Юлія Тищенко, експертка Українського незалежного центру політичних досліджень вважає, що громадська блокада Криму привернула увагу до тих проблем, які сьогодні на півострові існують. Також, на її думку, блокада може актуалізувати питання Криму під час міжнародних переговорів. Проте, на думку експерта, на даний момент ситуація з правами людини на півострові лише погіршується.
Андрій Куликов: Перед розмовою про Крим. Екс-мер Києва Леонід Черновецький збирається взяти участь у парламентських виборах в Грузії. Як ви це оцінюєте?
Юлія Тищенко: З однієї сторони це якби кумедна ситуація. Можу навіть припустити, що Черновецький там володіє певними електоральними технологіями, які дозволять йому залучати певні категорії виборців. Я навіть не виключаю, що у нього там можуть бути певні електоральні успіхи. Єдине чого я не можу зрозуміти – невже немає ніяких питань до Черновецького в українських правоохоронних структур?
Андрій Куликов: Як люди оцінюють останні події навколо Криму?
Юлія Тищенко: Якщо говорити про настрої кримчан, які виїхали, то є різні оцінки. Зокрема, низка правозахисних організацій заявила, що блокада є порушенням прав мешканців Криму. Але є і досить чітке опонування цим тезам. Відповідно до Женевської конвенції, відповідальність за забезпечення окупованих територій несе країна-окупант, власне Росія. Тому треба питати з неї.
Що спромоглася зробити громадська блокада Криму – це привернути увагу до тих проблем, які сьогодні на півострові існують. І, можливо, намагання, повернути Крим взагалі в контекст міжнародної політики. Тут не все залежить від України, багато-що залежить від позиції країн-гарантів. Але мені здається, якщо українська сторона зараз сформулює, як вона бачить майбутнє Криму, ми матимемо непоганий шанс. Україна має поставити питання Криму в формат майбутніх перемов, як певний пакет пропозицій. І одна з вимог блокади – це дійсно порушення прав людини в Криму, зокрема, це і права кримських татар, і права українців. Тут, на жаль, ми не бачимо жодної динаміки, ні російська сторона, ні самопроголошена кримська влада не реагують на відповідні вимоги і пропозиції, більше того, ми бачимо погані тенденції щодо збільшення тиску. Ми бачимо щодо членів мусульманської спільноти абсолютно конкретні негативні дії, які збільшились з початком блокади. І це небезпечна тенденція.
Андрій Куликов: Є якась можливість зрозуміти, що думають саме в Криму?
Юлія Тищенко: Якщо говорити про якісь соціологічні дослідження думок кримчан, то з моменту анексії вони неможливі. Якщо говорити про якісь джерела інформації, це в основному спілкування з людьми, я думаю настрої сильно не змінились. Умовно в Криму є 30-35 % тих, хто буде радий будь-якому сценарію, аби там були берізки Росії, і щоб не відбувалось, Україна для них всеодно буде у всьому винна. І є приблизно така ж кількість людей, які очікують змін, повернення в Україну, і це не лише кримські татари.
Іноді, аби людина одужала, потрібно робити дуже неприємні дії. Пігулки можуть бути неприємними на смак, можливо якісь хірургічні речі. Але після цього стан пацієнта може змінитись на краще. Я не знаю, наскільки тут прийнятні ці паралелі, але мені здається, що краще робити бодай такого роду дії, ніж не робити нічого.
Андрій Куликов: Тоді яку гірку пігулку треба випити всім нам тут, на материковій Україні?
Юлія Тищенко: Ну ми її перманентно насправді вживаємо. Проте, мені здається, що одних лише пігулок у вигляді різних заяв замало, і потрібно мати розуміння того, яким би ми хотіли бачити Крим. І певні аргументи, які б дозволили російську сторону посадити за стіл переговорів в міжнародному форматі .
Андрій Куликов: Крим, коли повернеться – він має бути Кримською автономною республікою в попередньому вигляді, кримськотатарською автономією, просто областю чи ще якось?..
Юлія Тищенко: Він має бути національною автономією кримських татар, але з абсолютним гарантуванням представникам всіх етнічних груп та меншин доволі широких прав, свобод та гарантій....