Справа Крисіна – наслідок недієвої системи відповідальності суддів

УНЦПД підтримує ініціативу громадських організацій і звертається до органів суддівського самоврядування із вимогою переглянути процедури дисциплінарної відповідальності суддів і складу органів суддівського врядування з тим, щоб система нарешті очистилася від тих людей в мантіях, які свідомо порушують закон.
Сьогодні система дисциплінарної відповідальності суддів фактично не працює. Звільнено лише 10% суддів, які виносили вердикти щодо активістів Майдану в 2013-2014 рр, а цього року Вища рада правосуддя, яка опікується дисциплінарною відповідальністю суддів, відкрила лише 3,7% проваджень з усіх дисциплінарних скарг. Судді і надалі впевнені у своїй безкарності та непідзвітності суспільству, йдеться в заяві, яку підписали Український незалежний центр політичних досліджень, Фундація DEJURE, Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан», ГО “Детектор медіа”, Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва.
Остання справа, яка обурила суспільство, - вирок щодо Юрія Крисіна, одного з “тітушок”, причетного до вбивства журналіста В’ячеслава Веремія під час Майдану. 22 грудня суддя Шевченківського районного суду Києва Олег Лінник засудив Крисіна лише до 4 років умовно, навіть попри те, що вже будучи на лаві підсудних, Крисін був причетний до вчинення двох інших злочинів. Наступного дня суддя Лінник змінив тримання під вартою на домашній арешт для інших “тітушок”, звинувачених у замаху на вбивство учасників Революції Гідності. У справах екс-беркутівців, звинувачених у тяжких злочинах та звільнених іншими суддями, звинувачені за короткий час опинялися у РФ.
Усі ці рішення, наголошено в заяві неурядових організацій, ухвалені дискредитованими суддями, чиї дії вже мали ознаки не тільки дисциплінарних проступків, але й злочинів. Проте органи, які б мали забезпечити очищення суддівського корпусу від таких суддів, провалили це завдання. Той самий суддя Лінник є одним із “суддів Майдану”, який ухвалював неправосудні рішення проти учасників поїздки до Межигір’я у 2013 році. Справу щодо нього закрили через півтора року винятково у зв’язку із закінченням строків притягнення до відповідальності.
У листопаді 2017 року у Вищій кваліфікаційній комісії суддів успішно пройшов кваліфікаційне оцінювання суддя Олег Присяжнюк, який відпустив під домашній арешт екс-беркутівця Віталія Гончаренка. Пройшли його і 5 суддів апеляційного суду Київської області, які у часи Майдану позбавляли громадян водійських прав за поїздку до Межигір’я.
У той же час прокуратура застосовує репресивні механізми проти самих активістів. Нещодавно трьом членам Автомайдану вручено підозру за посягання на державного діяча (ч.2 ст. 346 ККУ) через те, що вони на мітингу кинули 3 яйця у депутата від БПП Олега Барну. Тепер їм загрожує від 4 до 7 років ув’язнення.
Відповідальні за таку ситуацію, в першу чергу, органи суддівського та прокурорського врядування, які не в змозі забезпечити належне виконання суддями та прокурорами своїх обов’язків, а також чинні політичні еліти, які контролюють систему правосуддя і використовують її не для захисту прав людини, а в своїх політичних цілях.
Подібна ситуація тільки продовжує нагнітати невдоволення у суспільстві, сприяє зростанню зневіри у позитивні зміни та реформи, збільшує недовіру до влади та радикальні настрої суспільства. Усі представники теперішньої політичні еліти прийшли до влади завдяки Революції Гідності, однією із основних вимог якої була і є реформа та перезавантаження системи судочинства.
«Для того, щоб ця ситуація змінилася, потрібно переглянути процедури дисциплінарної відповідальності суддів і складу органів суддівського врядування, щоб вони могли незалежно та неупереджено очищувати судову систему від суддів, які порушують закон», - йдеться в заві.

Назад до переліку матеріалів