ВАКАНСІЯ ЕКСПЕРТА З ПИТАНЬ МЕХАНІЗМІВ ГРОМАДСЬКОЇ УЧАСТІ
Український незалежний центр політичних досліджень оголошує конкурс на заповнення вакансії Експерт з питань механізмів громадської участі. Проект «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України» опікується покращенням організаційного розвитку і правових умов діяльності організацій громадянського суспільства і здійснюється консорціумом організацій за підтримки USAID.
Основні обов’язки на посаді:
1) здійснення аналізу законодавства (законопроектів) у сфері правових механізмів громадської участі на національному і місцевому рівні, наприклад консультації з громадськістю, громадська експертиза, громадські слухання, місцеві ініціативи, електронні петиції, бюджет громадської участі, загальні збори мешканців, та інше;
2) підготовка пропозицій по покращенню законодавства щодо громадської участі;
3) менеджмент адвокасі-кампаній по просуванню кращого законодавства по громадській участі на національному і місцевому рівні;
4) участь у роботі урядових робочих груп або консультативних органів;
5) проведення адвокаційних публічних заходів (конференцій, круглих столів, мітингів, нарад експертів, тощо);
6) надання консультацій для організацій громадянського суспільства щодо посилення спроможності використовувати механізми громадської участі;
Вимоги до кандидата:
Вища освіта;
Досвід адвокаційної діяльності.
Досвід в сфері законодавства з питань громадської участі.
Досвід моніторингової і аналітичної роботи.
Досвід громадської діяльності.
Перевага надається кандидатам які мають досвід роботи в проектах USAID.
Умови роботи:
Пн-Пт робочі дні
Розмір оплати праці визначається за результатами співбесіди
Для участі в конкурсі до 26 січня 2020 р. (включно) просимо подати:
1. Резюме;
2. Мотиваційний лист, в якому описати свій досвід роботи, компетенції та бажаний розмір
оплати праці.
Зацікавлених осіб просимо надіслати резюме та мотиваційний лист (українською мовою) на адресу електронної пошти This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it. (з назвою теми «Вакансія: Експерт з механізмів громадської участі»).
Інформація про Організацію:
Український незалежний центр політичних досліджень (УНЦПД) - неурядовий позапартійний неприбутковий аналітичний центр, місія якого – сприяння незворотності демократичних перетворень.
Основні сфери діяльності: розвиток громадянського суспільства, утвердження права доступу громадян до виборних посад, підтримка політичної конкуренції, демократична організація системи влади, протидія дискримінації, європейська інтеграція. Проект «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України», що реалізується за підтримки Агентства міжнародного розвитку США (USAID), спрямований на організаційний розвиток ОГС і створення сприятливого правового середовища для
розвитку громадянського суспільства.
Не загубіть нас! Нова локація
Партнери, колеги та друзі УНЦПД!
Поспішаємо повідомити вам, що Український незалежний центр політичних досліджень переїхав до нового затишного офісу. Раді вітати вас за адресою м. Київ, вул. Малопідвальна, 10 (5 хв. від м. Майдан Незалежності), 02000.
ТЕНДЕР НА ЗАКУПІВЛЮ ПОСЛУГ З ВИГОТОВЛЕННЯ ПОЛІГРАФІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ (Продовження терміну)
Український незалежний центр політичних досліджень продовжує тендер на закупівлю послуг із виготовлення поліграфічної продукції. Кінцевий термін подання тендерних пропозицій – 16.01.2020. Дата публікації тендеру 06.01.2020.
ТЕНДЕР НА ЗАКУПІВЛЮ ПОСЛУГ З ВИГОТОВЛЕННЯ ПОЛІГРАФІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ (Продовження терміну) (2)
Український незалежний центр політичних досліджень продовжує тендер на закупівлю послуг із виготовлення поліграфічної продукції. Кінцевий термін подання тендерних пропозицій – 16.01.2020. Дата публікації тендеру 06.01.2020.
Вітаємо зі святами!
Команда Українського незалежного центру політичних досліджень щиро вітає із прийдешнім Новим роком!
Бажаємо всім щасливого 2020 року та хочемо нагадати, що між теперішнім і майбутнім усього секунда.
Тож мрії про майбутнє прямо зараз можуть перетворитися на звершення, варто лише докладати зусиль.
.Тож мрії про майбутнє прямо зараз можуть перетворитися на звершення, варто лише докладати зусиль.
Дякуємо всім партнерам, колегам, друзям УНЦПД! Нехай 2020 рік буде щедрим на успіхи, перемоги й зростання.
Максим Лациба про діалог між владою і громадянським суспільством
Максим Лациба, керівник програми розвитку громадянського суспільства Українського незалежного центру політичних досліджень. Виступ на PlatForum.
PlatForum зібрав понад 400 учасників з усіх куточків України — разом з представниками влади, депутатами та лідерами громадської думки говорили про важливість залучення громадян до діалогу та про роль громадських організацій у ньому.
Еволюція VS революція: чому Україна залишається із розбитим коритом
Еволюція та революція - дві лексеми часто використовують журналісти в заголовках до статей, щоб описати діаметрально протилежні процеси. Але, чи точно еволюція та революція стоять у антонімічній позиції? Обидва способи розвитку подій ведуть у напрямку змін, проте характеризуються різними процесами. Якщо еволюція - це фаза поступового росту, то революція - це механізм вирішення певних проблем, які цьому росту заважають.
Так склалося, що вибори влади в Україні спираються на революційний підхід, коли всі наступні політики намагаються тикнути носом у помилки своїх попередників та заявити про свою готовність вирішувати проблеми.
Досі вигадати новий велосипед ще нікому не вдалося, але подібна комунікація знаходить відгук в аудиторії, на яку вона націлена, і таки проводить політичну силу до влади.
Чим шкодить державі такий підхід?
Наша "революція" поки складається лише з гасел, що вміло пропонують політтехнологи, але не передбачає реальний механізм вирішення проблеми від політиків. Оскільки заявлені меседжі треба виконувати, то нова влада, відмовившись від напрацювань попередників, зроблених помилок та реальних кейсів, провадить свою політику.
І тут треба розуміти, що п'ять років, з огляду на життя людини, це значний термін: дитина за свої перші п'ять років життя формується у власній системі координат, визначними в якій стають мова, цінності, ставлення до хорошого та поганого, вираження власного "я", батьків, оточення.
А от в історії держави цей період можна вважати лише маленькою засічкою. Неможливо життя держави міряти п'ятирічками, адже для якихось змін треба кілька підписаних законів, а іншим - 5-10-15 років на те, щоб пройти фази росту.
Тому, якщо кожні п'ять років пропонувати нову реформу освіти чи економіки, що суперечить досвіду попередників, то, замість змін, можна залишитися тільки із розбитим коритом.
А як щодо еволюції?
Еволюція являє собою переважно поступові кількісні зміни, що ведуть у результаті і до певних якісних змін.
Це плавне накопичення змін, що підвищує рівень розвитку суспільного організму і тим самим виражає прогрес, прогресивну еволюцію.
Еволюційний шлях складніший, він вимагає від суспільства включення в усі процеси, починаючи від постійної громадської участі та контролю місцевої влади.
Основним недоліком еволюційного підходу є те, що маси в умовах суцільної недовіри до влади дуже ідеалізують її представників та їхню роботу, тому кожна невдача завжди помітніша та більш обговорювана, ніж досягнення.
Люди хочуть швидкого результату, і коли якісно нових втілень за кілька років роботи не відбувається, то революційні настрої народу, що приводять нових людей до влади, перетворюються на каталізатор, який цю владу хоче швидше передати далі, в інші "нові" руки.
Лілія Короп для liga.net
Реінтеграція: соціологічний інтерфейс
12 грудня Верховна Рада продовжила дію закону «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» до 31 грудня 2020 року включно. Таким чином утворила люфт для напрацювання законопроєктів щодо реінтеграції тимчасово окупованих територій. Паралельно експерти із Національної платформи «Діалог про мир та безпечну реінтеграцію» розпочали тур регіонами України, щоб обговорити з місцевими громадами ефективну модель реінтеграції і забезпечення національної єдності всередині країни. Інакше кажучи, визначити шляхи врегулювання конфлікту на Донбасі, залучивши громадськість до пошуку певних компромісів. І Вінниччина стала першою областю, де відбулося експертне обговорення. Саме цей регіон прийняв 12 тисяч вимушено переміщених осіб, які досить успішно інтегрувались у місцеву громаду і наразі не виокремлюють себе в особливу групу.
Вивчаючи успішні кейси Вінниччини, представники Національної платформи наголошували, що обов’язковою складовою безпечної реінтеграції має стати політика національної єдності та соціальної згуртованості, щоб деокупація не обернулася «втратою великого на шляху повернення малого». Зі свого боку вінницький актив нагадував про запобіжники та «червоні лінії», наголошуючи, що рухатися навмання до реінтеграції не можна. Має бути об’єднавча стратегія для всієї країни. Адже зараз важливо не лише повернути Донбас і Крим, а об’єднувати всю країну завдяки новим смислам, відзначив голова Інституту соціальних досліджень і політичного аналізу, викладач Донецького національного університету ім. В. Стуса, політолог Володимир КІПЕНЬ. Кілька місяців тому він спільно з колегою Сергієм Бондаренком провели дослідження «Особливості комунікації з мешканцями тимчасово окупованих територій (оцінка та пошук нових моделей)» на замовлення Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України. Отримані висновки далекі від оптимізму, який демонструє нинішня влада.
«ТЕМА МИРУ НА ДОНБАСі ЗАЛИШАЄТЬСЯ ОДНІЄЮ З НАЙБІЛЬШ КОНТРОВЕРСІЙНИХ»
— Ніхто не каже про те, що реінтеграція не потрібна. Але процес цей досить контроверсійний і суперечливий. А все через те, що Україна чим далі, тим більше рухається не в напрямку національної єдності, а в напрямку дезінтеграції, роз’єднання, — говорить Володимир Кіпень. — І пов’язано це з кількома речами. Одна з ключових — це відсутність у політичного класу сконсолідованої, прийнятої суспільством стратегії розвитку країни. Відсутність того, що можна назвати об’єднавчим «проєктом України». Якщо раніше Порошенко та його політична сила пропонували такий проєкт як національно-консервативно-проєвропейський, то зараз він практично відкинутий. І хоча менша частина суспільства все ще підтримує цю лінію, разом з тим понад 70% людей проголосували за новий проєкт. Але що він представляє, яку Україну будує нова влада? Ніхто не знає! Навіть відомі українські експерти знизують плечима, бо забагато взаємосуперечливих дій. Через це множаться ризики і дезінтеграційні речі, десь уже проявлені, а десь ще латентні та малопомітні.
І от саме тема миру на Донбасі залишається однією з найбільш контроверсійних, бо вона досі не визначає, в чому має бути національна єдність щодо миру. Запит високий, але зміст дуже різний. І значна частина суспільного активу категорично не приймає того порядку денного, який пропонує нинішня влада. Це коливання між «зрадою» і «перемогою» ні до чого хорошого не призведе. Більше того, якщо говорити про реінтеграцію окупованих територій, то дослідження нашого Інституту зафіксували не зближення в орієнтаціях більшості населення так званих «Л-ДНР» з орієнтаціями всієї України, а навпаки, поглиблення розходження. Це результат багатьох факторів, зокрема недооцінки комунікаційної складової політики деокупації щодо населення за лінією розмежування. І виходячи зі стану настроїв людей (я не кажу вже про псевдовладу, бойовиків), орієнтуватися на реінтеграцію в більш-менш швидкій перспективі також не доводиться. Тому наміри забезпечити діалог, який дав би якусь консолідовану позицію перспективного плану щодо мирного забезпечення реінтеграції, — це досить благородний намір. Але об’єктивних підстав для його успішної реалізації на сьогодні поки що немає.
«УКРАЇНСЬКА МОДЕЛЬ КОМУНІКАЦІЇ З НАСЕЛЕННЯМ ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ ПРОГРАЄ РОСІЙСЬКІЙ ПРОПАГАНДИСТСЬКІЙ МАШИНІ»
— Чому? Що вам вдалося з’ясувати під час досліджень?
— Отримали важливі дані щодо стану масової свідомості населення тимчасово окупованих територій. Використовували три основних методи збору інформації — експертне опитування, фокус-групи та глибинні індивідуальні інтерв’ю. З експертів опитували громадських активістів, журналістів, науковців, більшість із них вихідці з Донецької області, які перебувають у статусі внутрішньо переміщених осіб. Загалом це 26 осіб. Також у межах дослідження було проведено дві фокус-групових дискусії в Покровську і Маріуполі з числа ВПО Донецької області та людьми, які проживають за лінією розмежування. Особливо цінними стали десять глибинних індивідуальних інтерв’ю з жителями Донецька, які постійно там проживають. До речі, такі інтерв’ю проведені вперше на окупованій незаконними збройними формуваннями території. Досі в практиці досліджень українськими соціологами такого не було. Це робить дослідження більш релевантним.
У результаті ми з’ясували, що за останні п’ять років окупації кількість людей на цих територіях, які позитивно ставляться до України, зменшилася і продовжує зменшуватися. За досить одностайними оцінками і експертів, і переселенців із лінії розмежування, і проінтерв’юйованих жителів Донецька, наявна українська модель комунікації з населенням окупованих територій серйозно програє російській пропагандистській машині та колабораціоністським ЗМІ псевдореспублік.
«У ЖИТЕЛІВ ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ ФОРМУЮТЬ ВІДЧУТТЯ, НІБИ УКРАЇНА — ЦЕ «КРАЇНА-НЕВДАХА»
— Тобто жителі ОРДЛО — не просто відділені від України інформаційно, а й віддаляються смислово?
— І це результат провальної інформаційної політики, яка тепер несе загрози національній безпеці України в інформаційній сфері. Маю на увазі підрив Російською Федерацією та контрольованими нею сепаратистськими угрупованнями сприйняття цілісності та цінності України як незалежної держави, її органів управління. У жителів тимчасово окупованих територій формують відчуття, ніби Україна — це «країна-невдаха». Хоча більшість опитаних експертів вважає, що інформаційну політику щодо жителів окупованих територій необхідно будувати навколо розуміння, що вони є громадянами України, і треба робити все, щоб повернути їх в Україну і забезпечувати їхні права, як і всіх громадян.
На основі відповідей ми виокремили різні групи людей за ставленням до України. Їхню величину оцінювали по-різному. Ми зафіксували значну розбіжність у ставленні до України серед вихідців із Донбасу, які живуть на мирній території, і тих, хто зараз мешкає в Донецьку. За судженнями учасників фокус-груп, приблизно 60% — це люди з антиукраїнськими поглядами (вони виступають «За Україну союзну з Росією», «За ДНР як незалежну державу» і «За Росію, в складі якої Донбас»). Майже 30% — це люди, які або за Україну, або за Україну з Донбасом на особливих умовах. Решта — десь 10% — їм байдуже, яка влада, або не визначилися з власними ідеологічними вподобаннями.
Серед опитаних жителів Донецька оцінка наявності й чисельності різноорієнтованих груп обумовлена їхніми власними політичними позиціями щодо України та колом особистого спілкування. Ті, хто відносить себе до груп, які хочуть бачити Донбас у складі Росії чи як «незалежну республіку», стверджують, що таких поглядів дотримуються від 75% до 60% усіх жителів. Інші — це байдужі нейтрали. Вони також або заперечують наявність проукраїнських орієнтованих груп, або кажуть, що таких — не більше, ніж 10%.
Проукраїнськи орієнтовані донеччани зовсім по-іншому оцінюють приналежність своїх співгромадян до тих чи інших груп. Вони вважають, що групи «За Донбас в Україні з особливим статусом» і «За єдину Україну» становлять на непідконтрольних територіях 25—40%. Десь 40% виступають за входження в Росію і до треті — це ті, хто не визначився, хто сприйме будь-яку владу. Ті, хто займав нейтральну позицію, стверджували, що такої думки дотримуються від 50% до 80% людей, а інші здебільшого хочуть у Росію.
Опитані жителі Донецька помітно критичніше оцінюють частку проукраїнськи орієнтованих жителів ОРДЛО і більший відсоток надають антиукраїнським групам порівняно з оцінками більшості експертів. Якщо згрупувати, то люди, які займають антиукраїнську позицію в Донецьку, становлять приблизно від 40% до 50%. Люди, які розглядають варіант повернення до складу України на різних умовах, — від 20% до 30%. Решта — 30—40% — не мають чітко визначених позицій і готові підлаштуватися до будь-яких умов чи влади.
«У ЛЮДЕЙ ПО ОБИДВА БОКИ ФРОНТУ Є ЗАПИТ НА ІНФОРМАЦІЮ ІЗ УКРАЇНИ»
— То виходить, що фактично кожен третій-четвертий мешканець Донецька має проукраїнські погляди і хоче повернути Донбас в Україну.
— Більше того, всупереч домінуючому контролю РФ та «ДНР» над інформаційним простором окупованих територій та «сірої» зони, у людей по обидва боки лінії фронту є запит на інформацію із України. Але вони шукають той контент, який вгамував би їхні страхи та побоювання. Серед найбільш гострих тем, які хвилюють мешканців окупованих територій, є питання припинення вогню, мова, релігія, трактування історії, відносини між Україною та РФ, «нав’язування» непритаманних для Донбасу цінностей та ідей. Серед затребуваних — це переважно побутова тематика (отримання пенсій, оформлення документів, надання допомоги тощо), потім розвиток економіки та політичної сфери, демонстрація турботи держави про людей, які перебувають під окупацією. Слід також зазначити такі теми, як розвінчання проросійських та російських міфів, визначення чіткого спільного майбутнього України й Донбасу. І власне, на це має бути спрямована інформаційна політики держави, бо неврахування інтересів цільових груп може призвести до негативних наслідків — від нерозуміння сутності й змісту державної політики до її подальшого відторгнення. Втратити ці 30% не можна.
— До речі, газету «День» доставляють у прифронтові райони разом з хлібом. Цією діяльністю займається волонтерка Анна Домбровська. І все ще за благодійні внески. Невже держава не розуміє, що надходження, забезпечення українського контенту в «сірі» та окуповані території, — це питання номер один?
— На сьогодні, на жаль, проукраїнські жителі Донбасу мають лише відносно вільний доступ до соціальних мереж. Українського радіо і телебачення там практично не існує. Держава давно мала б суттєво підсилити передачу українських ТБ і радіо каналів за лінією розмежування. Навіть якщо для цього немає технічних можливостей, можна змістити увагу на використання всіх можливостей неформальних каналів передачі інформації — від соціальних мереж до громадських активістів, працівників українських закладів та особистого спілкування чиновників з населенням. «День» знайшов вихід, і гадаю, мешканці прифронтових територій вдячні за українську змістовну газету.
«НИНІШНІ ДІАЛОГИ НАГАДУЮТЬ МОНОЛОГИ МІЖ «ГЛУХИМИ» ТА «СЛІПИМИ»
— За результатами досліджень ви напрацювали рекомендації для профільного міністерства? Про що в них ідеться?
— Перш ніж запроваджувати реінтеграцію окупованих територій, потрібно напрацювати стратегії інформаційної інтеграції Донецької та Луганської областей, налагодити інформаційно-комунікаційну політику щодо населення за лінією розмежування, залучивши широке коло зацікавлених. Не хочу нікого образити, але нинішні діалоги за мир і безпечну реінтеграцію нагадують монологи між «глухими» та «сліпими». Об’єднувати країну треба на нових смислах стратегії майбутнього, причому орієнтуватися слід на різні верстви населення.
Якщо говорити про жителів Донбасу, то це два напрямки. Перший — це інформаційно-психологічна підтримка людей, які розглядають Україну як свою державу і розглядають Донбас як частину України на особливих умовах. Другий — дискредитація ідей «русского мира» та дій РФ, формування сумніву та недовіри до представників так званих Л-ДНР та Російської Федерації. Загалом для України варто створити мапу національних наративів і використовувати її за всіма інформаційними напрямками. Головне завдання — сформувати єдине наповнення інформаційного поля керованими смислами у формах і змістах. Це серйозна робота, але ніхто не казав, що боротися з російською «машиною» буде легко.
Джерело: day.kyiv.ua
ОГОЛОШЕННЯ ПРО ПРОВЕДЕННЯ ТЕНДЕРУ НА ЗАКУПІВЛЮ ПОСЛУГ З ВИГОТОВЛЕННЯ ПОЛІГРАФІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ
Український незалежний центр політичних досліджень оголошує тендер на закупівлю послуг із виготовлення поліграфічної продукції. Кінцевий строк подання тендерних пропозицій – 28.12.2019
Дата публікації тендеру 18.12.2019.
Регіональна платформа у Вінниці "Посилення соціальної згуртованості"
У межах проєкту "Національна платформа: діалог про мир та безпечну реінтеграцію" стартували роботу регіональних платформ із Вінниці. На заході "Посилення соціальної згуртованості: досвід Вінничини" зібралися експерти проєкту, предстваники місцевої влади, громадські активісти. Координатори робочих груп платформи Юлія Тищенко, Олег Саакян, Володимир Лупацій окреслили напрямки роботи своїх команд та вислухали доповіді гостей щодо ситуації в області.
Про що експертам вдалося дізнатися від місцевих представників влади та громадського сектору?
5 головних тез:
1. У Вінниці не прийнято розрізняти поняття ВПО та місцевої громади — всі вже єдина громада. Іноді переселенці навіть ображаються, коли їх виокремлюють в особливу групу.
2. У Вінницькій області до 12000 ВПО, це небагато, переселенці отримали гарне ставлення від місцевої громади, але досі існує недостатній рівень державних програм щодо житла, роботи, права вибору для ВПО, й переселенці відчувають це дуже гостро.
3. Не дуже активні були ВПО на виборах, де мали право голосувати: 2958 заяв на зміну місця голосування на 1 тур президентських виборів. При цьому до 700 людей — з Донецької області, трохи менше — з Луганської та АР Крим.
4. На сьогодні ВПО не може скористатися системою електронних послуг, які надає адміністрація, тому що ці послуги надаються за місцем реєстрації.
5. У ГО, які працюють із переселенцями, бракує психологів, а у їхніх клієнтів є велика проблема з психологічним станом. Так само є і брак юристів. Найважче було в 2014-2015 роках, коли переїзди були більш масовими, а довіра до переселенців була низькою.
Національна платформа започаткована у лютому 2018-го року. Це дискусійний майданчик для обговорення питань врегулювання конфлікту на сході України і безпечної реінтеграції. Ініціатива реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу в межах проєкту “Побудова стійкості до конфлікту шляхом діалогу”. Національна платформа передбачає посилення консенсусу та стійкості в Україні щодо попередження та вирішення конфліктів через розширення громадської участі у мирному процесі; надання пропозицій владі у виробленні відповідних політик, у тому числі щодо питань безпечної реінтеграції та національної єдності, а також забезпечення суспільної обізнаності у цих процесах.
Продовжуємо тендер на постачальника послуги підтримки офісної техніки та мережі організації
Український незалежний центр політичних досліджень (УНЦПД) продовжує тендер на постачальника послуги підтримки комп’ютерної, офісної техніки та мережі організації. Тендерні пропозиції надсилайте до 19.12 включно.
Очікувана тривалість надання послуги – до 29.11.2020 р. включно з можливістю подовження договору.
Від постачальника послуг очікується:
забезпечення роботи серверів організації;
забезпечення належного функціонування внутрішньої мережі та доступу до Інтернету;
забезпечення безперебійної роботи сайтів організації, пошти та програм організації;
встановлення програмного забезпечення на нові комп’ютери та підключення нових пристроїв (принтери, факси, сканери, проектори тощо);
телефонні, онлайн та особисті консультації для співробітників у разі проблем з програмами чи комп’ютерною технікою;
установка, підтримка та оновлення програмного забезпечення;
дрібний ремонт комп’ютерної техніки;
підбір та встановлення нової оргтехніки або деталей до наявної техніки;
придбання комплектуючих для комп’ютерної техніки;
вирішення конкретних проблем з роботою програмного забезпечення у співробітників організації.
Кваліфікаційні критерії:
Суб’єкт підприємницької діяльності згідно із законодавством України (юридична або фізична особа). Необхідно надати скан-копії реєстраційних документів, що засвідчують юридичний статус суб’єкта господарювання, місце реєстрації (виписка з ЄДР про державну реєстрацію, свідоцтво/довідка платника податків, інші документи за наявності);
Знання та володіння програмами UNIX (Free BSD), Windows, Web mail (mail server), Web server;
Можливість забезпечити цілодобову безперебійну роботу серверів організації;
Наявність сертифікатів адміністрування програм Windows, UNIX
Ключові критерії оцінки конкурсних пропозицій та вимоги до їх підготовки на сайті УНЦПД у розділі "Тендери".
Контактна особа: Скворцова Валерія, This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it. (044) 537-37-80 або (063) 23 47 440
Припинення вогню та розведення військ на Донбасі: безпекові та гуманітарні аспекти
Запрошуємо взяти участь у панельній дискусії на тему “Припинення вогню та розведення військ на Донбасі: безпекові та гуманітарні аспекти”.- Коли: четвер, 28 листопада 2019 р. з 09:30 до 13:00.
- Де: конференс-зала БЦ "Леонардо" (м. Київ вул. Б. Хмельницького 17/52)
До участі запрошені:
- Маурі Коскела, бригадний генерал, президент Асоціації миротворців Фінляндії;
- Марк Етерінгтон, заступник Голови спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні;
- Оксана Коляда, міністр у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України;
- Євгеній Марчук, четвертий Прем’єр-міністр України; представник України у Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації в Донецькій і Луганській областях у 2018 – 2019 рр.;
- Олексій Ноздрачов, начальник Управління цивільно-військового співробітництва Збройних Сил України;
- Валентин Бебик, координатор, гуманітарних проектів міжнародного благодійного фонду “Карітас України”;
- Олег Саакян, координатор робочої групи та співзасновник Національної платформи “Діалог про мир та безпечну реінтеграцію”;
- Анна Окінчіц, голова місії організації “Людина в біді” в Україні;
- Галина Петренко, директорка ГО “Детектор медіа” та інші.
Детальну програму заходу можна переглянути за посиланням: http://bit.ly/2rbzTgI
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/GAnQuphbFgjjhiyP9
Національна платформа започаткована у лютому 2018-го року. Це дискусійний майданчик для обговорення питань врегулювання конфлікту на сході України і безпечної реінтеграції. Національна платформа передбачає посилення консенсусу та стійкості в Україні щодо попередження та вирішення конфліктів через розширення громадської участі у мирному процесі; надання пропозицій владі у виробленні відповідних політик, у тому числі щодо питань безпечної реінтеграції та національної єдності, а також забезпечення суспільної обізнаності у цих процесах. Ініціатива реалізується у партнерстві з Комітетом з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин Верховної Ради України IX скликання та за сприяння Європейського Союзу в рамках проєкту "Побудова стійкості до конфлікту шляхом діалогу".