Оголошення Меджлісу екстремістською організацією - сигнал усім нелояльним мешканцям Криму. 14.04.2016

Оголошення Меджлісу екстремістською організацією - сигнал усім нелояльним мешканцям Криму. 14.04.2016

Оголошення діяльності Меджлісу кримськотатарського народу екстремістською і призупинення його діяльність без рішення суду – це сигнал усім нелояльним громадянам Криму, що вони можуть бути притягненими до відповідальності за свою позицію. Про це під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі заявив Юсуф Куркчі, завідувач Відділу забезпечення діяльності Уповноваженого Президента України у справах кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва.

За його словами, існує два варіанти розвитку подій. Суд може не підтримати протест прокуратури, але «це було би надто тонкою грою для цих акторів». «Скоріш за все, йде банальна презентація своїх можливостей і своїх професійних якостей з боку прокуратури про те, що саме такі люди і такі «професіонали» здатні реалізувати будь-яку ідею влади і закрити діяльність будь-якої організації, яка так чи інакше відстоює права громадян», – зазначив Юсуф Куркчі. Тим не менш, такі кроки окупаційної влади у Криму є очікуваними, каже він. І це не означає, що діяльність Меджлісу буде припинена. З іншого боку, пояснює Юсуф Куркчі, це підвищує ризик того, що будь-який кримський татарин, який брав участь у виборах Курултая, підтримував діяльність Меджлісу, може бути притягнений до відповідальності. Так само й бізнесмени, які надавали допомогу у реалізації проектів Меджлісу, потрапляють під статтю «фінансування екстремістської діяльності».

Юлія Тищенко, помічник голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, експерт Українського незалежного центру політичних досліджень, вважає, що таке рішення прокурора Криму можна розцінювати як тиск на суд. За її словами, в інтерпретації самопроголошеної кримської влади, всі представники місцевих Меджлісів, а це понад 3 тисяч осіб, разом зі своїми родинами знаходяться під загрозою. «Вся ця постановочна ситуація демонструє, що інтерпретації можуть бути якими завгодно […] ці політичні рішення, не стільки кримського самопроголошеного, скільки російського, керівництва, вказують на відсутність бодай якихось можливостей знайти компроміс», – вважає Юлія Тищенко. Якщо подивитися на це глобально, то постанова стосовно діяльності Меджлісу – це реакція на міжнародні події, каже помічник голови Меджлісу кримськотатарського народу. Зокрема, обговорення кримського питання в Раді безпеки ООН та інші сингали, які посилаються Росії. При цьому, такі утиски за етнічною ознакою в Криму є неприпустимими. «І є сигналом для міжнародної спільноти, що просто висловлювати занепокоєння або моніторити ситуацію сьогодні вже недостатньо», – наголосила експерт Українського незалежного центру політичних досліджень.

«Вводиться такий собі суспільний бан на Меджліс, і не просто як на інституцію, а на «кримськотатарськість», – так пояснює нещодавнє рішення кримського прокурора Еміне Джеппар, радник міністра інформаційної політики України. – І це відкриває великі горизонти для окупаційної влади карати кожного кримського татарина». За словами Еміне Джеппар, підступність цієї ситуації полягає у тому, що це «судочинство» над Меджлісом реалізується суддями та прокурорами, які є, по факту, громадянами України. «Бо з українського громадянства вони не виходили, і їхнє російське громадянство під питанням. Вони не є легітимними сьогодні, але вони засуджують легітимний представницький орган кримськотатарського народу, яким є сьогодні Меджліс і Курултай», – заявила Еміне Джеппар. При цьому абсурдом вона назвала заяви окупаційної влади, що кримські татари не є корінним народом, тому, мовляв, не мають право на самовизначення та представницькі органи влади. «Головною запорукою безпеки Меджлісу сьогодні – це синхронізація в Україні на всіх рівнях ставлення до народу як до корінного», – підкреслила Еміне Джеппар.

Таміла Ташева, співзасновниця громадської ініціативи «КримSOS», зауважила, що окрім переслідування кримських татар та нелояльних до окупаційної влади українців, спостерігаються й інші невтішні тенденції в Криму. Серед них – погіршення умов життя населення, а також мілітаризація півострову. Вона зазначила, що із самого початку окупації Криму Росія не збиралась робити там економічно розвинутий регіон, натомість планувала мати військову базу. І йде цих шляхом цілеспрямовано. При цьому дуже загрозливим Таміла Ташева назвала тенденцію, що військові бази і формування розташовані впритул до адміністративного кордону з Україною, періодично влаштовують показові навчання і стріляють у бік українського кордону, провокуючи українських військових.

Крім того, за словами співзасновниці «КримSOS», нині спостерігається хвиля витіснення кримських татар і всіх незгідних з території Криму. «Офіційні дані – 21 тисяча людей, які виїхали з території Криму, насправді дані набагато більші. […] За останні півроку більше виїхало на материкову частину, аніж в’їхало на 68 тисяч людей. Це дуже великі цифри», – повідомила співзасновниця громадської ініціативи «КримSOS». Тобто, з одного боку, кримська влада витискає людей з Криму, каже Таміла Ташева, з іншого – заміщує їх населенням, яке приїжджає з материкової частини Росії. Це загрожує тим, що окупаційна влада хоче «наситити» Крим максимально лояльним до себе населенням. «Це прямо протирічить міжнародному гуманітарному праву. […] Заміщення населення – це міжнародний злочин, за який, дійсно, Росія буде ще відповідати», – заявила Таміла Ташева.

Відеозвіт з прес-конференції

Breadcrumbs