Як впливає децентралізація на реформу культурних послуг

Як впливає децентралізація на реформу культурних послуг

 28 липня 2020 року

 

У процесі децентралізації місцева влада у спроможних громадах отримала значні повноваження і ресурси. Разом з тим, до органів місцевого самоврядування перейшла величезна відповідальність за підвищення якості життя людей та всебічний розвиток громади, у тому числі культурний. Перед місцевою владою постало питання, в якій формі мають існувати надалі заклади культури та національно-культурні товариства. Чи відповідають українські реформи європейським та світовим стандартам, які зміни відбулися в національно-культурній сфері, яка роль національно-культурних товариств в житті громад та успішні приклади розвитку національних меншин Українському радіо розповіли голова ради Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко та заступник директора департаменту, начальник управління міжнаціональних відносин Запорізької ОДА Павло Мяло.

 

"Одним з критеріїв формування громад в рамках реформи децентралізації є врахування етнічних, національних, культурних та релігійних особливостей. Це є одним із маркерів реформи. Проте в Україні є різні приклади успішності і неуспішності такого роду практик. Наведу успішний приклад в Чернівецькій області, де об'єднуються представники радянської та польської громад, в одну. І негативних установок стосовно цього мені невідомо", – розповіла Юлія Тищенко.

 

Експертка зауважила, що в Україні більше 1300 організацій національних меншин і десь 49 діють на загальноукраїнському рівні: "Проте громади, де проживають національні меншини, різні і їхні потреби також відрізняються. Всі ми чули і знаємо про суперечки, виклики, які приміром відбуваються навколо питань освіти та мови національних меншин. Зокрема, це може стосуватись меншин, які проживають на Закарпатті, в Одеській, Чернівецькій областях. В цих національних меншин освітні права однакові, але потреби в підтримці шкіл, задоволенні мовних й освітніх проблем скрізь свої", – пояснила голова ради УНЦПД. 

Тищенко наголосила, що попри можливості, які відкриває децентралізація, місцеві громади мають безліч викликів щодо задоволення населення інфраструктурними, культурними об’єктами: "Децентралізація дійсно відкриває для громад нацменшин можливості в залученні ресурсів на задоволення власних потреб. Зокрема, стосовно фінансування, освітніх потреб, розвитку соціального підприємництва. Але все залежить від комунікації, яка може відбуватися в місцевої влади з організаціями меншин. Подекуди існують виклики щодо комунікації меншин з представниками влади не в межах місцевого самоврядування, а виконавчої влади на обласному рівні. Наприклад, є проблеми ромської громади".

"Також в процесі децентралізації є й політичні моменти: певне напруження, наприклад, в Одеській області, де ми неодноразово бачили, як політики і  депутати виступають проти децентралізації, бо вона може не враховувати інтереси, приміром, болгарської меншини", – пояснила Юлія Тищенко. 

Вона наголосила, що питання національних меншин – це не лише свята та концерти, але й питання представництва, входження в місцеві органи влади, питання, пов'язані з освітою та наданням послуг: "В поліетнічних громадах потрібно прислухатися і розуміти, що при бажанні неоднорідність населення може бути не тягарем і проблемою, а ресурсом для розвитку, який міг би створити додаткову цінність для громади".

З Юлією Тищенко погоджується й заступник директора департаменту, начальник управління міжнаціональних відносин Запорізької ОДА Павло Мяло, який розповів Українському радіо про проєкт "Комунікаційна стратегія захисту національних меншин у Запорізькій області" і комунікаційну платформу національних спільнот Запорізької області, яка називається "Багатонаціональна сім'я запорізького краю".

"Запоріжжя – багатомовна, багатоетнічна земля: в нас проживає понад 100 національностей, зареєстровано понад 100 громадських організацій національних меншин і ми маємо сталий досвід спілкування з національними меншинами. В нас існує координаційна рада нацменшин. Ми створили комунікаційний сайт, платформу, який є першим кроком налагодження ефективної взаємодії між владою і громадою", – розповів Павло Мяло. 

Головною метою і принципом взаємодії влади і громадськості нацменшин, за словами чиновника, є не контроль, а координація, координація та кооперація. 

"Дуже гарно, коли ініціатива походить знизу. Ми нікого не змушуємо брати участь, а пропонуємо і допомагаємо. Класично даємо не рибу, а вудку, допомагаємо організаційно, технічно і матеріально", – пояснив Мяло.

Він розповів про кілька гучних заходів, присвячених культурному розвитку національних меншин області, які проводяться на Запоріжжі: "Потужним заходом був фестиваль фільмів національний культурних товариств, коли обласні товариства створювали документальні фільми, в яких презентували свою історію, звичаї, традиції. У вересні запланований болгарський фестиваль: йдеться не лише про їжу і танці, але й планується наукова конференція. Є засідання за круглим столом, присвячені питанням протидії ксенофобії і дискримінації". 

"Можу похвалити найактивніші громади: польську, болгарську, албанську, грецьку. Але головне, що вони самі організовуються і ми їм допомагаємо", – підсумував Павло Мяло.

 

UA: Українське радіо