В умовах відсутності активних бойових дій на сході України протягом вже більше, ніж одного року, однією із головних загроз життю як українських військовослужбовців, так і українців, які проживають в зоні проведення АТО, стали міни, нерозірвані снаряди та залишки вибухових пристроїв, якими практично усіяна територія Донбасу. Саперні підрозділи Міністерства оборони й ДСНС України працюють над їх ліквідацією. Однак, досвід Західних Балкан, територія яких до цього часу ще повністю не очищена, показує, що комплексне й ефективне вирішення цієї проблеми можливе завдяки всеохоплюючому гуманітарному розмінуванню, з використанням міжнародної допомоги та досвіду.
Прихований ворог
Майже щодня в новинах повідомляється про підриви наших воїнів на розтяжках, мінах й інших вибухових пристроях. Дуже часто з’являються повідомлення про поранення і навіть загибель цивільних осіб, які в умовах відсутності активних бойових дій намагаються налагоджувати своє мирне життя, але залишки кровопролитних боїв несуть їм серйозну загрозу. Згідно із звітом Норвезької народної допомоги, з травня 2014 року по жовтень 2015 року на Донбасі загинуло 8 дітей і 204 дорослих , що становить 80% усіх втрат серед мирного населення. Смерть в результаті підривів складає велику частку й серед українських військовослужбовців.
Ніхто зараз точно не може сказати, скільки і де залишилось мін та нерозірваних вибухових пристроїв. Розмінування територій здійснюється з врахуванням ситуації, яка дозволяє чи перешкоджає проводити такі роботи. Керівник спеціального підрозділу ДСНС України Олег Бондар у грудні 2015 року повідомив, що від початку військової агресії вже розміновано близько 95 кв. км звільнених територій та знешкоджено понад 45 тис. боєприпасів . За повідомленням Міністерства оборони України, з початку проведення антитерористичної операції й до 22 квітня 2016 року військові сапери знешкодили майже 110 700 мінно-вибухових пристроїв. Але залишилось ще в десятки разів більше.
Окупована частина Донецької і Луганської областей становить близько 18 тис. кв. км, а з врахуванням прилеглих районів, не менше 20 тис. кв. км підлягає комплексній перевірці та очищенню, оскільки на ній можуть знаходитись міни і залишки вибухових пристроїв. За оцінками Офісу ООН з координації гуманітарних питань, оприлюдненими у листопаді 2015 року, забрудненою тільки вздовж лінії зіткнення є територія площею 300 кв. км . На звільнених територіях вже можна проводити такі роботи, а на тимчасово окупованих – лише після їх звільнення, але готуватись треба сьогодні. Простим зняттям виявлених мін тут не обійтись. На Донбасі необхідно проводити так зване «гуманітарне розмінування».
Поки що в зоні АТО здійснюється несистемне розмінування місцевості, переважно вздовж лінії розмежування, та окремих об’єктів у звільнених районах. В рамках роботи Тристоронньої контактної групи у Мінську у грудні 2015 року було визначено 12 пріоритетних ділянок для розмінування в так званій «сірій зоні», що планувалось завершити до кінця березня 2016 року. Однак, на сьогодні немає інформації про завершення цих робіт, які ускладнені постійними обстрілами з боку бойовиків.
Балканський досвід післявоєнного очищення територій
Після тривалих воєн Балканський регіон зіткнувся з новою проблемою – гибеллю мирного населення від мін і нерозірваних боєприпасів. Тому там розпочали гуманітарне розмінування, яке відрізняється від звичайної ліквідації мін. Для місцевого населення байдуже, як воно називається, головне – щоб можна було вільно пересуватися і займатись господарською діяльністю там, де ще зовсім недавно велись бої. Як організувати розмінування – важливо для керівництва країни та міжнародних організацій, які допомагають у його проведенні. Ключова різниця в тому, що звичайне розмінування проводиться саперними підрозділами на конкретній місцевості чи об’єкті, де виявлені вибухові пристрої. Гуманітарне ж розмінування, як зазначено у Центрі розмінування Сербії, передбачає комплексний підхід до усієї території, де тривали бойові дії, і включає огляд усієї території, визначення сумнівних районів, виявлення ділянок із мінами та залишками вибухових пристроїв, проведення їх очищення. Після гуманітарного розмінування місцевість стає повністю придатною для використання.
Процес очищення території країни від мінних і вибухових пристроїв є довготривалим. Для прикладу, територія окремих країн Західних Балкан до цього часу повністю не очищена, хоча війна там закінчилась майже двадцять років тому.
За даними Хорватського центру розмінування, який є окремою урядовою установою, площа території, на якій можуть знаходитись вибухові пристрої, на сьогодні становить 481 кв. км. У 1996 році така площа становила 13 тис. кв. км, або 23% території країни . У Сербії неочищеними ще залишаються 19 кв. км території (без врахування Косово). Найгірша ситуація у Боснії і Герцеговині (БіГ), оскільки війною було охоплено 2/3 території держави, або близько 32 тис. кв. км, а на площі в 4,2 тис. кв. км було встановлено наявність мін і вибухових пристроїв. На сьогодні, за даними Центру розмінування БіГ, неочищеними все ще залишаються 1 176 кв. км території. Жертвами мінно-вибухових пристроїв з 1996 по 2014 роки стали 8 300 жителів БіГ.
Територія на сході України, яка потребує очищення, приблизно така ж як і в балканських країнах. Звичайно не вся територія містить міни і нерозірвані вибухові пристрої, але перевірку слід проводити комплексно, як це відбувається на Балканах. Тому в гуманітарному розмінуванні територія поділяється на три категорії: сумнівна поверхня (де можуть бути міни і вибухові речовини); забруднена територія (де вже виявлені міни і вибухові речовини); очищена територія (безпечна для людей). За досвідом Хорватії, забруднена територія складає 36% сумнівної поверхні. Тобто, забруднена територія на сході України може становити щонайменше 7-8 тис. кв. км. Скільки ж потрібно буде Україні часу і зусиль для її очищення?
Розмінування в Україні – роки, мільярди і міжнародна допомога
Якщо врахувати досвід Хорватії і БіГ, то цим країнам потрібно було більше 20 років для розмінування своїх територій. Завершення остаточного очищення Хорватії передбачене на 2019 рік, а БіГ потрібно буде ще близько 5 років. Втім, значна частина територій цих країн вкрита горами і на 60-70% лісами, особливо у БіГ, що суттєво ускладнювало роботи з перевірки і розмінування. Тому слід очікувати, що такі ж роботи в Україні будуть проведені швидше. Отже, за наявності необхідного фінансування, роботи з повного гуманітарного розмінування Донбасу можуть тривати до 15 років. «Я думаю, що розмінування Донбасу потягне не один мільярд гривень. А про повну безпеку життєдіяльності громадянам можна говорити через 10-15 років», - заявив начальник групи координації протидії саморобним вибуховим пристроям Управління екологічної безпеки та протимінної діяльності Міністерства оборони України полковник Сергій Зубаревський у лютому 2016 року .
Фінансування є важливою складовою очищення пост-воєнних територій. Наприклад, з метою очищення території Хорватії площею 104 кв. км від вибухових речовин на 2015 рік було заплановано 28,7 млн. євро. Всього ж на десятирічний період 2009-2019 років Національною програмою з розмінування території було передбачено 550 млн. євро. для очищення 954,5 кв. км. Фактично для очищення 1 тис. кв. км території потрібно близько півмільярда євро. Зараз важко порахувати, скільки Україні потрібно буде коштів для очищення території від мін і вибухових речовин, оскільки конфлікт ще триває, а саперні підрозділи вже проводять фрагментарне очищення звільнених територій, але загальна сума може сягнути 10 мільярдів євро.
Без міжнародної допомоги для розмінування Донбасу Україні не обійтись. Знову ж таки можна скористатись досвідом балканських країн. Там донорами розмінування стали Європейський Союз, ПРООН, США (Міжнародний трастовий фонд), Туреччина, Норвегія (Норвезька народна допомога), Японія, Канада, Китай та інші країни, але й також недержавні організації та приватні підприємці.
Щодо України, роботи з розмінування території на сході держави вже мають міжнародну підтримку. Про допомогу Україні заявили в НАТО, ЄС, ОБСЄ, ООН, Женевському міжнародному центрі гуманітарного розмінування, а також окремих країнах.
2 жовтня 2015 року у Парижі між лідерами України, Франції і Німеччини була досягнута домовленість про те, що Париж і Берлін допоможуть Україні в розмінуванні території, що здійснюватиметься під егідою ОБСЄ. Безпосередньо діяльністю з гуманітарного розмінування займається Координатор проектів ОБСЄ в Україні, що відображено в пріоритетах його діяльності на 2016 рік, а загальний бюджет на проекти ОБСЄ в Україні цього року був збільшений з 3 до 3,6 млн. євро. В рамках проекту ОБСЄ «Допомога уряду України в очищенні території на Сході України від залишків війни» у грудні 2015 року була запущена електронна система ІМСМА, яка дозволяє складати карти потенційно небезпечних ділянок та містить базу даних про розміновані об’єкти. Поставляється обладнання, проводяться навчання українських саперів та інформаційні кампанії у навчальних закладах та для цивільного населення зі звільнених територій.
До діяльності ОБСЄ з розмінування приєднався Женевський міжнародний центр гуманітарного розмінування, який проводить заходи з допомоги у підготовці необхідної нормативно-правової бази України, надання рекомендацій в організації роботи та здійснення гуманітарного розмінування.
В НАТО ще минулого року оприлюднили намір створити новий цільовий фонд з надання Україні допомоги у розмінуванні, але рішення досі не схвалене. Ближчим часом в рамках програми Альянсу «Наука заради миру» в Україну має надійти обладнання для розмінування – два повних комплекти від автомобілів до спеціального одягу. На базі Центру розмінування Збройних сил України у Хмельницькій області здійснюється підготовка українських саперів зі знешкодження та протидії вибуховим пристроям.
В Україні у січні-лютому працювала технічна місія ООН щодо оцінки потреб у протимінній діяльності у складі експертів Програми розвитку ООН (ПРООН), Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) та Служби ООН з розмінування (ЮНМАС), які оцінили масштаб загроз. Місія підтвердила необхідність систематичної координації дій, поліпшенні обміну інформацією та активізації гуманітарної протимінної діяльності.
Домашнє завдання України
Україна не повинна сподіватись лише на міжнародну допомогу, яка без систематизації робіт буде малоефективною. На сьогодні функції гуманітарного розмінування покладені на Спеціальний центр швидкого реагування та гуманітарного розмінування ДСНС України, для якого розмінування є лише однією із функцій. Як свідчить балканський досвід, для швидкого і ефективного проведення робіт з розмінування на Донбасі необхідно створити національний центр гуманітарного розмінування.
Центр гуманітарного розмінування має бути окремою урядовою структурою, здатною взяти на себе функції координації робіт з розмінування на національному рівні, забезпечити співпрацю на міжнародному рівні та працювати за програмно-проектним принципом. Такий підхід дозволить об’єднати національні структури з розмінування (у складі ДСНС, МО, ДПС, МВС), залучити зовнішню допомогу від міжнародних фондів та задіяти приватних й іноземних фахівців. Центр має здійснювати планування, координацію і контроль діяльності з гуманітарного розмінування. Безпосередньо роботи з розмінування мають проводити спеціалізовані підрозділи або компанії, які мають реєстрацію за міжнародними стандартами, що є вимогою міжнародних донорів. Без створення такої структури Україні буде важко залучити необхідні ресурси для очищення нашої землі від мін і вибухових пристроїв. Можливо тому задеклароване рішення щодо цільового фонду НАТО з розмінування до цього часу не схвалене.
Після створення та ефективної діяльності такого центру гуманітарного розмінування роботи з очищення територій, де велись бойові дії або були окуповані, будуть проведені комплексно, якісно і максимально швидко. Тільки після проведення робіт за схемою гуманітарного розмінування земля Донбасу дійсно стане безпечною для українців, щоб вони не наражались на небезпеку підірватись на залишках вибухових пристроїв, як це неодноразово траплялось і трапляється до цього часу із залишками ІІ Світової війни.
УНЦПД, 22 рік видання, №30/753, 30 квітня 2016 року
Віталій Мартинюк, Олена Зварич, УНЦПД