Економічні стосунки з окупованим півостровом : перервати не можна відновити

Економічні стосунки з окупованим півостровом : перервати не можна відновити

17 січня 2016 року набула чинності постанова Кабінету міністрів від 16 грудня 2015 року, згідно з якою Україна припинила товарообіг з Кримом. До того, через умову визнати Кримський півострів незаконно окупованою територією України, Російська сторона відмовилася продовжувати контракт, за яким протягом 2015 року здійснювалося постачання електроенергії до окупованої АРК. Цим подіям передували декілька буремних місяців громадянської блокади Криму, ініційованої предствниками Меджлісу кримськотатарського народу. Наскільки ефективною була блокада? Чого вдалося і чого не вдалося досягти її організаторам? І, зрештою, що далі?
За визначенням, захід є ефективним, якщо він дозволяє досягти поставлених завдань із найменшими затратами. Якщо розглядати громадянську блокаду та її вимоги саме під таким кутом, її результати є змішаними. Пригадаймо цілі та завдання блокади.
Від російської влади її учасники вимагали:
• Звільнення українських політв'язнів, яких тримають під арештом як у Криму, так і на території Росії
• Припинення політично мотивованого кримінального та адміністративного переслідування громадян України в Криму.
• Усунення незаконних перешкод для роботи кримськотатарських та українських ЗМІ, безперешкодного допуску в Крим іноземних журналістів і міжнародних спостерігачів.
• Зняття заборони на в'їзд у Крим лідерам кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву і Рефату Чубарову, активістам національного руху Ісмету Юкселю і Сінаверу Кадирову.
Серед вимог до української влади була відміна закону про ВЕЗ «Крим», а також припинення постачання електрики на територію півострова.
Згідно із Законом про ВЕЗ, серед іншого, підприємства, розташовані в Криму було звільнено від сплати податків до українського бюджету, а українські підприємства, які продають свої товари півострову, фактично стали експортерами і були звільнені від сплати податку на додану вартість. Їх також було звільнено і від сплати акцизного податку. Різниця у ціні та пільгові умови постачання товарів для підприємств-нерезидентів призвели до налагодження схеми контрабанди українських товарів до Росії через Крим, в результаті цього великий бізнес мав надприбутки, податки сплачувалися до бюджету країни-окупанта, а бюджет України зазнавав втрат.
Контракт на постачання електроенергії, підписаний 28 грудня 2014 року, також зазнав нищівної критики. У ньому йшлося про постачання електрики до “Кримського федерального округу”, що є визнанням анексії Криму, з кримського боку під контрактом стояв підпис колишнього прем’єр-міністра Віктора Плакіди, який зараз посідає посаду Генерального директора Державного унітарного підприємства «Крименерго» та знаходиться у розшуку в Україні за звинуваченнями у державній зраді, а суперечки між сторонами мали вирішуватися у московському суді.
Крім цього, учасники посилалися на норми міжнародного гуманітарного права, згідно з якими відповідальність за забезпечення окупованої території лежить на окупантові. Ще одним аргументом на користь припинення енергопостачання стала наявність великого угрупування російських військ на території Криму. Україна має припинити допомагати окупанту їх утримувати.

Чого вдалося досягти?

Аналіз вимог блокади показує, що вона була не надто ефективною з точки зору тиску на російську владу. Жодного з політичних в’язнів звільнено не було: фігуранти так званої «справи 26 лютого» в Криму, а також інші політичні в’язні - Надія Савченко, Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Генадій Аффнасьєв та ін. - продовжують перебувати в російській в’язниці. Репресії, обшуки та залякування в Криму продовжуються і навіть посилюються. Незаконні судові процеси тривають. Ситуація для ЗМІ та журналістів на півострові не змінилася. Заборону на в’їзд до Криму для лідерів кримськотатарського народу знято не було.
Заяву так званої прокурора «Республіки Крим» Наталі Поклонської, що було дозволено в’їзд голові Меджлісу Рефату Чубарову, можна вважати радше знущанням. «Ми чекаємо громадянина Чубарова – нехай приїжджає до нас. Органи попереднього слідства його тут чекають у Криму», – написала вона на своїй сторінці у Facebook. Єдиним зрушенням став допуск на територію Криму наприкінці січня 2016 року Місії Ради Європи з прав людини. Але стверджувати, що це стало саме наслідком блокади, не доводиться, адже над цим питанням доволі довго працювало багато людей та установ.
Блокада виявилася набагато більш дієвою для впливу на українську владу. Постачання електрики на територію півострова було припинено повністю, і жодних переговорів між сторонами стосовно його відновлення не відбувається. Що ж стосується товарної блокади, то заборону на постачання товарів до Криму було введено не шляхом відміни закону про ВЕЗ «Крим», як того вимагали протестувальники, а шляхом прийняття Постанови Кабінету Міністрів, якою було обмежено поставки товарів до Криму і встановлено перелік соціально значущих продуктів харчування, які дозволено ввозити.
Серед важливих досягнень блокадитакож привернення уваги до питання окупованого Криму як всередині України, так і на міжнародному рівні. В результаті не лише було прийнято згадані вище рішення, але й Президентом було анонсовано, що Крим буде пріоритетом української політики на 2016 рік. Також, Президент анонсував, що ініціюватиме перемовини у форматі Женева плюс, на порядку денному яких стоятиме питання Криму. Перекриття каналу контрабанди через Крим до Краснодарського краю Росії Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров також вважає дуже важливим досягнення.
Отже, організаторам громадянської блокади не вдалося вплинути на Російську Федерацію, але в результаті їх зусиль припинення товарообігу та енергопостачання стали офіційною політикою держави Україна щодо окупованої території і питання Криму стало в центр уваги.

Блокада в контексті повернення Криму

Припинення постачання товарів та електрики на окуповану територію не було кінцевою метою блокади. На переконання організаторів, така політика має призвести до збільшення ціни утримання Криму та ще більше знекровити російській бюджет, який вже потерпає від санкцій та падіння ціни на нафту, таким чином змушуючи Росію відмовитися від Криму. І хоча, для точних розрахунків потрібні конкретні цифри, навіть без них можна відмітити деякі тенденції, які дають відповідь на питання, чи буде така політка ефективною надалі.
Очевидно, що після запровадження енергетичної блокади витрати на енергозабезпечення в Криму зросли, адже замість електроенергії, що постачалася з України, окупаційній владі довелося екстреним порядком завозити велику кількість палива для дизельних та газотурбінних генераторів, доставляти на півострів додаткові мобільні генератори, завозити персонал для їх обслуговування, будувати мережу електропостачання, та в авральному порядку добудовувати енергоміст Тамань-Крим, першу нитку якого планувалося закінчити наприкінці грудня 2015. Разом з тим, для досягнення поставленої Україною мети важливим є не лише сам факт збільшення видатків, а й те, як саме вони розподілилися і якими вони будуть надалі.
На сайтах органів державної влади Російської Федерації не вдалося знайти документів, які б підтверджували, що в зв’язку з блокадою Криму з російського бюджету було виділено додаткові кошти. Кошти на придбання та доставку палива для генераторів, які забезпечують соціально важливі об’єкти у розмірі 401 мільйон рублів, було знайдено в бюджеті Криму за рахунок зменшення асигнувань на міністерства. Так, за повідомленням так званого Міністра фінансів Криму Володимира Левандовського, 4 грудня асигнування на Мінкурортів було зменшено на 4 млн рублів, Мінінформу – на 3 млн рублів, Мінпромполітики – на 10,6 млн рублів, Мінтрансу – на 320,5 млн рублів, МінЖКГ - на 57,6 млн рублів. Станом на 20 лютого ця сума зросла до 540 мільйонів, як повідомив так званий «голова Криму» Аксьонов на зустрічі з президентом РФ Путіним. За його оцінками, така сума не є критичною для бюджету півострова (бюджет півострова на 2015 рік складав 66,5 мільярди рублів).
Втрати від блекауту понесла промисловість півострова. 8 січня так звана «віце-прем'єр» Криму Євгенія Бавикіна повідомила, що по всіх підприємствах промислового сектору в результаті перебоїв електропостачання збиток склав 900 мільйонів рублів (понад $12 мільйонів). Оборонно-промисловий комплекс зазнав збитків у 180 мільйонів рублів. 16 січня “голови міста” Севастополя Сергій Меняйло повідомив, що збитки міста від блекауту склали 350 мільйонів рублів (близько $4,7 мільйона) без врахування втраченої вигоди. Він також заявив, що ця сума не є остаточною, адже блокада триває. За словами кримської «влади» питання компенсації збитків вирішується з федеральною владою. Наскільки швидко його може бути вирішено і чи буде його вирішено взагалі, поки що невідомо. Доходи російського бюджету на 2016 заплановано у 13,5 трильйонів рублів, отже навіть якщо збитки буде компенсовано, їх обсяг не видається критичним.
Значних зазнав втрат малий та середній бізнес. За оцінками Аксьонова, втрати комерційних підприємств склали приблизно 480 мільйонів рублів. Через збитковість в результаті блокади планується припинити діяльність найбільшого виробника молочної продукції півострова “Криммолоко”. Малий бізнес в Керчі було примусово відрізано від централізованої системи електропостачання, з вимогою переходити на автономні джерела. В Сімферополі було введено обмеження на час роботи розважальних закладів та закладів громадського харчування, а у час найбільшого навантаження на енергетичну систему вони мають працювати лише від генераторів. Втрати понесли рітейлери, для яких стало невигідно тримати заморожені продукти та продукти, що швидко псуються.
Незважаючи на заяви «влади» Криму, що ситуацію було стабілізовано, на півострові продовжуються відключення електрики. За офіційною інформацією, владі вдалося забезпечити електрикою майже всі соціально значимі об’єкти, такі як лікарні, водогони та каналізацію. Віялові відключення житлових масивів продовжуються, зросли ціни на продукти харчування, ціни на комунальні послуги зростають і зростатимуть надалі. Разом з тим, постачання електрики на військові бази не припинялося. За свідченнями мешканців військового містечка під Севастополем, у них вдома світло не вимикали. Заводи, що працюють з оборонними замовленнями, забезпечено електрикою і працюють у штатному режимі, як за рахунок централізованої, так і за рахунок автономної генерації.
Незалежне від України електрозабезпечення Криму було у планах Москви з перших днів окупації, і на його впровадження в бюджет було закладено кошти. Блокада змусила окупаційну владу збільшити затрати як на будівицтво, так і на додаткове паливо. Разом з тим, можна говорити про те, що коли Крим буде інтегровано до російської енергетичної системи, ефект блокади значно зменшиться, адже не потрібно буде більше закуповувати паливо, а будівництво вже буде завершено. Очевидно, що в Росії це розуміють, і будівництво йде пришвидшеними темпами.
Також, не варто забувати, що Росія сама контролює власні витрати на Крим, і може зменшувати їх власним рішенням за рахунок інших статей. Так, вже можна говорити про те, що цього року зменшилися суми субвенцій кримському бюджету у порівнянні з минулим роком: 43,46 мільярди рублів у порівнянні з понад 50,702 мільярди. Також, активно відбувається перерахунок пенсій, за результатами якого суми нарахувань доволі часто зменшуються.
Отже, відповідь на питання, чи збільшить блокада затрати окупанта на утримання Криму: у короткостроковій перспективі так, але не критично. У довгостроковій перспективі цей ефект зникне. Отже, мета завдати вирішальної шкоди Російській Федерації та змусити її відмовитися від Криму завдяки блокаді, у довгостроковій перспективі виглядає недосяжною.

Що далі?

Наразі Україна припинила поставки води, електрики та товарів. Така політика не призвела до катастрофічних наслідків, але, серед іншого, завдає шкоди як економіці України, так і економіці півострова. Очевидно, що умови, на яких протягом 2014-2015 років здійснювалося постачання товарів та електрики на територію АРК, не є прийнятними. Разом з тим, є низка факторів, які, скоріш за все, штовхатимуть уряд до перегляду поточних рішень.
По-перше, закон про ВЕЗ «Крим» не було скасовано, збереження схем, які він уможливлює, лишається вигідним олігархам, а його дію можна відновити рішенням КабМіну. Постанова Кабінету Міністрів від 16 грудня дозволяє енергопостачання до Криму за рішенням РНБО. Також, ще на етапі громадянської блокади голова Меджлісу кримськотатарського народу заявляв про тиск з боку міжнародного співтовариства щодо її припинення.
Економічна ситуація в РФ має тенденцію до занепаду, а, отже, з часом потреба в українських продуктах на півострові зростатиме. Відповідно, зростатиме і мотивація завозити товари до Криму контрабандою, адже різниця у ціні продуктів в Україні та в Криму є доволі суттєвою. Закони економіки говорять про те, що там, де є попит, буде і пропозиція. Отже, зростатимуть корупційні ризики, а бюджет України не отримуватиме потенційних податків.
Питання економічних зв’язків між сувереном та окупованою територією є внутрішньодержавним. Воно не регулюється міжнародним правом, адже окупована територія не є самостійною державою, а, отже, не є і суб’єктом міжнародних відносин. Разом з тим, незаконна окупація частини суверенної території іншою державою не звільняє суверена від його зобов’язань у галузі міжнародного права, включаючи зобов”язання в галузі прав людини.
У світі існують приклади як повного переривання будь-яких стосунків, так і поступового відновлення стосунків шляхом торгівлі та дипломатії другого напряму. Другий підхід домінує у ситуаціях довготривалої окупації. Наразі, ознак, що конфлікт навколо Криму буде розв’язано протягом найближчого часу, не спостерігається, а, отже, Україна має розробляти довготермінову політику.
І якщо буде прийняте рішення налагоджувати економічні зв’язки з окупованою територію, Україна може і має керуватися трьома міркуваннями: власної безпеки, своїми зобов’язаннями щодо дотримання прав людини та державними інтересами. І лише від України залежить чи будуть такі інтереси справді державними, чи вона і далі створюватиме умови для наживи декількох наближених до влади олігархів.

УНЦПД, 22 рік видання, №20/744, 10 березня 2016 року

Юлія Каздобіна

Breadcrumbs