Про нас

Глобальна стратегія ЄС: роль, місце і вклад України. Круглий стіл

Глобальна стратегія ЄС: роль, місце і вклад України. Круглий стіл

24 квітня 2017 року у Києві, в готелі «Русь», відбувся міжнародний круглий стіл «Глобальна стратегія ЄС: роль, місце і вклад України», організований спільно Центром глобалістики «Стратегія ХХІ», Фондом Конрада Аденауера, УНЦПД і Дослідницьким центром Словацької асоціації зовнішньої політики.
Захід був присвячений обговоренню впливу Глобальної стратегії ЄС на Україну та її місця і ролі у зовнішній і безпековій політиці ЄС, а також виробленню конкретних пропозицій і рекомендацій ЄС та керівництву України щодо подальших напрямків співпраці України з ЄС у безпековій сфері.
У дискусії серед інших  узяли участь Голова Представництва ЄС в Україні Хюґ Мінґареллі, Голова Консультативної місії ЄС Кястутіс Ланчінскас, заввідділом Департаменту Європейського Союзу МЗС України Андрій Наджос, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайла Гончара, науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олександр Сушко, керівник програми демократичних процесів УНЦПД Юлія Тищенко, вітчизняні та закордонні експерти.
Хюґ Мінґареллі окреслив загальні обриси Глобальної стратегії ЄС та висвітлив окремі аспекти її реалізації щодо України. Він назвав Україну головним партнером ЄС у сферах безпеки і економіки, а Росію - головним стратегічним викликом та загрозою у Чорноморському регіоні. Глава Представництва ЄС зазначив, що Євросоюз має керуватися основними цінностями та запроваджувати проти РФ довгострокові санкції, щоб зменшити її військову агресію. У той же час, на думку Мінгареллі, ЄС має вести діалог з РФ і застосовувати дипломатичні канали для того, щоб приходити до спільних рішень.
Кястутіс Ланчінскас відзначив, що Консультативна місія ЄС в Україні є практичною демонстрацією, як реалізується Глобальна стратегія ЄС щодо України, її фактичним проявом на практиці. Він окреслив ключові завдання і проекти, які реалізує місія.
У свою чергу, українські експерти більше концентрувались на ролі України, можливостях, які надає Глобальна стратегія ЄС Україні і перспективах подальшої взаємодії України з Євросоюзом. При цьому, Олександр Сушко зазначив, що Україна, використовуючи формат Угоди про асоціацію, могла б вибудовувати свої стосунки з ЄС за зразком Швейцарії і Норвегії.

«Країни, розташовані по периметру Європейського Союзу, розраховують на те, що ЄС візьме на себе роль глобального лідерства, - зазначила, виступаючи на панельній дискусії форуму, керівник програми підтримки демократичних процесів УНЦПД Юлія Тищенко. – І,звичайно, зрозуміло, що без закривання «скриньки Пандори» українсько-російського конфлікту питання безпеки в Європі не буде вирішено».
Аналітик УНЦПД констатувала, що в Стратегії чітко зафіксовано невизнання Європейським союзом анексії Криму та агресію РФ на Донбасі, водночас, на думку Юлії Тищенко, в документі помітний певний дисбаланс уваги щодо України. Так, Україна згадана в Стратегії лише двічі, в розрізі інтегрованого підходу до управління конфліктами Україна зовсім не згадана, на відміну від Сирії та Лівії. Експерт зазначила, що Крим та взагалі Чорноморський регіон не знайшли відображення в Стратегії ЄС.
Під час заходу були представлені результати експертного опитування, проведеного напередодні круглого столу. Так, 56% опитаних оцінюють, що ЄС не відіграє роль глобального провайдера безпеки, здатного протистояти сучасним загрозам. Близько половини опитаних експертів (48%) відзначили, що інтеграція України до Спільної зовнішньої і безпекової політики ЄС знаходиться на мінімально достатньому рівні. Експерти також не бачать перспектив вступу України до ЄС, а Глобальна стратегія ЄС залишає нашій державі лише поле для співробітництва (70%). Водночас, найбільш успішними сферами безпекової співпраці між Україною і ЄС названі енергетика (56%) і реформування сектору безпеки (41%).

Результати експертного опитування - дивитися повністю

 
 
niz
Контакти
01004, Україна, м.Київ,
вул. Антоновича, 10-А, оф. 3
тел. +38 044 599 42 51
ucipr@ucipr.org.ua
© Український незалежний центр політичних досліджень 1991