Український незалежний центр політичних досліджень представив звіт за результатами фокус-груп про внесення Конституційний змін щодо статусу Кримськотатарської національно-територіальної автономії, передає кореспондент QHA.
Якісне дослідження проводилося серед шести фокус-груп у Запоріжжі, Херсоні та Львові у липні 2016 року.
Учасниками експертних обговорень стали лідери громадської думки у регіонах — представники громадянського суспільства, журналісти, депутати обласних і міських рад, держслужбовці, політологи. У фокус-групах взяли участь 58 осіб — чоловіки і жінки, представники національних меншин, вимушені переселенці, у тому числі і Криму.
Основні питання на фокус-групах були такими: Яким ви бачите майбутнє півострова? Чи слід змінювати статус кримської автономії шляхом конституційної реформи? Що ви думаєте про автономію в унітарній державі?
Як зазначила голова Ради УНЦПД Юлія Тищенко, метою дослідження було дізнатися думки про можливість створення КТА у різних регіонах України і в різних суспільних середовищах.
У результаті дослідження про ставлення громадян до Конституційної реформи зі створення Кримськотатарської національно-територіальної автономії експерти виділили три групи осіб.
— Перша група — це ті, хто повністю підтримує створення КТА, і це не тільки кримські татари. Серед головних мотивацій — забезпечення внутрішнього самовизначення кримськотатарського народу як корінного народу, що є одним із ключових положень політики деокупації. Друга група вказує, що не проти створення КТА, але імплементувати це буде надзвичайно складно і повернутися до цього питання можна буде тільки після деокупації. Треба відзначити, що гострого заперечення в цій групі не було. Третя група виступила з гострою критикою, висловившись проти будь-яких перетворень. Також противники зміни статусу автономії вказують на складність внесення змін до Конституції України і пропонують проведення всеукраїнського референдуму з цього питання, — сказала Юлія Тищенко на прес-конференції в Києві у понеділок, 5 грудня.
Вона зазначила, що об'єднуючим фактором стало небажання українців залишати Крим у тому статусі, який він має сьогодні.
— У чому були солідарні фокус-групи в різних регіонах, так це те, що однією з причин того, що зараз відбувається у Криму, це форма і філософія сьогоднішньої автономії, адже саме вона заклала можливості політики, яка проходила в Криму останніми роками. Ніхто не стверджував, навіть противники кримськотатарської автономії, що дана система (навіть якби не було анексії) ідеальна і не потребує перетворення. Адже вона спровокувала кримінальний, кланово-олігархічний характер влади в автономії, не враховуючи тих положень, які записані в Конституції, але не розвинені в законодавстві, і які стосуються інтересів усіх етнічних і соціальних груп, що проживають у Криму. А також система надавала підтримку російським політичним силам. Саме це і породило можливість для анексії та окупації, — підкреслила експерт.
Експерт УНЦПД, радник МІП Юлія Каздобіна повідомила, що всі фокус-групи вказували на брак знань у цьому питанні.
— В Україні не вистачає знань про корінні народи, чим вони відрізняються від національних меншин, про різні види автономії, адже існують чіткі установки. Наприклад, в унітарних державах де-юре автономій бути не може, але де-факто це не відповідає дійсності. Також не вистачає знань про саме кримськотатарський народ, його історію та культуру. Хоча після окупації ставлення до кримськотатарського народу покращилося, адже їх стали сприймати як патріотично налаштовану спільність, яка проживає в Криму. Крім того, спільною була думка, що потрібно більше уваги привертати до проблем порушення прав людини на півострові та формування державної політики щодо Криму, — додала Каздобіна.
Основні ж застереження, які назвали фокус-групи під час досліджень, основані на кримських контекстах — як сприйме ці зміни слов'янськабільшість, а також на можливості торпедування цієї теми представниками національних меншин у різних регіонах України. Інакше кажучи, виникають побоювання створення прецеденту для «параду автономій».
Крім того, за словами Юлії Каздобіної, серед перешкод респонденти виділили велику кількість міфів про те, чого насправді хоче кримськотатарська спільнота, говорячи про автономію.
— Нам відомо, що існують сили, які зумисне ведуть дезінформацію серед населення і створюють перешкоди у цьому напрямі, — говорить вона.
Експерти відзначили, що одним із шляхів вирішення проблеми може стати відкрита професійна дискусія щодо статусу Криму після його звільнення і яким чином у цьому контексті будуть гарантуватися права всіх жителів Криму, у тому числі і корінних народів — кримських татар, кримчаків і караїмів.
(QHA, 06.12.2016)
