31 травня 2018 року в Дніпрі відбувся круглий стіл на тему «Війна, мир та реінтеграція: внутрішньополітичні ризики найближчого року», який пройшов в рамках громадського марафону #Навіщо_Нам_Бути_Разом? Модерувала дискусію експерт Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко.
Експерти, представники місцевої влади, громадські активісти, учасники АТО та волонтери обговорили, що таке безпечна реінтеграція, якими є її складові, а також що потрібно робити прямо зараз, щоб повернути не тільки «території та будівлі», але й людей.
Учасники круглого столу дійшли спільного висновку: реінтеграція стосується не тільки тимчасово окупованих територій - це процес, який має охопити всю Україну.
Більш того, як зауважив виконавчий директор Центру соціальних досліджень «Софія» Володимир Лупацій, відцентрові тенденції сьогодні властиві багатьом країнам Європи, отже «політика реінтеграції» має бути підвищена у своєму статусі. Це не секторальне питання, а ключовий момент національної безпеки.
Практичний вимір політики реінтеграції в Україні - залучення громадянського суспільства (без поділу на «місцевих» та «переселенців») до її проектування.
Як наголосили декілька учасників, на звільнених територіях сходу можуть бути впроваджені певні «пілотні проекти», які, з одного боку, мотивують жителів ОРДЛО «бути з Україною», а з іншого - дадуть шанс всій країні. Так, за словами учасника АТО Дмитра Кошки, після звільнення Донбасу там необхідно створити «ідеальні умови» з точки зору безпеки, сприятливого бізнес-клімату, інноваційної освіти та якості інформаційного контенту.
Політолог Владислав Романов висловився ще категоричніше: «Донбас має стати територією інноваційного розвитку. Адже що там відновлювати? Шахти, яким вже по 80 років? Саме там ми можемо започаткувати економіку та інфраструктуру «по-новому». І в разі успіху звідти почнеться технологічний і соціальний ривок України».
Інша важлива складова реінтеграції - інформаційна. «Без перемоги в інформаційній війні не буде єдиної країни», - вважає депутат Дніпровської міської ради та громадська активістка Анастасія Староскольцева.
Але наразі з цим багато проблем.
За словами волонтерки Наталії Хазан з «Фонду оборони країни», радіо т зв. «ДНР» можна почути навіть на кордоні Дніпропетровської області - у нас все ще немає симетричної відповіді. Певний час волонтери з Дніпра своїми силами видавали газету «Шляхами Донбасу» для українців «з того боку», але зараз цей проект зупинений через нестачу коштів.
Експерт з комунікацій Владислав Михєєв вважає, що реінтеграції сприятиме поширення «історій успіху» вихідців з Донбасу, які обрали Україну і змогли започаткувати тут власний бізнес. «Саме через таких людей ми вже реінтегруємо Донбас», - підкреслює він.
Громадські активісти з Дніпра переконані: коли йдеться про реінтеграцію, перш за все потрібно визначити, що можна зробити тут і зараз. Звідси - декілька висновків. З одного боку, люди розуміють, що волонтери не можуть повністю замінити державу. Тому очікують від неї плідного співробітництва з таких гострих питань, як житло для переселенців, працевлаштування учасників АТО, їх взаємодія з ОТГ та багато інших.
З іншого боку, для дніпровців очевидно, що стратегію реінтеграції не можна нав’язати «зверху», адже для дуже багатьох українців це не якась абстракція, а їх особиста історія.
На думку політолога Олега Саакяна, президентські та парламентські вибори, які відбудуться в Україні у 2019 році, дають шанс «масштабувати» до національного рівня проекти місцевих громад, спрямовані на реінтеграцію. Адже ті, хто йдуть у владу, мають прислухатися до суспільної думки.
За словами експерта Юлії Тищенко, готовність почути громадянське суспільство і разом з ним формувати «дорожню карту» реінтеграції - питання ефективності держави.
Громадський марафон #Навіщо_Нам_Бути_Разом? проходить за підтримки Посольства Швейцарії в Україні та за участі Українського незалежного центру політичних досліджень і Єдиного координаційного центру «Платформа соціально-гуманітарних ініціатив та інновацій».