Чи стане зміна правил для парламентських виборів політичним пріоритетом? Прес-конференція

 UCIPR brandbook  eu reforms  demokracy

Прозорий і конкурентний процес виборів є справедливим прагненням українського суспільства після Революції Гідності та очікуванням, що саме ці принципи ляжуть в основу нових правил для парламентських виборів.
Між тим, реформи у цьому напрямку так і не розпочалися. 17 жовтня 2017 року Верховна Рада відкинула законопроект, який міг стати основою для руху в бік пропорційної виборчої системи із регіональними відкритими списками, що є як зобов’язанням більшості парламентських фракцій, так і багаторазовою рекомендацією Парламентської Асамблеї Ради Європи. Не виключено, що така ж доля чекає на проект Виборчого Кодексу (3112-1), – такий прогноз на прес-конференції 1 листопада 2017 року дали представники неурядових організацій, що тривалий час працюють у сфері демократії та виборів і входять до Групи з виборів Реанімаційного пакету реформ, – Ольга Айвазовська (Громадянська мережа ОПОРА), Олександр Бурмагін (Платформа прав людини), Світлана Конончук (Український незалежний центр політичних досліджень). Експерти звертають увагу на брак відкритої публічної дискусії щодо змісту змін правил виборів і виборчої системи, зокрема, щодо часових рамок такої реформи, політичних провідників цього процесу.
Вони нагадали, що наразі доля реформ у сфері виборів багато в чому залежить від позиції Верховної Ради щодо розгляду проектів Виборчих кодексів, один (3112-1) із яких містить пропозицію для парламентських виборів пропорційної виборчої системи із відкритими списками, та інший (3112) – пропорційної виборчої системи з висуванням окремих кандидатів від партій в номінаційних округах, аналогічної тій, що застосовувалась під час місцевих виборів 2015 року.

1.11.2017 2

1.11.2017 press


Якщо парламент буде зволікати із визначенням пріоритетів реформи виборчої системи та буде ігнорувати потребу узгодити правила проведення виборів із новою суспільною ситуацією, на виборах 2019 року суспільство зіткнеться з недоліками застосування чинної виборчої системи і закритих списків – непрозорим формуванням складу Верховної Ради, клієнтелізмом, умовами для легкого застосування адміністративного ресурсу та політичної корупції, складнощами для голосування внутрішньо переміщених осіб і як наслідок – із недостатньою репрезентативністю та легітимністю парламенту. За таких умов наступний шанс на оновлення правил виборів може настати лише в 2024 році.
Як зазначила координатор виборчих програм Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська, прогрес у питанні реформи виборчої системи має забезпечуватися через політичне лідерство та консенсус із низки питань. «На питання, чи будуть вибори 2019 року проведені за новою системою ‒ пропорційною з відкритими списками, яка замінить одномандатні округи, корупціогенні для парламентських виборів, ‒ відповісти без сарказму дуже важко, адже сьогоднішні настрої у Верховній Раді свідчать про відсутність будь-якого діалогу чи підготовки до серйозного розгляду проектів виборчих кодексів, ‒ вважає Ольга Айвазовська. ‒ Якщо політичні гравці і надалі будуть імітувати дискусію чи розгляд змістовних, важливих комплексних законодавчих ініціатив, то проекти виборчих кодексів матимуть таку ж долю, що й три попередні проекти законів про вибори народних депутатів».
Медіа-експерт, юрист, представник Платформи прав людини Олександр Бурмагін стверджує, що «інформація має почати працювати у виборах»: в Україні створено більше 150 публічних реєстрів, які надають доступ до різнобічної інформації, але повноцінно скористатися виборець може лише в умовах відкритих виборчих процедур. «При відкритих списках інформація має реальне значення, а голос майже ходить за кожним кандидатом. Вона насамперед дозволяє справедливіше розподіляти голоси виборців. Адже кожен громадянин голосує не тільки за партію, а і за конкретного кандидата від цієї партії, котрий будучи навіть 150-м у загальному списку, отримавши більшу кількість голосів, зайде до парламенту замість 15-го чи 25-го номера, який зазнає фіаско», вважає Олександр Бурмагін.
Як наголосила Світлана Конончук, виконавчий директор Українського незалежного центру політичних досліджень, «дискусія щодо інклюзивної виборчої системи повинна бути продовжена. А точніше кажучи – розпочата. Адже за всі три роки, що минули після Майдану, ми не чули ні відвертих дискусій з цього приводу на політичному рівні, ні пояснень суспільству, чому варіант відкритих списків є неприйнятним. не побачили конструювання і пошуків того варіанту виборчої системи, який був би компромісним», – зауважила Світлана Конончук. За її словами, виборча система і правила виборів у широкому сенсі слова є рамковими для розвитку політичних партій. Більш відкритий характер виборчих процедур покликаний стати черговим кроком до демократизації політичних партій, початок якій уже покладено вимогами дотримання гендерної рівності у виборах, публічним фінансуванням через державний бюджет. «Вибори за відкритими списками, на відміну від закритих списків, є елементом стимулювання партій до зміни стратегій в номінуванні кандидатів на виборні посади та одним із засобів скорочення ролі клієнтели у системі представництва, – упевнена Світлана Конончук.
Неурядові експерти звертаються до Верховної Ради з пропозицією провести раунд відкритих дискусій, які визначать основні точки, довкола яких можливе формування консенсусу щодо правил для чесних демократичних виборів, які відповідатимуть міжнародним і внутрішнім політичним зобов’язанням, а також вестимуть до їх справедливих результатів, які будуть визнаватися суспільством. Виборча реформа має носити системний характер і включати в себе комплекс позитивних змін, включаючи, зокрема, невідворотність покарань за виборчі злочини, і належну організацію виборів легітимною Центральною виборчою комісією.

Прес-конференція є частиною діяльності за проектом "Громадська підтримка реформування законодавства для парламентських виборів", який виконується Українським незалежним центром політичних досліджень спільно з Групою з реформування виборчого законодавства Реанімаційного Пакету Реформ за сприяння Міжнародної фундації виборчих систем, Центру демократії і верховенства права у межах проекту "Посилення коаліції РПР" і фінансової підтримки Єврокомісії, Агентства США з міжнародного розвитку, Міністерства міжнародних справ Канади та Посольства Великої Британії в Україні.

 

Скачати цей документ

 

 

 

Назад до переліку матеріалів