Боротьба з корупцією в балканських країнах. Висновки для України

Боротьба з корупцією в балканських країнах. Висновки для України

Україна проходить через складний період свого розвитку, який тісно пов'язаний з необхідністю подолання вадливої перешкоди – корупції. Боротьба проти корупції стала нагальною потребою для українського суспільства та ключовою вимогою міжнародних фінансових інституцій, іноземних інвесторів, Європейського Союзу, громадян нашої держави.

В Угоді про асоціацію між Україною і ЄС (стаття 3) відзначено: «Верховенство права, належне врядування, боротьба з корупцією, боротьба з різними формами транснаціональної організованої злочинності й тероризмом, сприяння сталому розвитку і ефективній багатосторонності є головними принципами для посилення відносин між Сторонами». Досвід країн Західних Балкан, які є членами ЄС (Словенія і Хорватія), кандидатами (Сербія, Чорногорія, Македонія, Албанія) або стоять на порозі подачі завдяки (Боснія і Герцеговина), демонструє Україні важливість боротьби з корупцією як невід’ємної складової процесу європейської інтеграції та розвитку країни.

Звернемо увагу на країну-члена ЄС Хорватію, країн-кандидатів Сербію і Чорногорію, та Боснію і Герцеговину, угода про асоціацію і стабілізацію з якою теж набула чинності, але яка ще не подала відповідної заявки на членство.

У рейтингу індексів рівня корупції, складеному організацією «Transparency International» за підсумками 2015 року, ці країни ідуть досить щільною групою, а вище місце займає країна, яка має більше здобутків на шляху європейської інтеграції. Так, найвище 50-те місце серед означених країн займає Хорватія. Далі ідуть країни-кандидати Чорногорія (61 місце) і Сербія (71 місце), а вже потім – Боснія і Герцеговина на 76 місці. При цьому, індекс рівня корупції у Хорватії і Чорногорії постійно покращується, у Сербії він коливається приблизно на одному рівні, а в Боснія і Герцеговина за останні два роки індекс погіршився на 4 пункти. Для порівняння, Україна посідає 130 місце, але, починаючи з 2014 року, індекс корупції у нашій державі щороку покращується на один пункт.

У країнах Західних Балкан боротьба з корупцією, як і в Україні, зайняла ключове місце у процесі візової лібералізації з ЄС. Однак, до моменту прийняття Євросоюзом рішення про скасування віз, відповідні вимоги по боротьбі з корупцією не були виконані в повному обсязі. Наприклад, для громадян Сербії візи на в’їзд до ЄС були скасовані наприкінці 2009 року. До цього часу в Сербії були схвалені Національна стратегія боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму, закони про агенцію по боротьбі з корупцією, конфіскацію майна, здобутого злочинним шляхом та інші законодавчі акти. Але Агентство боротьби з корупцією Сербії розпочало свою роботу тільки у 2010 році. До України ЄС висуває жорсткіші вимоги, враховуючи, зокрема, й досвід країн Західних Балкан, адже її громадяни почали зловживати безвізовим режимом для виїзду до ЄС, та отримання притулку.

Головною причиною корупції в Європі у 2015 році організація «Transparency International» назвала безкарність, але для Західних Балкан висновок має свою особливість. У ньому причиною корупції названо те, що політики у цих країнах все частіше використовують державні інституції для зміцнення своєї влади. Втім і безпосередньо у кожної західнобалканської країни є свої особливості у причинах корупції. Так, у Боснія і Герцеговина в корупції найбільше звинувачують політиків, а лідерами по рівню корупції в країні називають політичні партії, сфери освіти та охорони здоров’я. Через високий рівень корупції БіГ щороку втрачає близько 500 млн. євро, а політики, як зазначила Івана Корайліч із боснійського відділення «Transparency International», не зацікавлені щось змінити для покращення ситуації, хоча декларативно борються з корупцією.

В Сербії також найвищий рівень корупції фіксується в політичних партіях, а в Чорногорії ключовою причиною корупції називають відмивання коштів. Хорватія хоч і досягла найвищого рівня, але все ще має проблеми із правосуддям за вчинені корупційні дії.

У всіх західнобалканських країнах, переважно за наполяганням Європейського Союзу, створено державні органи протидії корупції, хоча ефективність їхньої діяльності не завжди є високою, тому що відсутня політична воля для дійсно дієвих заходів у боротьбі з корупцією. Так, у БіГ Агентство попередження корупції і координації боротьби з корупцією, було створене на виконання вимог ЄС для введення безвізового режиму, і в результаті з грудня 2010 року громадяни Боснія і Герцеговина отримали можливість безвізових поїздок до ЄС. Однак, з того часу Агентство так і не запрацювало належним чином. «Правові та інституційні рамки залишаються слабкими і неадекватними», - сказано у Звіті Єврокомісії щодо виконання Боснія і Герцеговина європейських стандартів у 2015 році.

Трохи краща ситуація у Сербії, де Агентство боротьби з корупцією розпочало свою роботу за два роки до повної ратифікації угоди про стабілізацію та асоціацію у 2012 році, а політичне керівництво демонструє бажання побороти це явище. Водночас, схвалені антикорупційні нормативно-правові акти не завжди виконуються. Наприклад, експерти «Transparency International» в Сербії відзначають неналежне виконання закону про державні підприємства в частині проведення конкурсів і тендерів. Крім цього, не всі виявлені випадки корупційних дій в Сербії завершують судовими покараннями. Такий стан експерт Центру вільного ринку Мірослав Прокопієвіч пояснив тим, що в Сербії змінюються політики, а не правила гри.

Чорногорія, яка у 2015 році покращила свій антикорупційний рейтинг і вийшла на рівень Італії, повноцінно запустила національне Агентство перешкоджання корупції лише з 1 січня 2016 року, хоча його створення було визначене законом про протидію корупції ще у грудні 2014 року. По Чорногорії Єврокомісія відзначила низький рівень покарань за вчинені елітою корупційні дії та звернула увагу на необхідність посилення боротьби з відмиванням коштів.

У Хорватії, країні-члені ЄС з 2013 року, з кінця 2001 року функціонує Офіс протидії корупції та організованій злочинності. Як бачимо, Хорватія раніше за інші країни створила відповідний орган, а його повноваження вказують, що корупція в країні прирівнюється до тяжких злочинів. Крім цього, у липні 2015 року була створена Рада протидії корупції хорватського уряду, до якої, окрім згаданого Офісу, увійшли представники міністерств юстиції, закордонних і європейських справ, державного управління та економіки, Державного офісу управління державним майном, Верховного суду, Офісу неурядових організацій, інших державних агенцій та неурядових організацій. Незважаючи на досягнення Хорватії у сфері боротьби з корупцією, проблемою все ще залишається адекватність покарань за корупційні дії. Лише четверта частина судових рішень, як оцінюють представники неурядових організацій, стали дійсними правовими покараннями за заподіяну шкоду в результаті вчинених корупційних дій.

Підсумовуючи, з досвіду країн Західних Балкан можемо зробити висновок, що чим більше й успішніше країна просувається шляхом європейської інтеграції, тим нижчим у неї є рівень корупції, і тим ефективнішими механізми протидії цьому негативному явищу.

Досвід країн Західних Балкан показує, що для ефективної і дієвої боротьби проти корупції недостатньо просто створення відповідних органів, які можуть формально функціонувати, але не давати результатів, як у Боснії і Герцеговині. Для подолання корупції найважливішим чинником є політична воля та, найголовніше, створення дієвої системи протидії корупції і покарання за корупційні вчинки, що демонструє досвід Чорногорії.

Отже політична воля, яку декларує керівництво нашої держави, має втілитися саме у такій чіткій системі протидії корупції, яка працюватиме незалежно від того, які політики, і яка політична сила перебувають сьогодні, чи перебуватимуть завтра у керівних органах.

Віталій Мартинюк

(сайт «Політик HALL». 24.03.2016)