Виборці стомились від одних і тих же обличь. Наприклад, в Болгарії перемогу отримав військовий генерал Румен Радев, а в США – бізнесмен Дональд Трамп. Вони змогли вдовольнити очікування на сильного лідера, здатного гарантувати безпеку країни і успішний економічний розвиток, що й забезпечило їм перемогу.
Це далеко не повний перелік чинників змін у світі, а от перемога Дональда Трампа стала їх яскравим підтвердженням.
В таких умовах Україні буде все важче утримувати увагу світу на своїй головній проблемі – протидії агресії Росії. Адже народи країн світу вимагають від своїх керівників захисту від безпосередніх загроз, таких як злочинність і тероризм, а не від агресії Росії, яка їм видається віддаленою. Для збереження міжнародної уваги до протидії російській агресії Україні доведеться докладати все більше дипломатичних зусиль, та ще й в умовах зниження ефективності міжнародних організацій.
Проте перемога Трампа на президентських виборах у США не означає, що Вашингтон суттєво пом’якшить своє ставлення до Москви. На це вказують політична платформа Республіканської партії та передвиборчі позиції самого Трампа.
Республіканський курс у зовнішній політиці США
Після довгорічного перебування у владі в США демократів змінили республіканці. Окрім обраного кандидата-республіканця Дональда Трампа, Республіканська партія має більшість в американському Сенаті (54 із 100 сенаторів) і Палаті представників Конгресу (244 із 435 місць). Тому на увагу заслуговують концептуальні засади зовнішньополітичного курсу США, за який виступають республіканці. Адже, президент США не є повністю самостійним гравцем і має залежність від Конгресу.
У 2016 році Республіканська партія оновила свої принципи внутрішньої і зовнішньої політики, які зафіксувала у Республіканській Платформі-2016. Ця Платформа та передвиборча платформа Трампа збігаються у ключових підходах.
В цілому, на відміну від демократів, республіканці дотримуються лінії агресивної зовнішньої політики США та збільшення витрат на національну безпеку . Вони, згідно з Платформою, називають себе «партією миру завдяки силі», вірять у винятковість і потужність Америки, прагнуть стабільності у світі, дружніх стосунків з іншими народами, але водночас готові «боротися із світовим злом». Такі ж постулати озвучував і Трамп у своїх передвиборчих промовах: «Ми досягнемо стабільного, мирного світу з меншою кількістю конфліктів і більш спільними позиціями» .
Республіканська партія переконана, що Сполучені Штати повинні сприяти розвитку демократії за кордоном, а їхня національна оборонна система повинна бути готовою до боротьби з загрозою тероризму і розповсюдженням ядерної зброї. «Американські цінності знаходяться під нападом зовнішніх ворогів, і ми вважаємо, що уряд, особливо Державний департамент, повинні захищати наші ідеали», - відзначено у Платформі республіканців .
Приділяючи більше уваги внутрішнім питанням, Республіканська Платформа визначає такі ключові принципи в американській зовнішній політиці: збереження статусу США як найсильнішого і найповажнішого лідера у вільному світі; найбільш професійна і найсильніша на планеті американська армія; модернізовані американські ядерні сили; адаптованість США до протидії загрозам у кіберпросторі; захист фундаментальних прав і розвиток демократії; вільний експорт американських енергоносіїв на зовнішні ринки; міграційна політика, яка відповідає національним інтересам США. Відповідно, і Трамп у своїй платформі зробив акцент на захисті американських інтересів, зокрема економічних, сильній армії, протидії тероризму, кібер-безпеці та оновленій міграційній політиці .
Стратегічними викликами для національної безпеки США республіканці називають воєнну слабкість Штатів, зокрема уповільнення розгортання систем ПРО в Польщі, Чехії й на Алясці заради «підлещування до Росії», яка лише зміцнює свій ядерний арсенал. Тому першочерговою справою президента і Конгресу республіканці визначають відновлення військової потужності США як «наріжного каменю стратегії із стримування агресії і перемоги над тими, хто загрожує національним інтересам безпеки». Закликають республіканці й європейських союзників по НАТО виконати свої зобов’язання та збільшити військові витрати і, одночасно, підтримують розміщення підрозділів НАТО у Польщі. Республіканська партія налаштована дотримуватись «моделі Рейгана» - «мир завдяки силі». Те ж саме заявив і Трамп: «Мир завдяки силі буде в основі нашої зовнішньої політики» .
Стосовно Росії республіканці визначають спільні проблеми – тероризм і розповсюдження ядерної зброї. Вони заявляють про готовність дотримуватись дружньої політики щодо російського народу. «Для народу Росії ми підтверджуємо нашу повагу і нашу рішучість підтримувати дружбу», - сказано у Республіканській Платформі. Водночас республіканці різко критикують силову зміну кордонів у Східній Європі, зокрема в Україні і Грузії, та закликають до покарання винних в агресії.
Виходячи з цього, передвиборчі заяви Трампа про діалог з Росією і перегляд санкцій можна розглядати як намір «зменшити напругу в світі» та елементи технології із завоювання симпатій виборців, яким такі заяви імпонували . Насправді ж Республіканська партія та новобраний президент Дональд Трамп налаштовані на жорстку зовнішньополітичну позицію, у тому числі й щодо Росії, та посилення Америки в світі, що відображено у гаслі республіканців - «Америка відроджується».
Україна на республіканській зовнішньополітичній мапі США
Україна в передвиборчій платформі Трампа не згадується, а от у Платформі Республіканської партії зазначено, що слабке американське керівництво від Демократичної партії дало можливість посилитись Росії, яка окупувала частини України та почала загрожувати країнам Балтії і Кавказу.
Хоча безпековим пріоритетом для США за правління республіканців буде Близький Схід, у контексті протидії ІДІЛ та іншим терористичним організаціям і контролю світових джерел енергоресурсів, але й Україна залишатиметься для Вашингтона важливою державою як одна з найбільших країн в Європі, здатна впливати на ситуа¬цію в Євразії в цілому. Тож, вірогідно, оновлене керівництво США спробує врегулювати російсько-український конфлікт шляхом діалогу, але діятиме рішучіше та з позиції сили . Коли Вашингтон знову переконається, що Росія не виконує домовленості, порушує міжнародне право та обіцянки, Трамп і команда республіканців перейдуть до іншої лінії поведінки. «Ми, разом з нашими союзниками, підтримуємо продовження і, якщо необхідно, посилення санкцій проти Росії до повного відновлення суверенітету і територіальної цілісності України», - сказано в програмному документі Республіканської партії .
У своїй Платформі республіканці також зафіксували надання необхідної допомоги українським збройним силам, що вже реалізується. Сенат і Палата представників схвалили «Бюджет США на 2017 рік на потреби національної оборони», яким сума допомоги Україні у сфері безпеки збільшена на 50 мільйонів до 350 мільйонів доларів . До переліку видів допомоги входять засоби і технічна підтримка моніторингу державного кордону України, підготовки штабних офіцерів та вищого військового командування, радарні системи, протитанкові комплекси, інша технічна та розвідувальна допомога. У випадку ескалації ситуації з боку РФ можна розраховувати, що США погодяться надати летальну зброю, адже за таке рішення виступав кандидат на посаду міністра оборони США Джеймс Матісс.
Водночас виділення Україні допомоги залежить від боротьби з корупцією і марнотратством, що Конгрес назвав обов’язковою умовою. Американська сторона на різних рівнях постійно наголошувала на двох ключових загрозах для України – корупції і відсутності реформ. Команда республіканців не стане винятком. У її Платформі зазначено, що корупція є «ворогом реформ», а республіканський президент має працювати з усіма країнами для досягнення прогресу у протидії корупції. Враховуючи більш рішучі настрої республіканців, українському керівництву слід вдатися до дійсно ефективної боротьби з корупцією, щоб налагодити конструктивний діалог з США.
В енергетичній сфері стосунки будуть розвиватися непросто. З одного боку, заяви Республіканської партії про вільний експорт енергоресурсів на зовнішні ринки для України означає збільшення обсягів американської нафти і газу в Європі, що зменшить її залежність від Росії. Цю ситуацію Україна могла б використати для диверсифікації джерел природного газу. Однак США в Європу постачають газ у скрапленому вигляді, а Україна не має власного LNG-терміналу, тож повинна шукати інші шляхи, як, наприклад, термінали у Польщі чи Хорватії . З іншого боку, кандидат на посаду Держсекретаря Рекс Тіллерсон, будучи президентом компанії Exxon Mobil, завів тісні енергетичні бізнес-зв’язки з керівництвом Росії , що, у випадку схвалення Конгресом його кандидатури, може мати негативний вплив на політику України.
У цілому ж, Україні слід активізувати діалог зі США на усіх рівнях, і в першу чергу, на найвищому. За вісім років свого президентства Барак Обама так і не відвідав Україну, незважаючи на те, що в цілому його політика була про¬українською. Схоже, що Обама не мав потужного меседжу для України, щоб донести його в ході такого офіційного візиту. Тому українському керівництву, особливо після помилок, допущених під час американської передвиборчої кампанії - відверта підтримка Хіларі Клінтон і відмова республіканського кандидата зустрітися з Президентом України, - потрібно докладати максимум зусиль для налагодження ефективного діалогу з президентом Дональдом Трампом та організації його візиту в Україну, що стане потужним поштовхом для розвитку українсько-американських відносин.
Віталій Мартинюк, УНЦПД
УНЦПД, Research Update, рік видання 23. - № (8), 760, 2016