Заборона Меджлісу - "екстремістські джокери" Росії

Заборона Меджлісу - "екстремістські джокери" Росії

29 вересня 2016 року Верховний суд Російської Федерації, як і було прогнозовано, ухвалив рішення стосовно «законності» заборони Меджлісу кримськотатарського народу в окупованому Криму. Фактично залишено в силі рішення так званного Верховного суду Республіки Крим від 26 квітня 2016 року, що визнав Меджліс кримськотатарського народу «екстремістською організацією» і заборонив його діяльність на території РФ. Також ще 18 квітня 2016 р. Меджліс було внесено Мін'юстом РФ до переліку організацій, діяльність яких припинена у зв'язку із здійсненням ними екстремістської діяльності. Це було зроблено на підставі рішення так званного прокурора Криму від 12 квітня. Отже, за цими рішеннями, Меджліс входить до «Переліку некомерційних організацій, щодо яких судом ухвалено і вступило в законну силу рішення про ліквідацію або заборону діяльності з підстав, передбачених ФЗ «Про протидію екстремістській діяльності».
У ході судового засідання, за повідомленнями ЗМІ, російський прокурор заявив, що головна провина Меджлісу – невизнання анексії Кримського півострова його лідерами та намагання повернення півострова до складу України.
Показово, що в російських матеріалах «слідства» Меджліс називають саме «громадським об'єднанням», яким він насправді не є, адже це представницький орган народу, інститут національного самоврядування кримських татар, якій був сформований загальними виборами серед кримських татар.
Нинішня апеляційна скарга Меджлісу, представницького, самоврядного органу кримських татар була не задоволена, що відкриває можливість оскарження рішення ВС РФ в Європейському суді з прав людини.
Рішення ВС РФ було цілком прогнозованим, адвокати та експерти вказували, що після 29 вересня можна очікувати посилення тиску на представницькі структури кримських татар. Фактично напередодні Меджліс закликав бойкотувати вибори у Криму до Держдуми РФ, і явка виборців була малою, в деяких містах компактного проживання кримських татар вона не складала і 9% попри адміністративний тиск російської влади.
Російська влада свідомо намагалася розколоти самоврядні структури, створюючи проросійкий рух “Кирим”, який не віднайшов масової підтримки. Запроваджуються репресивні заходи за надуманими звинуваченнями, зокрема і в екстремізмі. За політичними мотивами заарештовано 14 кримських татар. Резонансною є справа проти заступника глави Меджлісу Ільмі Умерова, щодо якого застосовували насильницьку психіатричну експертизу.
Таким чином, РФ намагається виховувати лояльність і водночас радикалізовувати кримських татар за північно-кавказькими сценаріями.

Тиск та репресії

Вердикт ВС РФ ще більше розв’язав руки силовим структурам у можливості переслідувати членів Меджлісу і кримських татар в цілому. Адже система національного самоврядування у кримських татар доволі розгалужена. Членами меджлісів різних рівнів - регіональних меджлісів - є майже 3 тисячі кримських татар, які проживають на півострові. Фактично набуття судовим «рішенням» чинності загрожує представникам органів національного самоврядування кримських татар ув»язненням терміном до 10 років за «діяльність в екстремістському об’єднані». Існує значна загроза, що за найпесимістичнішого розвитку подій члени Меджлісу можуть стати черговими «політичними» заручниками РФ.

У Криму тема «екстремізму» набирає неабияких обертів, що унаочнюється не тільки судовими переслідуваннями та кримінальними справами стосовно громадян за звинуваченням в екстремізмі. Представники МВС РФ масово проводять у Криму семінари зі ЗМІ, уроки в загальноосвітніх школах стосовно «протидії екстремізму», адже «в профілактиці екстремізму мають брати участь всі інститути держави і суспільства, в тому числі й органи місцевого самоврядування».

Шістьох членів Меджлісу, які перебувають в Криму, було викликано до «Центру з протидії екстремізму МВС у Республіці Крим». Було складено адміністративні протоколи за участь у «заборонених зборах». Російська Феміда закидає цим людям «організацію діяльності суспільного або релігійного об’єднання, щодо якого прийнято рішення про призупинення діяльності». Раніше судові штрафи було присуджено за участь у зборах Меджлісу ще двом членам цієї самоврядної кримськотатарської структури. З огляду на розвиток ситуації можна припустити, що ці акції із залякування – продовження безпосереднього тиску на Меджліс та його членів.

До речі, судові засідання стосовно членів Меджлісу тривали на нинішньому та наступному тижнях, вже було присуджено грошові штрафи Алі Хамзіну, Ільмі Умерову, Садиху Табаху. Продовжиться «розгляд справ» щодо Еміне Авамілєвої, Мустафи Аушева, інших членів Меджлісу. Показово, що суд проігнорував їх бажання проводити засідання кримськотатарською мовою.

Реакція міжнародних структур

Рішення Верховного суду РФ отримало негативну міжнародну реакцію. Так, представник Держдепартаменту США Марк Тонер заявив, що США відмовляються визнавати рішення російського Верховного суду про заборону діяльності Меджлісу кримських татар як екстремістської організації. Держдеп закликав Росію негайно припинити практику арештів і політично мотивованих переслідувань кримських татар та обмеження їхніх прав та свобод.
Заборона Верховним судом РФ діяльності Меджлісу кримськотатарського народу в окупованому Криму відображає масове покарання кримських татар, - заявив речник Міністерства закордонних справ Туреччини Танжу Більгіч.
У представництві ЄС в Україні заявили, що заборона Меджлісу є серйозним нападом на права кримських татар та закликали РФ повною мірою забезпечувати їхні права у відповідності з міжнародним правом. Відповідні заяви абсолютно кореспондуються із двома резолюціями Європарламенту стосовно ситуації в Криму і забезпечення прав кримських татар. Так, ще 4 лютого 2016 року Європарламент ухвалив резолюцію «Ситуація із правами людини в Криму, зокрема, кримських татар». За оцінкою Європарламенту, кримські татари піддаються утискам, а як корінний народ Криму мають право зберігати і зміцнювати свої політичні, правові, економічні, соціальні та культурні інституції. У резолюції Європарламенту щодо кримських татар від 12 травня 2016 року засуджується рішення так званого Верховного суду Криму та міститься вимога негайно його скасувати. Згадана резолюція характеризує це рішення як системне і цілеспрямоване переслідування кримських татар, політично вмотивовану дію, спрямовану на подальше залякування законних представників кримськотатарської громади.
Реакція української сторони

29 вересня 2016 року Президент України Петро Порошенко порівняв заборону Верховним судом РФ Меджлісу кримськотатарського народу з державною політикою СРСР за часів Сталіна. В заяві МЗС України відповідне рішення оцінено як прояв расової дискримінації, який є прогнозованим та «повністю узгоджується з нинішньою репресивною політикою Кремля, спрямованою на боротьбу з демократією і свободою та перетворення окупованого півострова на «сіру зону» терору і безправ’». Прозвучав заклик до міжнародних партнерів активізувати дії на захист прав людини в окупованому Криму, у т.ч. щодо забезпечення безперешкодного доступу основних конвенційних і моніторингових механізмів міжнародних і правозахисних організацій для здійснення постійного моніторингу стану дотримання прав людини.
Українська сторона повідомила, що доводитиме у судових інстанціях незаконність усіх дій Російської Федерації, пов’язаних з тимчасовою окупацією АР Крим та м. Севастополь, включно із рішенням про визнання Меджлісу кримськотатарського народу екстремістською організацією та заборону його діяльності.

Що далі? Європейський суд із прав людини

Заборона Меджлісу з боку РФ є не просто забороною «некомерційної організації», це самоврядний орган народу, тому говорити про порушення права свободи асоціацій замало, це порушення права на представництво, національне самоврядування, яке надається, приміром, у Декларації про права корінних народів ООН, ухваленій 13 вересня 2007 року, конвенціях МОП. Кримських татар було визнано корінним народом Постановою Верховної Ради від 20 березня 2014 р. Так, у тексті постанови Україна визнає Меджліс кримськотатарського народу, виконавчий орган Курултаю кримськотатарського народу та Курултай вищим представницьким органом кримськотатарського народу та заявляє про свою підтримку Декларації Організації Об’єднаних Націй про права корінних народів.

Коментуючи рішення про зоборону Меджлісу, яке фактично ще більше розв’язує руки російським силовикам у переслідуванні самоврядних кримськотатарських структур, Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров заявив про підготовку позову до Європейського суду з прав людини проти РФ.
В той же час влада РФ фактично сама вирішує, виконувати їй рішення Європейського суду з прав людини чи ні. Так, 4 грудня 2015 року Держдумою РФ було ухвалено закон, який дозволяє Конституційному суду при ухваленні рішення щодо виконання вердиктів ЄСПЛ "керуватися принципом верховенства Конституції РФ". Таким чином Росія може не виконувати рішення Європейського суду з прав людини, якщо при цьому «порушуються основоположні конституційні норми, закладені в Конституції РФ». У РФ вже існують прецеденти, коли за рішенням КС просто не виконуються рішення ЄСПЛ, приміром, про надання ув’язненим виборчих прав.
Сьогодні міжнародна спільнота має більш ніж обмежене поле реагування на факти порушення прав людини в Криму, порушення прав корінного народу Криму. Українській стороні варто піднімати питання й про посилення «кримського пакету санкцій” щодо РФ, хоча це виглядає проблематично на тлі перманентних розмов у окремих країнах ЄС про пом’якшення санкційного режиму та путінську політику “прагматизму”.
На тлі подій в Криму говорити сьогодні про зміни з боку країн ЄС стосовно санкцій РФ виглядає некоректно. Потрібно постійно моніторити та оцінювати ситуацію із правами людини на півострові, ці теми мають стати як частиною постійної міжнародної уваги, так і політичних дій, адже за всіма випадками утисків та переслідувань стоять не тільки політичні оцінки, але конкретні долі конкретних людей.

Юлія Тищенко, Світлана Горобчишина, УНЦПД
УНЦПД, Research Update, рік видання 23. - №5 (758), 2016